Рішення № 48337516, 28.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2015Справа №910/18879/14 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтрестсервіс"

до державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях"

за участю прокуратури міста Києва

про стягнення 738 064,36 грн

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

Від позивача: Назаренко Є.О. - пред.по дов.

Від відповідача: Мусієнко О.В. - пред.по дов.

Від прокуратури: Колодяжна А.В. - пред.по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудтрестсервіс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" про розірвання договору підряду № 17/03-2014 (33П) від 17.03.2014 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудтрестсервіс" та державним підприємством водних шляхів "Укрводшлях"; стягнення з державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтрестсервіс" попередньої оплати в розмірі 40 000 грн. та 738 064, 36 грн. - збитків.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.2014 р. позов задоволено, розірвано договір підряду № 17/03-2014 (33П) від 17.03.2014 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудтрестсервіс" та державним підприємством водних шляхів "Укрводшлях"; присуджено до стягнення з державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтрестсервіс" попередньої оплати в розмірі 40 000 грн.,738 064, 36 грн. - збитків та 16 779, 29 грн. - судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 р. рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2014 р. у справі № 910/18879/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2014 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 р., рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2014 р. у справі № 910/18879/14 скасовано в частині стягнення суми збитків у розмірі 738 964, 36 грн. та судових витрат, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

01.04.2015 р. матеріали справи № 910/18879/14 надійшли до господарського суду міста Києва та передані на розгляд судді Пригунової А.Б.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 03.06.2015р. №04-23/625, призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №910/18879/14 у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя суддею Пригуновою А.Б., яка приймала участь у розгляді справи №910/18879/14, за результатом проведення якого справу передано для подальшого розгляду судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2015 року суддею Шкурдовою Л.М. справу №910/18879/14 прийнято до свого провадження.

У судовому засіданні 28.07.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудтрестсервіс» (далі - замовник, позивач) та державним підприємством водних шляхів «Укрводшлях» (далі - підрядник, відповідач) було укладено Договір підряду №17/03-2014 (33П) (далі - Договір підряду), відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами або залученими засобами виконати вказані в пункті 1.2. цього Договору роботи, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити підряднику їх вартість на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору підряду передбачено, що підрядник виконує роботи, за дорученням замовника, з видобування піску (шляхом навантаження його земснарядами: «Дніпровський-107» до нерестового періоду та «Дніпровський-27» після нерестового періоду, на плавзасоби, надані замовником) Осещинського родовища з 6 км. по 11 км. від гирла річки Десна, що знаходиться на території Броварського та Вишгородського районів Київської області, відповідно до проекту та дозвільної документації, наданої замовником.

Відповідно до п. 2.1. Договору підряду підрядник приступає до виконання зазначених в п. 1.2. робіт після трьох робочих днів з дати отримання авансу в розмірі 40 000 грн. (сорок тисяч гривень) до нерестового періоду та 40 000 грн. (сорок тисяч гривень) після нерестового періоду (п. 2.1.1.); надання замовником всієї необхідної проектної та дозвільної документації для виконання робіт на території об'єкту, зазначеному у п. 1.2. цього Договору, яка відповідає діючій нормативно-правовій базі України (п. 2.1.2.); буксирування замовником земснаряда з місця базування до місця виконання робіт (п. 2.1.3.); заявки від замовника, яка надсилається підряднику на його електронну адресу, що зазначена в реквізитах сторін, або засобами факсимільного зв'язку (п. 2.1.4.).

На виконання п. 2.1.2. Договору підряду, сторонами було підписано Акт приймання-передачі проектної та дозвільної документації.

Пунктом 2.2. Договору підряду визначено, що обсяг виконаних робіт підрядником має становити 60 000 (шістдесят тисяч) тон за місяць, але не менше 40 000 (сорок тисяч) тон за місяць.

Сторони погодили, що Договір підряду вважається укладеним з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2014 р., а в частині фінансових розрахунків - до повного їх виконання сторонами (п. 9.1. Договору підряду).

Позивач у своєму позові зазначає про те, що у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов Договору підряду щодо невиконання робіт обумовлених вказаним договором, позивач був позбавлений того, на що розраховував при його укладенні, у зв'язку відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки у розмірі 738 064,36 грн., що завдані позивачу внаслідок невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором підряду.

В свою чергу, відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає суду про односторонню відмову позивача від Договору підряду , про що зазначено в листі від 15.05.2014 за № 01/05-2014, що і спричинило в подальшому припинення зі сторони відповідача вживання будь-яких дій для виконання з його сторони договірних відносин. Крім того, відповідач зазначає суду про те, що арешт земснаряду «Дніпровський-27» стався за відсутності вини відповідача та про необґрунтованість розрахунку заявлених до стягнення збитків (упущеної вигоди), а також відсутність зі сторони позивача дій, необхідних для початку роботи( буксирування земснаряду, подачі барж і т.ін.)

Предметом розгляду даної справи на новому розгляді є стягнення з відповідача суми збитків у розмірі 738 964, 36 грн. у вигляді упущеної вигоди.

У відповідності до ст.22 ЦК України упущена вигода це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Згідно ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим порушенням збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Збитками, в розумінні ч.2 вказаної статті, є витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються, зокрема:

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

Для застосування такої міри цивільної відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності), шкідливих наслідків у вигляді заподіяння позивачу збитків, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками, а також вини правопорушника.

Відсутність одного із елементів складу господарського правопорушення виключає відповідальність особи у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Позивач обґрунтовує упущену вигоду як різницю між ціною за 1 т піску згідно з Договором підряду та Договором поставки №11/03-2014 від 11.03.2014р., укладеного з публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» та договором поставки №16/05-2014, укладеним 16.05.2014 року між ТОВ «Укрбудтрестсервіс» та ТОВ «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП».(16,00 грн - 10,50 грн = 5,50 грн , виходячи з обсягу видобутку 40 000 т в місяць за прогнозований період видобутку ).

Як вбачається з п.1.1. Договору поставки №11/03-2014 від 11.03.2014р., позивач (постачальник) зобов'язався поставити ПАТ «Київський річковий порт» партіями пісок річковий у загальній кількості не менше 40 тис тонн на місять і оплачувати його на умовах цього договору.

Згідно з п.3.1. Договору поставки №11/03-2014 від 11.03.2014 року ціна 1 тони товару становить 16,00 грн.

05.05.2014 р. між позивачем та публічним акціонерним товариством "Київський річковий порт" було укладено Додаткову угоду до Договору поставки № 11\03-2014 від 11.03.2014 р., відповідно до якої сторони дійшли згоди та виклали п. 1.1. цього договору у наступній редакції: "Постачальник зобов'язується передавати (поставляти) партіями, а покупець приймати у власність пісок річковий (товар) у загальній кількості не менше 40 тисяч тонн на місяць і оплачувати його на умовах цього Договору. Поставка піску річкового здійснюється постачальником покупцю на підставі Договору підряду № 17/03-2014 (33п) від 17.03.2014 року".

Отже, з положень п. 2.1 Договору поставки № 11\03-2014 від 11.03.2014 р., пункту 1.1 вказаного Договору поставки у редакції Додаткової угоди від 05.05.2014 р. вбачається, що поставка за цим договором мала здійснюватись на підставі Договору підряду № 17/03-2014 (33п) від 17.03.2014 р., укладеного з відповідачем.

01.09.2014 року між позивачем та ПАТ «Київський річковий порт» укладено Додаткову угоду до Договору поставки № 11\03-2014 від 11.03.2014 р., згідно якої вказаний договір поставки розірвано, сторони не мають ніяких претензій одна до одної.

Таким чином, зміни в договір поставки № 11\03-2014 від 11.03.2014 р., які передбачали поставку товару за договором підряду № 17/03-2014 (33п) від 17.03.2014 р. були внесені лише в травні, та у вересні вказаний договір розірвано за ініціативою сторін. При цьому, як вбачається зі змісту вказаної додаткової угоди сторони претензій одна до одної не мають.

Матеріали справи не містять доказів того, що пісок поставлявся позивачем ПАТ «Київський річковий порт», при цьому позивачем жодними доказами не доведено понесення ним збитків за вказаним договором, не доведено, що саме невиконання договору поставки від 11.03.14р. спричинено діями (бездіяльністю) відповідача, оскільки безпосередньо при укладенні цього договору 11.03.2014 сторони не прогнозували поставку піску, видобутого саме ДП «Укрводшлях»,так як Договір підряду укладений пізніше, та не доведено сам факт понесення збитків за вказаним договором, в той час як в додатковій угоді про розірвання договору зазначено, що сторони не мають претензій одна до одної.

16.05.2014 року між ТОВ «Укрбудтрестсервіс» та ТОВ «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП» укладено Договір поставки №16/05-2014 від 16.05.15р., згідно якого позивач зобов'язався поставити пісок ТОВ «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП» за ціною 16 грн.

Частиною 2 статті 188 ГК України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Листом від 12.05.2014 № 01-19/29 ДП «Укрводшлях» повідомило Позивача про неможливість виконання робіт передбачених Договором земснарядом «Дніпровський-27» з причин незалежних від нього (на земснаряд «Дніпровський- 27» було накладено арешт ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 17.04.2014р., про факт накладення якого ДП «Укрводшлях» стало відомо 30.04.2014р.) та запропонував внести зміни до Договору підряду шляхом оформлення додаткової угоди в частині заміни вказаного земснаряду па земснаряд «Дніпровський-301» та виконання робіт на паливно-мастильних матеріалах, наданих Замовником, при цьому змінивши вартість навантаження 1 тони піску.

