Рішення № 48338076, 10.08.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2015 р. Справа № 911/2210/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Медична торгівельна компанія”,

м. Київ

до Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району, м. Боярка

про стягнення 224587,67 грн.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Медична торгівельна компанія” (надалі позивач) заявлено позов до Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району (надалі відповідач) про стягнення 224587,67 грн., з яких: 140000,00 грн. основного боргу; 78746,50 грн. інфляційних втрат; 5841,17 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов’язання щодо оплати поставленого позивачем товару за договором купівлі-продажу від 18.11.2013 р. № 9 та договором поставки від 18.12.2013 р. № 26.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.2015 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 17.06.2015 р.

10.06.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2015 р. було подано витяг з ЄДРПО України та власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2015 р., у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 08.07.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.07.2015 р., у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 22.07.2015 р.

Присутній у судовому засіданні 22.07.2015 р. представник відповідача подав заперечення проти позову, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2015 р. продовжено строк вирішення спору у даній справі на п'ятнадцять днів та розгляд справи відкладено на 10.08.2015 р.

31.07.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав письмові пояснення по суті спору.

Присутній у судовому засіданні 10.08.2015 р. представник відповідача подав заперечення проти позову у яких відповідач просить залишити без задоволення позовні вимоги.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи та заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд

встановив:

18 листопада 2013 року між ТОВ “Медична торгівельна компанія” (постачальник) та Центральною районною лікарнею Києво-Святошинського району (далі покупець) було укладено договір купівлі-продажу №9 (далі договір-1), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язується забезпечити замовника код 32.50.1 – апарат електрохірургічний відповідно до специфікації (додаток №1), яка є невід’ємною частиною договору, надалі «товар», а замовник зобов’язується своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору-1 вартість товару за цим договором складає 40250,00 грн.

Сторони домовились про те, що умови оплати, ціна , кількість та асортимент товару по даному договору, будуть встановлені за згодою сторін перед замовленням товару, який є в наявності у продавця, і будуть відображатися у видатковій накладній (п. 4.2. договору-1).

Згідно з п. 4.4. договору-1 оплата за товар здійснюється у національній валюті України – гривня, шляхом попередньої оплати у розмірі 100 % загальної суми договору перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Договір-1 набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2013 р., але до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п. 7.1. договору).

На виконання умов вказаного договору купівлі-продажу позивачем було передано відповідачеві товар на суму 40250,00 грн., що підтверджується підписаною представниками сторін та скріпленою відтисками печаток позивача та відповідача видатковою накладною №ТК-0444 від 19.12.2013 р. на суму 40250,00 грн.

Згідно з приписами частини першої ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З п. 4.4. договору-1 вбачається, що відповідач мав здійснити розрахунок з позивачем шляхом попередньої оплати у розмірі 100 % загальної суми договору, тобто обумовлений договором товар позивач мав поставити відповідачеві після здійснення останнім оплати вартості товару, відповідно, позивачем було поставлено товар відповідачеві всупереч умов договору та останній не є таким, що прострочив виконання зобов’язання по сплаті 40250,00 грн. за поставлений позивачем товар на підставі договору-1.

У свою чергу, позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов’язання за вказаним вище договором купівлі-продажу у частині оплати переданого позивачем товару не виконав, у зв’язку з чим за Центральною районною лікарнею Києво-Святошинського району рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 40250,00 грн.

Крім того, 18 грудня 2013 року між ТОВ “Медична торгівельна компанія” (постачальник) та Центральною районною лікарнею Києво-Святошинського району (далі покупець) було укладено договір поставки №26 (далі договір-2), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та своєчасно оплатити медичне обладнання – Відсмоктувач хірургічний NOVELA, пластмасова ємність 2х5л (надалі товар), відповідно до специфікації (додаток №1), що додається до даного договору і є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п. 4.1. договору-2 загальна вартість договору складає 99750,00 грн., в тому числі ПДВ – 00,00 грн.

Оплата проводиться після отримання товару покупцем протягом 30 календарних днів. У разі затримки бюджетних асигнувань по взятих бюджетних зобов’язаннях, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 7-ми банківських днів з дати отримання покупцем на свій реєстраційний рахунок бюджетних асигнувань на фінансування закупівлі (п. 2.3. договору-2).

Договір-2 набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 р., а в частині зобов’язань до повного їх виконання (п.8.1 договору-2).

На виконання умов вказаного договору поставки позивачем було передано відповідачеві товар на суму 99750,00 грн., що підтверджується підписаною представниками сторін та скріпленою відтисками печаток позивача та відповідача видатковою накладною №ТК-0445 від 19.12.2013 р. на суму 99750,00 грн.

Згідно з приписами частини першої ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З п. 2.3. договору-2 вбачається, що, за відсутності доказів затримки бюджетних асигнувань по взятих бюджетних зобов’язаннях щодо оплати вказаного товару на суму 99750,00грн., відповідач мав здійснити розрахунок з позивачем протягом 30 календарних днів, після отримання товару, тобто у термін до 18.01.2014р. включно.

У свою чергу, як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов’язання за вказаним вище договором поставки у частині оплати переданого позивачем товару не виконав, у зв’язку з чим за Центральною районною лікарнею Києво-Святошинського району рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 99750,00 грн.

З огляду на вищевказані обставини, у відповідача станом на дату подання позову, як стверджує позивач, рахувалася заборгованість перед позивачем у розмірі 140000,00 грн.

Крім того, 12.01.2015 р. між позивачем та відповідачем було підписано представниками останнім та скріплено відтисками печаток юридичних осіб акт звірки взаємних розрахунків за період з станом на 12.01.2015 р., відповідно до змісту якого за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 140000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2015 р. було сплачено на користь позивача 140000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10 від 31.07.2015 р. на суму 99750,00 грн. та платіжним дорученням №9 від 31.07.2015 р. на суму 40250,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У п. 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Оскільки відповідачем, після порушення провадження у справі, повністю сплачено суму основного боргу у розмірі 140000,00 грн., про що зазначено вище – провадження у даній справі у частині стягнення основного боргу у розмірі 140000,00 грн. підлягає припиненню.

Згідно частини третьої ст. 80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

З огляду на той факт, що заборгованість у розмірі 99750,00 грн. за товар поставлений на підставі договору-2 було погашено відповідачем після порушення провадження у даній справі, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1995,00 грн. покладаються судомна відповідача.

Щодо витрат на судовий збір у розмірі 805,00 грн. по стягненню заборгованості за договором-1 на суму 40250,00 грн., то вказані витрати судом покладаються на позивача, оскільки згідно з п. 4.1 договору-1 відповідач мав здійснити розрахунок з позивачем шляхом попередньої оплати у розмірі 100 % загальної суми договору, тобто обумовлений договором товар позивач мав поставити відповідачеві після здійснення останнім оплати вартості товару, відповідно, позивачем було поставлено товар відповідачеві всупереч умовам договору-1 та останній не є таким, що прострочив виконання зобов’язання по сплаті 40250,00 грн. за поставлений позивачем товар на підставі договору-1.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 5841,17 грн. 3% річних та 78746,50 грн. інфляційних втрат., з яких: 23385,25 грн. інфляційних втрат та 1750,05 грн. 3% річних нарахування по заборгованості за договором-1.

У ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною першою ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, з п. 4.4. договору-1 вбачається, що відповідач мав здійснити розрахунок з позивачем шляхом попередньої оплати у розмірі 100 % загальної суми договору, тобто обумовлений договором товар позивач мав поставити відповідачеві після здійснення останнім оплати вартості товару, відповідно, позивачем було поставлено товар відповідачеві всупереч умов договору та останній не є таким, що прострочив виконання зобов’язання по сплаті 40250,00 грн. за поставлений позивачем товар на підставі договору-1.

З огляду на вищевказане, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача 23385,25 грн. інфляційних втрат та 1750,05 грн. 3% річних нарахування по заборгованості за договором-1 залишаються судом без задоволення.

Крім того, судом встановлено, що позивач невірно визначив дату з якої наступило прострочення по сплаті коштів за договором поставки №26 від 18.12.2013 р., оскільки прострочення сплати заборгованості за вказаним договором наступило з 19.01.2014 р., а не з 18.01.2014 р.

Здійснивши перерахунок 3% річних по заборгованості за переданий товар за договором-2 за період з 19.01.2014 р. по 31.05.2015р. (період вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4091,12 грн. задовольняє у частині стягнення 4082,92 грн., оскільки аналогічний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат по заборгованості за переданий товар за договором-2 за період з 19.01.2014 р. по 30.04.2015р. (період вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 55361,25 грн. задовольняє в повністю, оскільки сума розрахунку суду більша суми заявленої до стягнення позивачем.

За таких обставин справи, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 55361,25 грн. інфляційних втрат; 4082,92 грн. 3 % річних, загалом 59444,17 грн.

То тверджень відповідача щодо того, що строк виконання зобов’язання по сплаті вартості товару за договором-2 відповідно до пункту 2.3. договору-2 не настав, у зв’язку з затримкою асигнувань по взятих бюджетних зобов’язаннях, суд ставиться критично, оскільки відповідачем належних доказів затримки асигнувань суду не надано. Крім того, у запереченнях проти позову від 07.08.2015 р. №608 відповідач стверджує, що 26.12.2013 р. на рахунок останнього надійшли кошти у розмірі 556200,00 грн. для здійснення розрахунків з отримане обладнання.

Разом з тим, суд ставиться критично до тверджень відповідача про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки розрахунки за отриманий відповідачем товар мають здійснюватися Відділом охорони здоров’я Києво-Святошинської районної держаної адміністрації Київської області, з огляду на те, що у матеріалах справи наявна первинна документація з якої вбачається, що поставка товару здійснювалася саме відповідачеві та саме Центральна районна лікарня Києво-Святошинського району взяла на себе обов’язок по здійсненню оплати вартості поставленого товару, а відповідачем належних доказів заміни боржника у зобов’язанні у порядку встановленому ЦК України суду не надано.

Судові витрати, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У п. 5.2. роз’яснень наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

З огляду на вищевказане, позивачу, у зв’язку з сплатою останнім судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом., слід повернути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 0,02 грн.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі №911/2210/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Медична торгівельна компанія” до Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району у частині стягнення 140000,00 грн. основного боргу припинити.

3. Стягнути з Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району (08154, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 40-річчя Жовтня, 51; код ЄДРПО України 01994669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Медична торгівельна компанія” (01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, буд. 13-В; код ЄДРПО України 37003164) – 4082 (чотири тисячі вісімдесят дві) гривні 92 коп. 3% річних, 55361 (п’ятдесят п’ять тисяч триста шістдесят одну) гривню 25 коп. інфляційних втрат та 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 88 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Медична торгівельна компанія” (01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, буд. 13-В; код ЄДРПО України 37003164) з Державного бюджету України частину, сплаченого за платіжним дорученням №634 від 14.05.2015 р., судового збору, а саме у розмірі 0 (нуль) гривень 02 коп. (оригінал платіжного доручення знаходиться у матеріалах справи).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.08.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін