Постанова № 48335198, 22.07.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Соколова О.А.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2010 року справа №2а-4023/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Старосуда М.І., суддів Василенко Л.А., Шишова О.О.,

при секретареві Солодько О.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротєкс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року у справі №2а-4023/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротєкс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька про визнання неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, і

В С Т А Н О В И Л А:

25 лютого 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ротєкс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька, в якому просило визнати неправомірними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій №0006611640/1 від 21.08.2009 року, №0006601640/1 від 21.08.2009 року, № 0006611640/2 від 26.10.2009 року та № 0006601640/2 від 26.10.2009 року за неподання податкової звітності з податку на додану вартість та комунальний прибуток за квітень 2009 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року у задоволенні заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротєкс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька про визнання неправомірними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовлено в повному обсязі .

Позивач не погодився з цим рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в звязку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема зазначив, що висновок суду про те, що ТОВ «Ротєкс» переведений на загальну систему оподаткування обліку та звітності в звязку з перевищенням обсягу виручки (1 млн. грн.) від реалізації продукції, передбаченого Указом Президента від 03.07.1998 року є незаконним та не обґрунтованим, оскільки кошти у розмірі 6 024 188 грн., які протягом 2008 року надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ «Ротєкс» належить на праві власності комітенту (за виключенням комісійної винагороди за умовами договорів комісії), який повинен сплачувати податки, повязані з отриманням цих коштів, а для комісіонера уі кошті є транзитними. Крім того зазначив, що ТОВ «Ротєкс» з 2005 року до 2009 року здійснював діяльність, застосовуючи спрощену систему оподаткування. Усі видані свідоцтва про сплату єдиного податку не скасовані та не визнані не дійсними в установленому порядку.

Від відповідача на апеляційну скаргу надійшли письмові заперечення, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив суд взяти до уваги, що відповідач прийняв низку аналогічних рішень про застосування фінансових санкцій за інші періоди 2008 року, які судовими рішеннями визнані протиправними та скасовані.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав її не обґрунтованою, просив залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, вважав дії податкового органу щодо прийняття рішень про застосування штрафних санкцій такими, що ґрунтуються на законі.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ротєкс» (далі ТОВ «Ротєкс») є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за №33417153, що не є спірним у справі.

Позивачем, відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», Закону України «Про підприємництво», було обрано спрощену систему оподаткування, за ставкою 6% з 2005 року і на підставі ст.4 цього Указу позивачу як платнику єдиного податку, який водночас був і платником податку на додану вартість дозволено застосовувати квартальний податковий період надання звітності з ПДВ.

За результатами проведених податковим органом невиїзних документальних перевірок своєчасності подання податкової звітності ТОВ «Ротєкс», були складені акти перевірок № 3822/15-1/33417153 від 19.06.2009 р. - податок на додану вартість та №3821/15-1/33417153 від 19.06.2009 р. - комунальний податок (а. с. 10, 11).

На підставі зазначених актів перевірок податковим органом 21 серпня 2009 р. були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме: №0006611640/1 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн. та № 0006601640/1 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн. (а. с. 6, 7).

Також за результатами апеляційного оскарження позивачем зазначених вище рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та на підставі актів перевірок від 19.06.2009 р., відповідачем 26.10.2009 р. були прийняті наступні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № 0006611640/2 та № 0006601640/2, на загальну суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн. (а. с. 8, 9).

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції необхідно скасувати з наступних підстав.

Вищезазначені обставини у справі, встановлені судом першої інстанції, підтвердилися при розгляді справи в апеляційній інстанції і не є спірними.

Спірним у справі є правомірність дій податкового органу щодо прийняття спірних рішень про застосування штрафних санкцій до позивача за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2009 року та з комунального податку за цей же період: №0006611640/1 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн., №0006601640/1 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн., №0006611640/2 та № 0006601640/2 по 170 грн. штрафних (фінансових) санкцій у розмірі кожне. Податковий орган вважає, що позивач за 2008 рік отримав виручку, яка перевищує 1млн.грн. і зобовязаний перейти на загальну систему оподаткування і тому повинен подати податкову декларацію за квітень 2009 року, а не за квартал.

Позивач мав право сплати єдиного податку за ставкою 6% та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 2005 року до 2009 року, що підтверджується матеріалами справи, обліковою справою як платника податків, оглянутою в судовому засіданні, свідоцтвом про право сплати єдиного податку та рішеннями судів. З 10.03.2005 року позивач зареєстрований як платник ПДВ, який самостійно обрав ставку єдиного податку шість відсотків суми виручки від реалізації продукції без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (а.с 177-193).

Позивачем до ДПІ в Київському районі м. Донецька надані податкові декларації з податку на додану вартість за 2008 рік, відповідно до яких визначено обсяги оподаткованих операцій ТОВ Ротєкс складають 6 млн. 24 тис. 188 грн., що за твердженням податкового органу є перевищенням граничної суми виручки в 1млн.грн. для субєкта оподаткування, який перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до книги обліку доходів та витрат (форма №10), звітів субєкта малого підприємництва фізичної особи платника єдиного податку (додаток № 3 до Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29 січня 1999 року №599, у редакції наказу ДПА України від 28 грудня 2001 року) за 2008 рік, позивачем отримано виручку у такому обсязі: комісійна винагорода позивача за виконання зобовязань за договорами комісії (в яких позивач є комісіонером) - у розмірі 524403,11грн. (1-й квартал 62728,00грн., 2-й квартал 101571,00грн., 3-й квартал 164527,00грн., 4-й квартал 195577,00грн. (а. с. 141 157).

Матеріали справи, що містять засвідчені копії договорів комісії від 01 серпня 2007 року, від 21 лютого 2008 року, від 01 серпня 2008 року, копії актів виконаних робіт по зазначених договорах, копії звітів комісіонерів по вищезазначених договорах, в яких вказана одержана позивачем комісійна винагорода за 2008 рік, підтверджують викладені обставини(а. с. 43 86).

Статтею 1 Указу Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва від 03 липня 1998 року №727/98 (надалі Указ №727) визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджуються для суб'єктів малого підприємництва юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.

Статтею 5 Указу №727 передбачено, що в разі порушення вимог, встановлених статтею 1 цього Указу, платник податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Тобто, обов'язок платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування в зазначених випадках виникає в періоді (кварталі), що настає за звітним, в якому платник єдиного податку припустився порушень вимог, встановлених статтею 1 Указу № 727.

Статею 1011 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобовязується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента, при цьому право власності на товар, переданий на реалізацію залишається за комітентом. Йому ж належать і грошові кошти, отримані від продажу цього товару, а виручкою комісіонера (позивача) в цілях оподаткування є лише комісійна винагорода за виконання такого договору комісії, саме така комісійна винагорода і повинна враховуватися для визначення обсягу виручки позивача за відповідний рік з метою перебування позивачем на спрощеній системі оподаткування.

Отже, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та відповідно обєктом оподаткування єдиним податком є лише комісійна винагорода, яка надійшла субєкту підприємницької діяльності платнику єдиного податку як плата за надані послуги, а не вся сума транзитних грошових коштів, які підлягають обовязковому перерахуванню третьої особі (комітенту).

Тобто, грошові кошти, що надійшли позивачеві як субєкту підприємницької діяльності платнику єдиного податку, не є його власністю, оскільки підлягають обовязковому перерахуванню третій особі (комітенту); а тому ці кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та не можуть бути обєктом оподаткування єдиним податком та не можуть враховуватися для визначення обсягу виручки за відповідний рік з метою визначення можливості застосування спрощеної системи оподаткування.

Колегією суддів встановлено, що за результатами роботи за 2008 рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) позивача не перевищив встановлені ст.1 Указу №727 обсяг у розмірі 1 млн. грн., а тому апелянт законно перебуває на спрощеній системі оподаткування протягом 2008 року - є платником єдиного податку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем було перевищено граничну суму виручки (1млн.грн.) і податковою інспекцією позивача переведено на спрощену систему оподаткування, оскільки такий висновок суду першої інстанції не відповідає матеріалам справи.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 року у справі №2а-2184/10/0570 встановлено, що при реалізації продукції ТОВ «Ротєкс», виручкою вважається саме комісійна винагорода, внаслідок чого визнані протиправними та скасовані Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька про застосування штрафних санкцій за неподання звітності з ПДВ та комунального податку за травень червень 2009 року.

Слід зазначити, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року у справі №2-а-18061/09/0570 задоволений позов ТОВ «Ротєкс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька, якою визнано неправомірним та скасовано рішення податкового органу про анулювання реєстрації ТОВ «Ротєкс» як платника податку на додану вартість від 29.07.2009 року №173. Вказана постанова суду першої інстанції залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2010 року.

Відповідно до приписів п.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Також відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на норми ч.2 ст.19 Конституції України та приписи ч.2 ст.71 КАС України, матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач у справі, як субєкт владних повноважень, не надав судам, як першої, так і апеляційної інстанцій належних доказів, що при прийнятті спірних рішень про застосування до позивача штрафних санкцій діяв у межах та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, допущені порушення норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого невірно вирішений спір, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової, якою позовні вимоги підлягають задоволенню.

Постанова в повному обсязі складена 26 липня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.3, ст. 202 ч.1 п. 4, п.3, ст.205 ч.2, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротєкс» задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротєкс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька про визнання неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0006611640/1 від 21.08.2009 р., № 0006601640/1 від 21.08.2009 р., № 0006611640/2 від 26.10.2009 р. та № 0006601640/2 від 26.10.2009 р. скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротєкс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька про визнання неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0006611640/1 від 21.08.2009 р., № 0006601640/1 від 21.08.2009 р., № 0006611640/2 від 26.10.2009 р. та № 0006601640/2 від 26.10.2009 р. задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006611640/1 від 21.08.2009 р. на суму 170,00 грн., № 0006601640/1 від 21.08.2009 р. на суму 170,00 грн., № 0006611640/2 від 26.10.2009 р. на суму 170,00 грн. №0006601640/2 від 26.10.2009 р. на суму 170,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.

ГоловуючийМ.І.Старосуд

СуддіЛ.А.Василенко

ОСОБА_4