Рішення № 48336556, 12.08.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.15р. Справа № 904/6507/15

За позовом Відділу освіти виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради (м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Кривбас" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості по утриманню орендованих нежитлових приміщень за договорами №№ 2, 3 від 15.06.2011 та відшкодування земельного податку за договорами №№ 1, 2 від 01.02.2013 у загальному розмірі 77 770 грн. 59 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: Гузун Н.С. - представник (довіреність № 2 від 05.01.2015)

Браілян О.О. - представник (довіреність № 3 від 05.01.2015)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Відділ освіти виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Кривбас" (далі - відповідач) заборгованість по утриманню орендованих нежитлових приміщень за договорами №№ 2, 3 від 15.06.2011 та заборгованість по відшкодуванню земельного податку за договорами №№ 1, 2 від 01.02.2013 у загальному розмірі 77 770 грн. 59 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договорами в частині повного та своєчасного відшкодування витрат по утриманню орендованих нежитлових приміщень в період з 01.02.2013 по 30.06.2013 за договорами №№ 2, 3 на відшкодування витрат по утриманню орендованого приміщення від 15.06.2011, а також повного та своєчасного внесення плати за землю за період з 01.02.2013 по 30.06.2013 за договорами №№ 1, 2 про відшкодування земельного податку від 01.02.2013, наявністю боргу в загальному розмірі 77 770 грн. 59 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 12.08.2015.

У судове засідання 12.08.2015 з'явилися представники позивача.

Так, у судовому засіданні 12.08.2015 представник позивача виклав та обґрунтував позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Вимоги ухвали були також виконані позивачем.

Представник відповідача у судове засідання 12.08.2015 не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, відзиву на позов та інші витребувані судом документи не надав, з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Так, частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.07.2015 (а.с.36), з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Металургів, будинок 5, на вказану адресу і направлялась кореспонденція господарського суду для відповідача.

При цьому, конверт з ухвалою суду від 23.07.2015 було повернуто 31.07.2015 за зворотною адресою Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" з довідкою форми 20 від 29.07.2015 "за зазначеною адресою не проживає".

Так, слід зазначити, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвала суду від 23.07.2015 була надіслана сторонам у справі завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Так, господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача за його юридичною адресою, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його юридичною адресою, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

Отже, відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду від 23.07.2015 була надіслана на адресу відповідача, яка підтверджена Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.07.2015 та неотримана відповідачем внаслідок його недобросовісної поведінки, що полягає у незабезпеченні вчасного отримання поштової кореспонденції за своєю юридичною адресою.

При цьому, судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006 у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Суд вважає, що відповідачі не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, 15.06.2011 між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Кривбас" (орендар) було укладено договір № Ос-5 оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста (далі - договір оренди-1), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно:

- поле стадіону "Будівельник" площею 10887,2 кв.м., розташоване за адресою: вул. Ціолковського, 18-А (далі - об'єкт оренди), для проведення навчально-тренувального процесу команди "Кривбас", команди "Кривбас-84" (погодинно, згідно графіку);

- у погодинне платне користування нежилу будівлю (Літ. А-1) площею 175,4 кв.м., будівлю сторожів (Літ. Б) площею 45,5 кв.м. з тамбуром площею 6,5 кв.м., навіс (Літ. В) площею 12,7 кв.м., слюсарню (Літ.Г) площею 67,6 кв.м., вбиральню (Літ.Д) площею 43,8 кв.м., замощення площею 3277,4 кв.м., трибуни площею 4000,0 кв.м., поле площею 10887,2 кв.м., ворота №1, № 5, № 6 загальною площею 26,9 кв.м., огорожі № 2, № 3, № 7 загальною площею 1228,0 кв.м., калитку № 4 площею 1,0 кв.м., розташований за адресою: вул.Ціолковського, 18-А, для проведення ігор команди "Кривбас", молодіжних складів команди "Кривбас" (погодинно, згідно графіку проведення футбольних ігор), балансоутримувачем якого є відділ освіти виконкому Дзержинської районної ради.

Згідно з пунктом 2.2. договору оренди-1 вступ орендаря у строкове платне користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням акту приймання-передавання з балансоутримувачем, який необхідно оформити в 5-ти денний термін.

Договір оренди вважається укладеним з моменту його підписання сторонами (пункт 2.1. договору оренди-1) та відповідно до пункту 11.1. вказаного договору, діє з 15.06.2011 по 14.06.2012 включно. Відповідно до умов пункту 11.5. договору, у разі, якщо орендодавець не попередить орендаря на протязі одного місяця після закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах.

Орендоване майно було передано орендарю відповідно до актів прийому-передачі, які містяться в матеріалах справи (додані до клопотання від 12.08.2015).

Так, представником позивача у судовому засіданні було повідомлено, що вказаний договір неодноразово продовжував свою дію на нові терміни, але у 2015 році припинив свою дію, та 01.07.2015 орендоване майно було повернуто за відповідними актами орендодавця. На підтвердження чого у судовому засіданні надавався для огляду оригінал відповідного акту приймання-передачі від 01.07.2015.

Крім того, Так, 15.06.2011 між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Кривбас" (орендар) було укладено договір № Ос-4 оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста (далі - договір оренди-2), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно:

- комплекс об'єктів нерухомості загальною площею 1785,89 кв.м., у тому числі нежилі приміщення у будівлі стадіону (Літ. А) - західна сторона площею 799,39 кв.м. на 2-3 поверхах, окрема стояча будівля гаражу площею 67,7 кв.м. та окрема стояча будівля дрібнокаліберного тиру площею основи 918,8 кв.м. (Літ. Б1, Б1, Б11), розташований за адресою: пр-т Металургів, 5, для використання під розміщення офісу (340,6 кв.м.) складу (67,7 кв.м.) та проведення навчально-тренувального процесу (1377,59 кв.м.);

- у погодинне платне користування нерухоме майно футбольне поле (IV) площею 7779,58 кв.м., бігові доріжки, трибуни, нежилі приміщення у бідівлі стадіону (Літ. А): західна сторона площею 1421,5 кв.м., східна сторона 379,0 кв.м., окремо розташована споруда квиткових кас площею 40,2 кв.м. для використання під розміщення проведення ігор команди "Кривбас", молодіжних складів команди "Кривбас" (погодинно, згідно графіку проведення футбольних ігор), балансоутримувачем якого є відділ освіти виконкому Дзержинської районної ради.

Згідно з пунктом 2.2. договору оренди-2 вступ орендаря у строкове платне користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням акту приймання-передавання з балансоутримувачем, який необхідно оформити в 5-ти денний термін.

Договір оренди вважається укладеним з моменту його підписання сторонами (пункт 2.1. договору оренди-2) та відповідно до пункту 11.1. вказаного договору, діє з 15.06.2011 по 14.06.2012 включно. Відповідно до умов пункту 11.5. договору, у разі, якщо орендодавець не попередить орендаря на протязі одного місяця після закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах.

Орендоване майно було передано орендарю відповідно до актів прийому-передачі, які містяться в матеріалах справи (додані до клопотання від 12.08.2015).

Так, представником позивача у судовому засіданні було повідомлено, що вказані договори неодноразово продовжували свою дію на нові терміни, але у 2015 році припинили свою дію, та 01.07.2015 орендоване майно було повернуто за відповідними актами орендодавцю. На підтвердження чого у судовому засіданні надавався для огляду оригінали відповідних актів приймання-передачі від 01.07.2015.

При цьому, у пунктах 4.4. договорів оренди-1,2 сторони визначили, що у термін 15 днів від укладення договорів оренди орендар окремо укладає договори на одержання комунальних послуг, електропостачання, послуг звязку безпосередньо з їх постачальником або балансоутримувачем.

Так, 15.06.2011 між Відділом освіти виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради (далі - балансоутримувач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Кривбас" (далі - орендар, відповідач) було укладено договір № 2 на відшкодування витрат по утриманню орендованого приміщення (далі - договір-1) (а.с.17), відповідно до умов якого відшкодування витрат по утриманню орендованого нежитлового приміщення, відповідно до пункту 4.4. договору № Ос-4 від 15.06.2015, загальною площею 1785,89 кв. м., розташованого за адресою: пр. Металургів, 5, а саме: електроенергія, вивіз сміття, теплозабезпечення, водопостачання та водовідведення, згідно додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.1. договору-1).

Договір вважається укладеним з 15.06.2011 і діє до закінчення строку дії оренди (пункт 6.1. договору-1).

Відповідно до розрахунку заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання орендованого приміщення згідно договору № 2 від 15.06.2011 за період з 01.02.2013 по 30.06.2015 заборгованість складає 73 381 грн. 70 коп.

Також, 15.06.2011 між Відділом освіти виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради (далі - балансоутримувач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Кривбас" (далі - орендар, відповідач) було укладено договір № 3 на відшкодування витрат по утриманню орендованого приміщення (далі - договір-2) (а.с.20), відповідно до умов якого відшкодування витрат по утриманню орендованого нежитлового приміщення, відповідно до пункту 4.4. договору № Ос-4 від 15.06.2015, загальною площею 110887,20 кв. м., розташованого за адресою: вул. Ціолковського, 18а, а саме: електроенергія, вивіз сміття, теплозабезпечення, водопостачання та водовідведення, згідно додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.1. договору-2).

Договір вважається укладеним з 15.06.2011 і діє до закінчення строку дії оренди (пункт 6.1. договору-2).

Оплата за договорами здійснюється орендарем не пізніше 5 банківських днів з дня одержання рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок балансоутримувача (пункт 3.1. договору-2).

Відповідно до розрахунку заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання орендованого приміщення згідно договору № 3 від 15.06.2011 за період з 01.02.2013 по 30.11.2015 заборгованість складає 647 грн. 74 коп.

При цьому, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні рахунки за спірний період, а також докази вручення їх відповідачу, але матеріалами справи підтверджується фактичне користування орендованим майном в спірний період, а отже, у відповідача існувало зобов'язання щодо відшкодування плати за надані послуги.

Відсутність рахунків не спростовує наявності відповідача обов'язку з оплати послуг з відшкодування витрат по утриманню орендованого приміщення, який у розумінні статті 901 Цивільного кодексу України виникає на підставі самого факту їх надання виконавцем.

Вказана правова позиція викладена також в Постанові Вищого господарського суду України від 18.06.2013 по справі № 923/38/13-г.

При цьому, проаналізувавши умови договору та належно оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, а ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а, отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги з транспортування природного газу (Постанова Верховного Суду України від 29.09.2009 по справі № 37/405).

Також, 01.02.2013 між Відділом освіти виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Кривбас" було укладено договір № 1 про відшкодування земельного податку (далі - договір-3) (а.с.13), відповідно до умов якого відповідач, враховуючи фактичне використання земельної ділянки за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 5 спортивний комплекс стадіон "Металург" площею 1785,89 кв. м., визначеною відповідно до договору оренди № Ос-4 віл 15.06.2011 та відповідно до грошової оцінки 1 кв. м. у розмірі 572,63 грн. для розміщення орендованого футбольного поля для проведення ігор команди "Кривбас", молодіжних складів команди "Кривбас" та службового приміщення, відшкодовує на рахунок позивача щомісячно (протягом 20-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця), за користування земельною ділянкою суму, яка становить 200,23 грн. на місяць. Обчислення розміру сплати за фактичне користування земельною ділянкою здійснюється з урахуванням щорічної індексації розміру грошової оцінки земельної ділянки без внесення змін і доповнень до договору.

Сторони встановили, що цей договір дії з 01.01.2013 по 31.12.2013 включно та набирає чинності з дня його підписання сторонами і втрачає свою чинність наступного після закінчення терміну дії дня (пункт 4 договору-3).

Відповідно до розрахунку заборгованості по відшкодуванню земельного податку згідно договору № 1 від 01.02.2013 за період з 01.02.2013 по 30.06.2015 складає 1 001 грн. 15 коп.

Крім того, 01.02.2013 між Відділом освіти виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Кривбас" було укладено договір № 2 про відшкодування земельного податку (далі - договір-4) (а.с.15), відповідно до умов якого відповідач враховуючи фактичне використання земельної ділянки за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ціолковського, 18а стадіон "Будівельник" площею 10887,20 кв. м., визначеною відповідно до договору оренди № Ос-5 віл 15.06.2011 та відповідно до грошової оцінки одного кв. м. у розмірі 374,69 грн. для розміщення орендованого футбольного поля для проведення ігор команди "Кривбас", відшкодовує на рахунок позивача щомісячно (протягом 20-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця), за користування цією земельною ділянкою суму, яка становить: (374,69 грн. х 10887,2 кв. м. х 1% : 8784 х 1416 : 12) = 548 грн. на місяць. Обчислення розміру сплати за фактичне користування земельною ділянкою здійснюється з урахуванням щорічної індексації розміру грошової оцінки земельної ділянки без внесення змін і доповнень до договору.

Сторони встановили, що цей договір дії з 01.01.2013 по 31.12.2013 включно та набирає чинності з дня його підписання сторонами і втрачає свою чинність наступного після закінчення терміну дії дня (пункт 4 договору-4).

Відповідно до розрахунку заборгованості по відшкодуванню земельного податку згідно договору № 2 від 01.02.2013 за період з 01.02.2013 по 30.06.2015 складає 2 740 грн. 00 коп.

Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем умови договору в частині повного та своєчасного відшкодування земельного податку позивачу за період з 01.02.2013 по 30.06.2015 у повному обсязі не виконані, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 3 741 грн. 15 коп.

Отже, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач зобов'язаний був відшкодувати позивачу плату за землю не пізніше 20 числа кожного місяця, наступного за звітним.

При цьому, у відповідності до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів договору, строк виконання відповідачем зобов'язань по відшкодуванню плати за землю за період з 01.01.2013 по 30.06.2015 станом на момент вирішення спору настав.

Крім того, позивач звертався до відповідача з листом-претензією № 935 від 11.07.2013 щодо погашення заборгованості, зокрема, і за спірним договором (а.с.24). Вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем взяті на себе зобов'язання по відшкодуванню за утримання орендованих нежитлових приміщень за період з 01.02.2013 по 30.06.2015 у розмірі 74 029 грн. 44 коп. та відшкодування земельного податку за період з 01.02.2013 по 30.06.2015 у розмірі 3 741 грн. 15 коп. не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 77 770 грн. 59 коп.

При цьому, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статті 33 та статті 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів повної оплати наданих послуг відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за спірний період сумі 77 770 грн. 59 коп., шляхом надання належних доказів, не спростував.

Дослідивши надані позивачем до господарського суду документи, у розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним договором. Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов договору, відповідачем господарському суду надано не було.

При цьому, відповідач є юридичною особою, а відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 77 770 грн. 59 коп. обґрунтовані, документально підтверджені та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату судового збору покладаються на відповідача, як на сторону, з вини якої виник спір.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Кривбас" (50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Металургів, будинок 5; ідентифікаційний код 33453402) на користь Відділу освіти виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради (50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Косіора, будинок 20, ідентифікаційний код 02142313) - 77 770 грн. 59 коп. основного боргу, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.В. Фещенко