Рішення № 48336730, 10.08.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.08.2015 Справа № 908/2900/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Маріуполь, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Строй Компанія", м. Донецьк

про витребування майна з чужого незаконного володіння.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Строй Компанія", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення 12 000грн.

Суддя Говорун О.В.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні первісного позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ

Представники:

від позивача (за первісним позовом) - не з'явився;

від відповідача (за первісним позовом) - не з'явився;

від третьої особи - Максимченко І.В., довіреність №23-12/14-3 від 23.12.2014.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.05.2015 було прийнято до розгляду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (далі - позивач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Строй Компанія" (далі - відповідач за первісним позовом) про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на те, що між ним та відповідачем за первісним позовом був укладений договір зберігання від 03.06.2014, строк дії якого сплив, відповідач за первісним позовом незаконно утримує у себе майно та порушує право позивача за первісним позовом, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння.

19.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг-Строй Компанія" звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" про стягнення 12 000грн. витрат на зберігання речі, який був прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом ухвалою господарського суду Донецької області від 22.06.2015, крім того, відповідачу за первісним позовом ухвалами суду було відстрочено сплату судового збору, однак, станом на час прийняття рішення у справі відповідачем за первісним позовом судовий збір сплачений не був.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, відповідач за первісним позовом зазначив, що між позивачем та відповідачем 03.06.2014 був укладений договір зберігання, відповідно до якого позивачем за зустрічним позовом було прийнято майно з метою його збереження, однак у зв'язку із виникненням непередбачуваний обставин та реальною загрозою втрати цього майна, останнім були понесені додаткові витрати на його збереження у сумі 12 000грн., у зв'язку з чим останній звернувся до суду з вимогою про стягнення зазначених витрат на зберігання речі.

Представник третьої особи надав клопотання від 08.08.2015 про витребування у сторін додаткових документів у справі.

Відповідачі за первісним та зустрічним позовом у судове засідання не з'явилися, відзив на первісний та зустрічний позови не надали, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, тому справу, на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши представників третьої особи, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Дослідивши первісну позовну заяву №27/04-03 від 27.04.2015, судом встановлено, що вона містить посилання на генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", як на особу, якою підписано даний позов, однак, позов не містить підпису даної особи, на підставі чого суд дійшов висновку, що позов не підписаний особою, яка має право її підписувати.

Відповідно ч.1 ст. 54 ГПК України позовна заява підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.

Згідно з п.1 ч.1 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на те що первісний позов не містить підпису генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", на якого міститься посилання у первісному позові, суд вважає за необхідне залишити первісний позов без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

03.06.2014 між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом був укладений договір зберігання (далі - договір 2), відповідно до п.1.1 якого, позивач за первісним позовом, як поклажодавець передав, а відповідач за первісним позовом, як зберігач, прийняв на зберігання протягом строку дії цього договору рухоме майно (спеціальну будівельну техніку та автомобілі) відповідно та на підставі акту приймання-передачі (а.с.23-25).

Відповідно до п.1.3 договору 2, зберігання майна буде здійснюватись на території міста Донецька.

Згідно з п.2.1.4, відповідач за первісним позовом зобов'язаний повернути майно позивачу за первісним позовом за першою вимогою останнього.

Пунктом 1.2 договору 2 передбачено, що зберігання за цим договором є безоплатним.

Строк дії договору закінчується 30 грудня 2014 (п.6.2 договору 2).

На виконання умов договору 2 між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом був складений акт приймання-передачі майна на зберігання від 03.06.2014, відповідно до якого відповідач за первісним позовом прийняв на відповідальне зберігання у позивача за первісним позовом, зокрема, тандемний каток HD 90 фірми HAMM з кабіною, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком (а.с.26-28).

В подальшому, позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з листом вих.№08/1-15 від 08.01.2015, в якому просив повернути майно, яке зазначене у акті приймання-передачі майна на зберігання від 03.06.2014, з огляду на те, що строк зберігання майна сплив 30.12.2014 року, а спірне майно останньому повернуто не було (а.с.29).

Відповідач за первісним позовом у листі №03/01/15 від 09.01.2015 зазначив, що повернути зазначене майно не має можливості, внаслідок проходження військових дій на території, де зберігається майно, а також важкої економічної ситуації на підприємстві, в умовах якої підприємство було вимушене понести витрати на охорону цього майна, шляхом його часткового використання (а.с.30).

Статтею 936 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором зберігання одна сторона, (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч.1 ст. 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Відповідно до ст. 947 ЦК України, витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач за первісним позовом не надав до суду жодного доказу, який би підтверджував понесення ним витрат на зберігання речі або надзвичайних витрат, тобто, не довів наявність тих обставин, на підставі яких він просить стягнути витрати у сумі 12 000грн.

Крім того, у листі №03/01/15 від 09.01.2015 відповідач за первісним позовом зазначив про компенсування понесених ним витрат на охорону майна шляхом його часткового використання (а.с.30) .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог позивача за зустрічним позовом.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання третьої особи про витребування господарським судом письмових доказів у сторін у справі, у зв'язку з тим, що третя особа не надала докази неможливості самостійно надати необхідні документи.

Позивачем за зустрічним позовом судовий збір, сплата якого була ухвалами суду відстрочена до 10.08.2015, сплачений не був.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п.1 ч.1 ст. 81, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Строй Компанія" про витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без розгляду.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Строй Компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" про стягнення 12 000грн. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Строй Компанія" (83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86, код ЄДРПОУ 36512224) на користь Державного бюджету України 1 827грн. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 13 серпня 2015 року.

Суддя О.В. Говорун