КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/6284/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
08 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопровайд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування податкової вимоги,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопровайд» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №7005-25 від 18 березня 2015 року та визнати протиправним і скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №540/26-59-25-01-14 від 18 березня 2015 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №7005-25 від 18 березня 2015 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу №540/26-59-25-01-14 від 18 березня 2015 року.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу № 457 від 11.06.2014 року, направлень від 23.06.2014 року №1670/2202, №1671/1702, №1672/2210, №1673/2211, №1674/2204, від 08.07.2014 року №1758/2202, згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.2 ст.77 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення перевірок суб'єктів господарювання, службовими особами ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Екопровайд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 21.07.2014 року №1236 /26-59-22-02/35945942.
В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог:
- п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п. 138.1, п.138.2, ст. 138, п.п.139.1, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого в періоді, що перевірявся, занижено податок на прибуток на суму 1 359 793 грн., у т.ч. по періодах: півріччя 2012 року на суму 46 039 грн.; 3 квартали 2012 року на суму 158 887 грн.; 2012 рік на суму 400 387 грн.; 2013 рік на суму 959 406 грн. та завищення суми від'ємного значення оподаткування податком на прибуток за 2011 рік (2-4 квартали) на суму 43 601 грн.;
- п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.9.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, п.2.4, п. 2.16 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88, в результаті чого в періоді, що перевірявся, занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 774 201 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 010802202 від 01.08.2014 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток на 1 359 793,00 грн. та нараховано штрафні санкції на загальну суму 339 948,00 грн.;
- № 010822208 від 01.08.2014 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 1 774 201,00 грн. та нараховано штрафні санкції на загальну суму 437 756,00 грн.;
- № 010812202 від 01.08.2014 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 43 601,00 грн.
Не прогоджуючись із рішенням контролюючого органу позивач подав скаргу до ГУ Міндоходів у м. Києві, за результатом розгляду якої рішенням від 03.10.2014 року №9955/10/26-15-10-06-15 скаргу ТОВ "Екопровайд" від 05.08.2014 року №066 частково задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.08.2014 року №010822208 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині основного платежу у розмірі 23182 грн. та в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 1 грн. (щодо донарахування ПДВ у сумі 23182 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 1 грн. за квітень, травень та червень 2011 року не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки минуло 1095 днів за останнім днем граничного строку подання податкової декларації), в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін.
Внаслідок скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0013612202 від 22.10.2014 року. Також залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 01.08.2014 року №010802202 та №010812202.
Не погоджуючись з вказаними повідомленнями-рішеннями ТОВ "Екопровайд" звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою на вказані вище податкові повідомлення-рішення.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 21.12.2014 року про результати розгляду скарги ТОВ "Екопровайд" скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.08.2014 року №0010812202 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 41667 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, залишено без змін; скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.10.2014 року №0013612202 в частині 1394959 грн. податку на додану вартість і у відповідній частині штрафні санкції та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги - залишено без змін; скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.08.2014 року №0010802202 в частині 1265173 грн. податку на прибуток та у відповідній частині штрафні санкції та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги - залишено без змін.
Після винесення зазначеного рішення Державної фіскальної служби України ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відповідачем були винесені нові податкові повідомлення-рішення:
№ 0017852202 від 22.12.2014 року, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток на зальну суму 94620,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 23655, 00 грн.;
№ 0017842202 від 22.12.2014 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1934,00 грн.;
№ 0017832202 від 22.12.2014 року, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 356060,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 89015,00 грн.
Заперечуючи законність вищевказаних податкових повідомлень-рішень позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2015 року у справі №826/20807/14 було відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопровайд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
На підставі вищевказаного судового рішення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 18.03.2015 р. було виставлено податкову вимогу №7005-25 про визначення до сплати ТОВ «Екопровайд» загальної суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 70367,29 грн.
18.03.2015 р. заступником начальника ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві було винесено рішення №540/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу.
Заперечуючи законність податкової вимоги №7005-25 від 18 березня 2015 року та рішення про опис майна у податкову заставу №540/26-59-25-01-14 від 18 березня 2015 року, позивач звернувся до суду з вказаним позовом про визнання їх протиправними та скасування з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Підпунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру адміністративного оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п. 57.2 ст. 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у Кодексі, а якщо такі строки не визначено, то протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПК України).
Відповідно до ст. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строку, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань (10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Разом з тим, п. 56.10 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, у разі коли платником податків не виконуються умови, визначені п. 57.2 - 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного та тридцятиденного терміну набувають статусу податкового боргу.
Водночас, відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до п. 56.17 цієї статті (п. 56.19 ст. 56 ПК України).
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У п. 59.5 тієї ж зазначається, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як свідчать матеріали даної справи, у зв'язку з виникненням податкового боргу та на підставі ст. 59 Податкового кодексу України відповідачем на адресу позивача була направлена податкова вимога № 7005-25 від 18.03.2015р. на загальну суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 70 367,29 грн.
Крім того, рішенням заступника начальника ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 18.03.2015 р. №540/26-59-25-01-14 було здійснено опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) ТОВ «Екопровайд» (код за ЄДРПОУ 35945942).
Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником своїх обов'язків, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 88 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі, зокрема, несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Задовольняючи вимоги даного позову суд першої інстанції в своєму рішенні послався на наявність постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2015 року у справі №826/20807/14, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопровайд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Згідно із ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 5 ст. 71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи.
Статтею 79 КАС України передбачено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, які витребовує суд, надсилаються безпосередньо до адміністративного суду. Оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.
Відповідно до ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.
Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції врегульовано Законом України «Про доступ до судових рішень».
Згідно із частинами 1,2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиним державним реєстром судових рішень є автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Відповідно до частини 3 статті 6 вказаного Закону, суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Враховуючи положення даного Закону, колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі № 826/20807/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45369427) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопровайд» задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2015 року в частині ППР № 00117852202 від 22.12.2014 на суму 49 479,00 грн. та № 00117832202 від 22.12.2014 на суму 52 084,00 грн. скасовано та визнано нечинною, провадження в цій частині позовних вимог - закрито. В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2015 року залишено без змін.
Згідно ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
В силу положень ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Зважаючи на те, що на час винесення оскарженого судового рішення по даній справі постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2015 року у справі № 826/20807/14 не набрала законної сили, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума грошового зобов'язання є неузгодженою в розумінні норм Податкового кодексу України, а відтак підстав для винесення відповідачем спірної податкової вимоги № 7005-25 від 18.03.2015р. колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині безпідставності прийняття відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу №540/26-59-25-01-14 від 18 березня 2015 року, оскільки на момент прийняття даного рішення було встановлено відсутність у позивача податкового боргу.
За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
Повний текст ухвали виготовлено - 10.07.15 р.
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.
Судове рішення № 48340891, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/6284/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: