Рішення № 48336111, 12.08.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а

Справа № 753/562/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Леонтюк Л.К.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7771/2015 Доповідач - Шиманський В.Й.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2015 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Шиманського В.Й.

Суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.

при секретарі - Ошедшій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Опалько Мирослави Іванівни в інтересах Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

В С Т А Н О В И Л А:

Із вказаним позовом до суду позивач звернувся у січні 2015 року.

Зазначав, що 03.08.2011 року між сторонами укладено кредитний договір № 005-29511-030811, відповідно до умов якого банк відкрив відповідачеві картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті та надав платіжну картку з кредитним лімітом в розмірі 100 000,00 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов даного договору виникла кредитна заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 06 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, ставиться питання скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 14 815,91 грн.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана надати ті докази, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом вірно встановлено, що 03.08.2011 року між сторонами укладено договір № 005-29511-030811 відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки.

Згідно п. 1.2. договору банк відкриває відповідачу картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті України - гривні, випускає та надає держателю платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку № 1 до Договору, Тарифи та умовах викладених в Правилах- здійснення операцій за картковими рахунками.

Відповідно до п. 1.3 банк надає держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії, на загальну суму 100 000,00 грн. та на день укладання кредитного Договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 10 000 грн. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку Додаткова угода не складається.

Відповідно до умов договору кредитні кошти та власні кошти держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання держателем своїх зобов'язань перед банком за договором та вчинення інших операцій передбачених договором.

Згідно п. 2.3 клієнт сплачує банку проценти за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за ставками, які зазначені в тарифах.

Як вбачається з тарифів, затверджених рішенням Тарифного комітету АТ «Дельта Банк», Протокол №319 від 02.03.2011 року, які діяли на момент укладення договору, частка обов'язкового погашення тіла кредиту складає 5%, процента ставка за користування кредитною лінією - 0,0001% річних , процент на позитивний рахунок - 3% річних, процент за недозволений овердрафт - 48% річних, комісія за видачу готівки з карткового рахунку 3% +15 грн., штраф за прострочену заборгованість обов'язкового мінімального платежу 0,01 %, але не менш та/або не більше 75 грн. за кожен факт прострочення (а.с. 5).

Пунктом 3.6 встановлено, що держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або овердрафтом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, з прохальної частини якої вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача на його користь 150 грн.

Під час розгляду справи відповідач надав повідомлення про анулювання (прощення) частини боргу в сумі 2100.58 коп. за вказаним кредитним договором.У зв"язку з даними розбіжностями у стягненні суми боргу по справі явку представника позивача було визнано обов"язковою. Однак останній в судове засідання не з'явився пояснень до суду не надав, внаслідок чого суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні позову.

Проте колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. Вимоги до позовної заяви перелічені у ст. 119 ЦПК України, в якій зазначається що серед іншого, позовна заява повинна містити ім'я відповідача, його проживання або місцезнаходження, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про стягнення кредитної заборгованості. В прохальній частині позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 150,00 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 11 545,23 грн., заборгованості по простроченому тілу кредиту в сумі 721,38 грн. та комісії в сумі 2 399,30 грн.

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Отже, встановивши невідповідність даних, викладених в позовній заяві та з доданими до неї документами, суддя мав можливість залишити заяву без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків. Проте вказаних дій зроблено не було, що позбавило позивача можливості усунути вказані недоліки.

Відповідно до п. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 квітня 2015 року не відповідає.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду з вказаним позовом позивачем до позовної заяви був доданий розрахунок заборгованості за договором №005-29511-030811 від 03.08.2011 року з якого вбачається, що загальна заборгованість станом на 06.11.2014 року складає 14 815,91 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 11 545,23 грн., прострочене тіло кредиту 721,38 грн., комісія 2 399,30 грн. та пеня 150 грн. (а.с. 9).

Так, у відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не заявляв вимоги про стягнення з відповідача пені за договором в розмірі 150 грн., а лише просив стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11 545,23 грн., прострочене тіло кредиту в сумі 721,38 грн. та комісію 2 399,30 грн.

Крім того під час розгляду справи також було встановлено, що 15.12.2014 року між сторонами було укладено додатковий договір до заяви клієнта або договору на відкриття поточного рахунку з використанням та обслуговуванням платіжної картки №005-29511-030811 від 03.08.2011 року, відповідно до якого сторони домовились здійснити прощення боргу на суму 2 100,58 грн. за умови здійснення клієнтом сплати заборгованості на суму не менше ніж 1400,63 грн. на рахунок № НОМЕР_2.

Як вбачається з виписки по рахунку № НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_3, 26.11.2014 року, 28.11.2014 року та 15.12.2014 року, позивач здійснив погашення кредиту на загальну суму 1 401,00 грн., внаслідок чого 17.12.2014 року позивач здійснив анулювання частини боргу в розмірі 2 100,58 грн.

З урахуванням спрощення частини боргу в сумі 2 100,58 грн. та здійснених відповідачем платежів на погашення заборгованості від 26.11.2014 року, 28.11.2014 року та 15.12.2014 року, загальна сума заборгованості за договором №005-29511-030811 від 03.08.2011 року, станом на 07.07.2015 року, складає 10 961,25 грн., та складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 9 146,21 грн. та простроченого тілу кредиту в сумі 1 815,04 грн.

Відповідно до статей 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Враховуючи, що заявлений позивачем розмір заборгованості за договором №29511-030811 від 03.08.2011 року підтверджується частково наявними в матеріалах справи доказами, а саме розрахунком заборгованості від 07.07.2015 року, випискою по рахунку ОСОБА_3 за період з 08.11.2006 року по 07.07.2015 року, натомість відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе частково задовольнити подану заяву та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за укладеним договором в розмірі 10 961,25 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 9 146,21 грн. та простроченого тілу кредиту в сумі 1 815,04 грн.

У відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права тощо.

Враховуючи зазначене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, заочне рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст. ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Опалько Мирослави Іванівни в інтересах Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити частково.

Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 квітня 2015 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р НОМЕР_2, МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за договором №005-29511-030811 від 03.08.2011 року в розмірі 10 961,25 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 9 146,21 грн. та простроченого тіла кредиту в сумі 1 815,04 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р НОМЕР_2, МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: