Рішення № 48339993, 12.08.2015, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2015 р. Справа № 923/824/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ситюка В.Г., при секретарі Мальцевій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради

до відповідача 1 - Комунального підприємства "Сервіс-Центр", м. Херсон,

відповідача 2 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Херсон,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Херсонської міської ради

про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути спеціальну земельну ділянку для паркування транспортних засобів

за участю прокурора відділу прокуратури Херсонської області Бичкова О.О.

представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача 1 - Скрицький Ю.О., представник, дов. у справі,

від відповідача 2 - ОСОБА_4, представник, дов. у справі,

третя особа - не з'явився

в с т а н о в и в:

Прокурор Херсонської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Херсонської міської ради з позовом до відповідачів Комунального підприємства "Сервіс-Центр" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору і додаткових угод, та зобов'язання повернути спеціальну земельну ділянку для паркування транспортних засобів.

Ухвалою суду від 29.05.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 28.07.2015 р. розгляд справи відкладено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Херсонської міської ради.

Ухвалою суду від 07.08.2015 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та третьої особи, розгляд справи відкладено.

Прокурором в судовому засіданні позовні вимоги уточнено, з посиланням на розірвання сторонами 10.08.2015 р. оспорюваного договору та передачу відповідачем 2 по акту приймання-передачі КП "Сервіс-Центр" майданчиків для паркування, просить розглянути позов у частині визнання договору та додаткових угод недійсними та визнати недійсними договір від 01.12.2011 р. № 159/к про обладнання, утримання та використання майданчиків для паркування транспортних засобів та додаткові угоди до нього, мотивуючи свої вимоги укладенням відповідачами 01.12.2011 р. договору № 159/к про обладнання, утримання та використання майданчиків для паркування транспортних засобів та додаткових угод до нього, без проведення конкурсу, оскільки рішення про затвердження результатів конкурсу з визначення операторами суб'єктів господарювання на паркувальний майданчик, зазначений у договорі та з відповідною платою не приймалося. При цьому, зазначено, що факт розірвання договору не є перешкодою у розгляді спору про визнання договору недійсним та не свідчить про відсутність предмету спору.

Представником відповідачів вимоги не визнаються з посиланням на розірвання на цей час оспорюваного договору і додаткових угод до нього та передачу відповідачем 2 по акту приймання-передачі паркувальних майданчиків відповідачу 1. При цьому, зазначено, що продовження строку дії договору мало місце у зв'язку з відсутністю заявок суб'єктів господарювання на участь в конкурсі, який проводився щорічно. Просить залишити позов прокурора без розгляду у зв'язку з розірванням договору та додаткових угод до нього.

Третьою особою відзив та витребувані матеріали до суду не подано, представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

У зв'язку з уточненням (зменшенням) прокурором позовних вимог позов розглядається судом в частині визнання договору недійсним.

Заслухавши прокурора, представника відповідачів, розглянувши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, належить, зокрема, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об'єктах благоустрою.

Відповідно до ст. 15 вказаного Закону, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.

Згідно Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1342, суб'єкт господарювання, який здійснює обладнання і утримання майданчика для паркування називається оператором. Майданчик для паркування - це розміщена в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та відповідно обладнана територія, що спеціально виділена для цих цілей. Відповідно до п. 7 Правил паркування транспортних засобів майданчики для паркування є об'єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів.

Як вбачається з матеріалів справи між комунальним підприємством "Сервіс-Центр" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 01.12.2011 р. укладено договір № 159/к про обладнання, утримання та використання майданчиків для паркування транспортних засобів, відповідно до якого відповідачу 2 фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 надається право організації, обслуговування, стягнення плати за користування спеціальними земельними ділянками, відведеними для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів за адресою - вул. Жовтневої революції (від вул. Радянської до вул. Маяковського) ліва сторона, а також справляння збору за припаркування автотранспорту.

Відповідно до п. п. 6.1, 6.2 договору, строк дії договору з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р.

Додатковою угодою до договору від 11.12.2013 р., сторонами внесено зміни до п. 6.2 договору, якими продовжили дію договору до 31.12.2017 р. з правом його автоматичної пролонгації у разі, якщо жодна із сторін письмово не повідомить про закінчення договірних відносин.

Додатковою угодою від 01.10.2014 р. сторони визначили обов'язки відповідача 2 щодо облаштування майданчиків для паркування та визначення вартості послуг з користування майданчиком для паркування.

При цьому, рішенням Херсонської міської ради від 28.12.2010 р. № 19 затверджено перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності з паркування транспортних засобів на території міста Херсона, визначено уповноваженою особою на організацію та провадження діяльності з паркування - КП "Сервіс-Центр".

Також, рішенням виконавчого комітету міської ради № 417-1 від 17.08.2010 р. затверджено Положення про порядок проведення конкурсу із визначення суб'єктів господарювання, яким надається право утримання і обладнання майданчиків для паркування на території міста Херсона, відповідно до якого: замовником конкурсу, як конкурентного способу визначення оператора з обладнання та утримання майданчиків для паркування, є виконавчий комітет Херсонської міської ради; оператор - суб'єкт господарювання, який обраний конкурсною комісією для здійснення обладнання і утримання майданчика для паркування; організатор конкурсу - комунальне підприємство "Сервіс - Центр", яке проводить підготовчу та організаційну роботу з проведення конкурсу, готує перелік відведених майданчиків для паркування, що виставляються на конкурс, контролює виконання умов конкурсу, розробляє та погоджує з уповноваженими органами необхідну технічну документацію, укладає з переможцем конкурсу договір про тимчасове обслуговування відведених майданчиків; переможець конкурсу - суб'єкт господарювання, який пройшов конкурсний відбір; об'єкт конкурсу - відведений у встановленому чинним законодавством порядку майданчик для паркування, на якому надається право ведення паркувальної діяльності.

Відповідно до підпунктів 6.1, 6.2, 6.5 п. 6 Положення, переможець конкурсу на підставі протоколу конкурсної комісії у 10-денний термін від дати затвердження виконавчим комітетом Херсонської міської ради результату конкурсу, зобов'язаний укласти із організатором конкурсу договір про тимчасове утримання і обладнання майданчиків для паркування. Строк дії договору про тимчасове обслуговування відведених майданчиків для паркування не може перевищувати трьох років.

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради № 357 від 19.07.2011 р. "Про затвердження результатів конкурсу із визначення суб'єктів господарювання, яким надається право утримання і обладнання майданчиків для паркування на території міста Херсона" затверджено результати конкурсу, згідно додатку та зобов'язано відповідача 1 укласти з переможцями конкурсу відповідні договори.

Як вбачається з додатку - витягу з протоколу до вказаного рішення, визначено переможців конкурсу, на майданчиках для паркування, серед яких, зокрема, майданчик по вул. Жовтневої революції (від вул. Радянської до вул. Артема, ліва сторона) з місячною платою паркувального збору 8269,75 грн. та платою за надання в користування і обслуговування відведеного майданчика 6942 грн., - переможець фізична особа-підприємець ОСОБА_2

Водночас, вказаним рішенням переможці конкурсу щодо майданчика для паркування по вул. Жовтневої революції (від вул. Радянської до вул. Маяковського, ліва сторона) з місячною платою паркувального збору 7038,67 грн. та платою за надання в користування і обслуговування відведеного майданчика - 3511,49 грн. не визначалися.

Вказані обставини свідчать про відсутність правових підстав для укладення оспорюваного договору та будь-яких додаткових угод до нього, у тому числі і додаткової угоди про продовження строку дії договору, що в свою чергу також протирічить підпункту 6.5 п. 6 вказаного вище Положення.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.9 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України та іншими актами законодавства. Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів. Підставою недійсності правочину згідно ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). На підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Таким чином, враховуючи, що волевиявлення відповідача 1 - КП "Сервіс - Центр" на укладання договорів про тимчасове утримання і обладнання майданчиків для паркування залежить від наявності рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради про затвердження результатів конкурсу відповідно до Положення, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 17.08.2010 р. № 417-1, спірний договір не відповідає приписам ст. 203 ЦК України.

За таких обставин, вимога прокурора про визнання договору та додаткових угод недійсними цілком обґрунтована і підлягає задоволенню.

При цьому, посилання представника відповідачів на розірвання договору та додаткових угод до нього і передачу паркувальних майданчиків, та у зв'язку з цим необхідності залишення позову без розгляду, судом не може бути прийнято до уваги, оскільки недійсність правочину не ставиться в залежність від його виконання чи припинення (розірвання), що також узгоджується з правовою позицією пленуму Вищого господарського суду України, викладеною в постанові № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", відповідно до підпункту 2.6 п. 2 якого, розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само, не приймаються до уваги і посилання представника відповідачів на відсутність заявок на участь у конкурсі, оскільки зміни до договору внесено за рік до закінчення строку дії договору, а не проведення конкурсу та відсутність заявок на участь у конкурсі не надає сторонам права на продовження строку дії договору чи укладення договору без проведення конкурсу взагалі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідачів у пропорційному розмірі.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір від 01.12.2011 № 159/к про обладнання, утримання та використання майданчиків для паркування транспортних засобів, укладений між Комунальним підприємством "Сервіс-Центр" ідентифікаційний код 31759570, м. Херсон та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, м. Херсон та додаткові угоди до нього.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Сервіс-Центр", ідентифікаційний код 31759570, вул. Фрунзе, 3, м. Херсон, в доход спеціального фонду Державного бюджету України на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, призначення платежу - судовий збір, код 03500045 - 609 (шістсот дев'ять) грн. судового збору.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, в доход спеціального фонду Державного бюджету України на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, призначення платежу - судовий збір, код 03500045 - 609 (шістсот дев'ять) грн. судового збору.

Повне рішення складено 13.08.2015 р.

Суддя В.Г. Ситюк