Ухвала суду № 48341649, 02.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 759/12834/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Заєць Т.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

02 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю.,

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 13 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 13 березня 2015 року адміністративний позов залишено без розгляду.

На вказану ухвалу суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Згідно із п.4 ч.1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач при зверненні зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення пропустив строк, визначений статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стало підставою для застосування судом положень частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, суд першої інстанції послався на те, що позивач в своїй скарзі не зазначив підстав для поновлення пропущеного ним строку звернення до суду.

Зазначений висновок суду першої інстанції колегія суддів знаходить передчасним та таким, що не відповідають фактичним обставинам даної справи.

Так, згідно з частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини 2 цієї ж статті, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до зазначених норм суд у випадку виявлення пропущення встановленого законом строку звернення до адміністративного суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду лише за умови відсутності підстав для визнання причин пропуску цього строку поважними.

При цьому, в силу положень частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, початок строку звернення до адміністративного суду визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При визначенні початку перебігу цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення. Тобто йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона фактично дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність. Також, під час визначення початку перебігу строку необхідно встановити, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше. Якщо мала, тоді для відліку строку на звернення береться до уваги саме цей момент.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що предметом спірних правовідносин є оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення № 36 від 18.02.2014р., що була винесена заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, за якою заступника генерального директора ТОВ «МАСТЕР-АВІА» ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 13 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.

У вказаній постанові зазначено, що вона може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до суду з урахуванням положень статей 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Як встановлено статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Однак зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення № 36 від 18.02.2014р. позивач звернувся лише 23 липня 2014 року, про що свідчить відтиск штемпеля на поштовому конверті (а.с. 41), тобто поза межами встановленого законом 10-денного строку звернення.

За твердженням апелянта, з аналогічними за змістом позовом та скаргою він звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва та Святошинського районного суду міста Києва, доказом чого є наявні в справі копії відповідних судових рішень, що були прийняті цими судами за наслідками розгляду адміністративного позову та скарги.

Так, в матеріалах справи міститься копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року по справі № 826/9282/14 про повернення позовної заяви ОСОБА_2 з підстав пункту 6 частини 3 статті 108 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, колегія суддів зважає на наявність в матеріалах справи копії ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 30 липня 2014 року по справі № 759/12834/14-а про закриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також ухвали Господарського суду міста Києва від 11 листопада 2014 року, якою було припинено провадження у справі № 910/17810/14 з підстав частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками апеляційного оскарження ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 30 липня 2014 року, Київським апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу від 17 лютого 2015 року, якою задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2, скасовано ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 30 липня 2014 року та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зважаючи на наявність вищевказаних судових рішень, а також беручи до уваги те, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивач фактично дізнався з моменту отримання ним листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 26.03.2014р. № 7/26-11/2603/10 про результат розгляду його скарги № М-1.1-13-197 від 07.03.2014р. (за твердженням позивача лист-відповідь від 26.03.2014р. № 7/26-11/2603/10 він отримав засобами поштового зв'язку 20.06.2014р.), колегія суддів приходить до висновку, що позивач своєчасно звернувся з первісним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, тобто в межах встановленого статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення строку.

Водночас, та обставина, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 було повернуто з підстав пункту 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, жодним чином не може свідчити про недотримання позивачем строку, визначеного статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 20 березня 2014 року по справі № К/800/38560/13.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали місцевого суду та направлення справи для продовження розгляду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 199, 204, 205, 206, ч.2 ст. 211, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 13 березня 2015 року - скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович

Повний текст ухвали виготовлено - 08.06.15р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.