Ухвала суду № 48341382, 06.08.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2015 р.Справа № 820/2869/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2015р. по справі № 820/2869/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохім"

до Харківської митниці Державної фіскальної служби України

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрохим", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, у якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- скасувати картку відмови Харківської митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100001/2014/00955 від 10.11.2014 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування заявленої митної вартості №807000003/2014/001802/2 від 10.11.2014 року, внаслідок чого була надмірно сплачена сума до держаного бюджету у розмірі - 28250 грн 77 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, він визначив його митну вартість за основним методом - ціною договору, заявив цей показник у деклараціях митної вартості, до яких додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Проте, на думку позивача, відповідач безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу. У подальшому позивач скористався наданим законом правом і звернувся до суду з цим позовом, в якому просить скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохим" до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішень - задоволено. Скасовано картку відмови Харківської митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100001/2014/00955 від 10.11.2014 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування заявленої митної вартості №807000003/2014/001802/2 від 10.11.2014 року, внаслідок чого була надмірно сплачена сума до держаного бюджету у розмірі - 28250 (двадцять вісім тисяч двісті пятдесят) грн. 77 коп. Стягнуто з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохим" (код ЄДРПОУ 31477264, адреса місцезнаходження: вул. Комсомольська, буд. 54, кв. 43, м. Дніпропетровськ, 49000) судовий збір у розмірі 255 грн. 78 коп..

Харківська митниця Державної фіскальної служби України, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та прийнятим з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: судом першої інстанції не дотримано вимоги статті 86 КАС України та не застосовано положення ст..54 Митного кодексу України, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2015 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохим» до Харківської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості № 807000003/2014/001802/2 від 10.11.2014, картки відмови в прийнятті митної декларації № 807100001/2014/00955 від 10.11.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

При цьому представник зазначив, що фактично единою підставою для виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, є різниця між задекларованою вартістістю та вартістю на подібний товар за базою даних митниці. З пояснень вбачається, що невідповідностей у документах встановлено не було, всі обов'язкові документи були надані, після випуску товару під гарантію позивачем також надані додаткові документи але вони не враховані митним органом.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечувала, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що між позивачем та компанією "SABIC SALES EUROPE B.V." укладено контракт №SABIC-PM/6213 від 01.01.2013р. (а.с.52-63).

10.11.2014 року в Україну за МД № 807100000/2014/046839 ввезено товар: полімери етилену у первинних формах: поліетилен нелінійний високого тиску низької щільності у гранулах марки SABIC LD PE 2100TN00 00900. питомою густиною 0,920 - 0,923 г/см3. при 23 град. цельсії, без вмісту співполімерів та неорганічних домішок з вмістом етилену не менш 99,2 %, хімічно не модифікований, кількість 66 000 кг. Торгівельна марка: SABIC. Виробник: SABIC Petrochemicals В. V., Нідерланди. Використовується для виробництва плівки.

З метою митного оформлення імпортованого товару представник позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрспецком" подав до митного поста "Харків-центральний" Харківської митниці Міндоходів електронну митну декларацію (МД) № 807100000/2014/046839 від 10.11.2014 та наступні документи: договір № SABIC-PM/6213 від 01.01.2013; Додаткова угода № 2 від 04.09.2014р. (а.с.72); Додаткова угода № 4 від 09.10.2013 р. (а.с.68-69); Додаткова угода № 11 від 29.09.2014 р. (а.с.70-71); інвойс № 1846060777 від 01.10.2014. (а.с.113-117); інвойс № 1846062422 від 04.11.2014р. (а.с.108); інвойс №1846062476 від 05.11.2014р. (а.с.106-107); інвойс № 1849027374 від 04.11.2014р. (а.с. 102-103); інвойс № 1849027383 від 05.11.2014р. (а.с.109-112); платіжні доручення № 1 від 13.10.2014р., № 2 від 14.10.2014р., № 3 від 15.10.2014р., № 4 від 16.10.2014р., № 5 від 17.10.2014р., № 6 від 20.10.2014р., № 7 від 21.10.2014р. (а.с.77-83); міжнародні автомобільні накладні (CMR) від 04.11.2014р. та 05.11.2014р. (а.с.34-36); договір на транспортно-експедеційне перевезення № 020714 від 02.07.2014р. (а.с.47-49); довідка про транспортно - експедиційні витрати за договором № 020714 (а.с.46); договір на транспортно-експедеційне перевезення №080914 від 08.09.2014р. (а.с.50-51); сертифікати якості від 04.11.2014 р. та 05.11.2014р. (а.с.98-101); експортні декларації країни відправника №MNR 14NL1С0E8E26113255 від 04.11.2014р., № MNR 14NL1С251C2EEE0F69 та №MNR 14NL1С251C2EF98902 від 05.11.2014р. з перекладом (а.с.118-125).