Відповідно до наказу Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області №33 від 20.03.2014 року «Про заходи з забезпечення охорони водних біоресурсів у період нересту» встановлення термін заборони на лов (добування риби) та інших водних біоресурсів у весняно-літній період природного відтворення (нересту) в 2014 року на водоймах в межах адміністративної території Києва, зокрема на незарегульованих річках, що впадають у Канівське водосховище з квітня по 20 травня включно, отже в цей період видобуток піску не міг відбуватись, початок виконання робіт за Договором підряду мав здійснюватися в післянерестовий період, а саме з 21.05.2014р.

Позивач направив листа від 15.05.2014 № 01/05-2014, яким не погодився на запропонований Відповідачем варіант та фактично визнав подальшу неможливість виконання Договору підряду, чим засвідчив свою обізнаність щодо неможливості ДП «Укрводшлях» виконання зобов'язань на попередніх умовах.

Отже, договір поставки №16/05-2014 від 16.05.15р. не може свідчити про наявність дійсної можливості на одержання реального прибутку від здійснення даної господарської операції, оскільки даний договір укладався 16 травня 2014 року, зокрема після того, як відповідач звернувся до позивача з листом вих. № 01-19/29 від 12.05.2014 р., в якому зазначив, що у зв'язку з арештом земснаряду "Дніпровський-27", відповідно до ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 17.04.2014 р., відповідач просить внести зміни до Договору підряду в частині заміни вказаного земснаряду на земснаряд "Дніпровський-301" та після того, як позивач листом від 15.05.2014 р. вих. № 01/05-2014, надав пропозицію відповідачу за згодою сторін розірвати Договір підряду шляхом підписання Додаткової угоди.

Пунктом 2.1. Договору підряду №17/03-2014 від 17.03.2014 року передбачено, що підрядник приступає до виконання робіт після 3 робочих днів з дати отримання авансу в розмірі 40 000 грн. до нерестового періоду та 40 000 грн після нерестового періоду.

В той же час, оплата від позивача відповідачу надійшла лише 12.08.2014р., що підтверджується штемпелем ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на платіжному дорученні №46 від 18.03.2014р., доказів того, що оплата була проведена в березні 2014 року позивачем на вимогу суду не надано.

Позивачем розрахована упущена вигода як різниця між цінами, тобто прибуток у вигляді 100 % від угод з купівлі-продажу піску за прогнозовані обсяги,що не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з договору підряду №17/03-2014 від 17.03.2014 позивач (замовник) зобов'язаний був нести витрати по договору щодо буксирування земснаряду з місця базування до місця виконання робіт, а також щодо подачі барж під навантаження піску, здійснювати оплату найманих працівників та відрахування на заробітну плату, відповідно ці витрати мали бути компенсовані за рахунок коштів, одержаних позивачем від угод з купівлі-продажу піску.

Упущена вигода це та сума прибутку, яку б міг реально одержати позивач, за виключенням всіх витрат, понесених ним в результаті господарської діяльності, направленої на одержання такого прибутку.

Судом був витребуваний детальний розрахунок упущеної вигоди за виключенням непонесених, але запланованих позивачем витрат, однак останнім розрахунок таких витрат (не понесених в зв'язку з тим, що договір не відбувся, але запланованих як витрати з суми доходу від купівлі-продажу) не наданий.

Як встановлено ч.3 ст. 226 ЦК України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Позивач був попереджений Відповідачем про можливе невиконання ним зобов'язання (листом від 12.05.2014 № 01-19/29), та міг запобігти виникненню збитків, шляхом здійснення зі своєї сторони певних дій для реального виконання укладених ним договорів поставки, що ним зроблено не було. В свою чергу направлення позивачем листа від 15.05.2014 з пропозицією розірвати договір спричинило ту обставину, що відповідач перестав вживати будь-яких заходів зі своєї сторони для можливості виконання договору.

Таким чином,позивач не здійснив жодних дій для запобігання виникнення збитків, при цьому будучи попередженим листом від 12.05.2015р. про неможливість виконання робіт земснарядом «Дніпровський-27» та відмовившись від пропозиції ДП «Укрводшлях» використати для виконання робіт по Договору інший земснаряд.

Договір №16/05-2014 між ТОВ «Укрбудтрестсервіс» та ТОВ «АКТИВ ТРЕЙДІНГ ГРУП» щодо поставки піску, на який посилається позивач, аргументуючи обов'язок відповідача сплатити збитки у формі упущеної вигоди, був укладений 16.05.2014р. А отже, вказаний договір був укладений після того як позивач був повідомлений відповідачем про неможливість виконання Договору на тих самих умовах, що були передбачені, та своєї фактичної відмови від Договору підряду шляхом направлення до ДП «Укрводшлях» листа від 15.05.2014 № 01/05-2014.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, позивачем не доведено наявність підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, зокрема упущеної вигоди, а саме не доведено наявність складу господарського правопорушення, як і не доведено понесення позивачем збитків у заявленому ним розмірі.

Враховуючи викладене вище позов не підлягає задоволенню.

Витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, покладаються судом на позивача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя Л.М. Шкурдова

Повне рішення складено: 11.08.15р.