Ухвала суду № 48341698, 06.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7490/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

06 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Таран А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2015 у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Підприємство з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005222204 від 31.12.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2015 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з набранням чинності Податковим Кодексом України розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Колегіця суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення Міськвиконкому № 1220 від 07.08.1997, між позивачем та Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів укладено Договір довгострокового користування земельною ділянкою від 14.11.1997 на умовах оренди, за умовами якого орендує земельну ділянку площею 0,28 на за адресою: місто Дніпропетровськ, пл. Островського, 5, терміном дії до 14.08.2046 та сплачує орендну плату згідно умов договору оренди у розмірі одного земельного податку.

В пункті 3 Договору оренди сторонами погоджено ставку орендної плати в розмірі ставки земельного податку.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 вбачається, що користування землею в Україні є платним.

З 01.01.2011 набрав чинності ПК який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПКУ визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК). Подібне визначення міститься і у статті 21 Закону № 161-XIV.

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки, надані для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

У судовому засідання - 06.08.2015, представником позивача підтверджено, що після набрання чинності ПК України, підприємство не зверталось до Дніпропетровської міської ради (орендодавця за договором від 14.09.1997) про зміну розміру орендної плати за земельну ділянку, яка зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:106:0011 (75054005), площею 0,28 га за адресою: м. Дніпропетровськ, пл. Островського, 5 з метою приведення умов даного договору у відповідності до ПК України.

Також, в апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення, допущені при призначенні та проведенні перевірки, однак слід зазначити, що невідповідність акта формальним ознакам та окремі порушення встановленої процедури прийняття податкового повідомлення-рішення не нівелюють факту порушення позивачем податкового законодавства та не є підставою для звільнення його від відповідальності за це порушення.

Отже, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Викладені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 11.08.2015.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.