Згідно вимог ст. 57 Митного кодексу України між митним органом та декларантом проведено консультацію, після якої позивачу було запропоновано надати додаткові документи згідно ст.ст. 53, 58 МК України (повідомлення 44ee16e2-2ca9-40aa-96b6-23d4cf18b1a9 (а.с. 84-85).

Листом №10/111 від 10.11.2014р. (а.с.14) ТОВ "Дніпрохим" надав відповідачу пояснення з приводу витребуваних митницею документів та лист від продавця стосовно встановлених цін для позивача на оцінюваний товар на жовтень 2014р. (а.с.15). Окрім того, позивач повідомив Харківську митницю Міндоходів, що додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів впродовж десяти календарних днів надати не має можливості, зобов'язуються переслати додатково по мірі їх отримання.

10.11.2014 року відповідачем прийнято рішення №807000003/2014/001802/2 (а.с. 86-87) щодо коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару визначено за резервним методом, а також видано картку відмови в прийнятті митної декларації № 807100001/2014/00955 від 10.11.2014 року (а.с.18-21).

З рішення від 10.11.2014 року вбачається, що митним органом не визнано заявлену декларантом митну вартість на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 58 Митного кодексу України з підстав: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з виявленими і непідтвердженими розбіжностями в документах, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України; 2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Декларантом повідомлено митницю про неможливість надання всіх додаткових документів для підтвердження митної вартості на даний момент з проханням прийняти рішення про коригування митної вартості. Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація ПІК Інспектор 2006 та ЄАІС ДМСУ по фактам митних оформлень, зокрема в митниці акредитації. Рішення про коригування митної вартості за інформацією спрацювання ризику АСАУР: 110070000/2014/300117/1 від 22.10.14р., 807000003/2014/001728/2 від 27.10.2014р.

При прийнятті даного Рішення застосовані методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 13.07.12 № 362. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Розрахунок митної вартості: 1,3868 євро/кг.

Також зазначено, що вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом доведено декларанту.

05.12.2014р. згідно ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, позивачем до Харківської митниці Міндоходів був направлений лист № 05/121 з роз'ясненнями та додатковими документами визначеними ч. 2,3 ст. 53 Митного кодексу України, в якому позивач також просив провести перерахунок митної вартості товару отриманого від компанії "SABIC SALES EUROPE B.V.". (а.с. 126-128).

Листом від 15.12.2014 року № 061/01-12/9101 (а.с.75-76), відповідач відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпрохим" в проведені перерахунку митної вартості імпортованого товару, посилаючись на той факт, що дослідивши надані додаткові документи, митниця дійшла висновку, що підприємством не надано всіх витребуваних митнецею додаткових документів (зокрема, не надано прайс-лист, біржові котирування, розрахунок цін, тощо), надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову, виходячи з таких підстав.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Положеннями частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Статтею 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Положеннями ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь - які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Із аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Ця норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Наведені норми узгоджуються з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Положеннями ч.3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України, надає підстави дійти висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють органу доходів і зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Відповідно до частини третьої статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В силу приписів частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Підставою для витребування митним органом додаткових документів від ТОВ "Дніпрохим" стало те, що під час митного оформлення спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості, яка показала, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач.

Відповідач під час розгляду справи не повідомив жодних обставин та не надав доказів на підтвердження того, що позивач до митної декларації надав не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності.

Крім того, не встановлено у справі існування будь - яких обмежень для визначення митної вартості задекларованого товару за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Дійсно, відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Орган доходів і зборів при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не створює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, а на ціну одного й того ж товару у різний період може впливати велика кількість чинників (курс валют, сезонність, певні характеристики товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками, з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більшого значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.

При цьому, орган доходів і зборів, який здійснював митне оформлення товару, не стверджував, що позивач та його контрагент по зовнішньоекономічному контракту є пов'язаними особами.

Наявні у справі дані про проведення консультацій між митним органом та декларантом не містять детальних відомостей про виконання митним органом обов'язку щодо надання належного роз'яснення декларанту неможливості застосування першого-пятого методів визначення митної вартості товару через недостатність наданих ним документів.

Тому орган доходів і зборів неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом. Відтак, спірні рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товарів та про оформлення картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів є протиправними.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2015р. по справі № 820/2869/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 11.08.2015 р.