Постанова № 48334694, 11.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 серпня 2015 року № 826/12214/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Садовий дім»доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Садовий дім» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС м. Києва (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 січня 2015 року № 0000362203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/12214/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13 липня 2015 року.

У судовому засіданні 13 липня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його.

Керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу на проведення позапланової невиїзної перевірки від 24 грудня 2014 року № 1600-П, відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п 78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Садовий дім» з питань фінансово-господарських відносин з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК «Фронтекс» (код ЄДРПОУ 38971671) за період діяльності з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 12 січня 2015 року № 50/26-51-22-03/37258437.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статі 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 226000,00 грн., в тому числі по періодам: серпень 2014 року - 226000,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС м. Києва від 26 січня 2015 року № 0000362203 Товариству з обмеженою відповідальністю «Садовий дім» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 282500,00 грн., в тому числі: за основним платежем 226000,00 грн., за штрафними санкціями - 56500,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням та податковою вимогою й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «ПБК «Фронтекс» (код ЄДРПОУ 38971671).

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від12 січня 2015 року № 50/26-51-22-03/37258437.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «ПБК «Фронтекс» (код ЄДРПОУ 38971671), обставини використання придбаних робіт у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Судом встановлено, що позивачем задекларовано податок на додану вартість за перевіряємий період на підставі податкової накладної, виписаних ТОВ «ПБК «Фронтекс», у зв'язку з придбанням послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Садовий Дім» (Замовник) та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фронтекс» (Підрядник) укладено договір підряду № 01-14 від 20 серпня 2014 року, згідно якого замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, власними та залученими силами і засобами виконати датування фасадів та алюмінієвих конструкцій на об'єкті Замовника (н. 1.1.). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити договірну вартість виконаних робіт (п. 1.2). Загальна сума договору складає 2400072,50 грн. з урахуванням ПДВ (п. 2.2.). Згідно п. 2.4. договору замовник протягом 5 робочих днів з дня підписання договору надає аванс у розмірі, передбаченому у додатку № 2. Строк виконання робіт за договором становить 4 календарні місяці з моменту надходження першого платежу (п. 11.1).

Сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору, де п. 1.6 визначено об'єкт Замовника, на якому виконуються роботи за договором, а саме: нежитлова будівля за адресою: м. Київ, вул. Редутна, 60.

Додатковою угодою № 2 від 20 листопада 2014 року термін дії договору було продовжено до 01 липня 2015 року.

За договором № 01-14 від 20 серпня 2014 року ТОВ «Садовий Дім» сплатило аванс на користь та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фронтекс», що підтверджується платіжними дорученнями від 22, 27 та 29 серпня 2014 року на загальну суму 1 330 000,00 грн.

На виконання умов договору ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фронтекс» (Підрядник) виписано на адресу позивача податкові накладні від 22 серпня 2014 року № 13 на суму 500 000,00 грн., від 27 серпня 2014 року на суму 350000,00 грн., від 27 серпня 2014 року № 17 на суму 131726,00 грн., від 29 серпня 2014 року № 20 на суму 348274,00 грн.

Також, ТОВ «Садовий Дім» (Замовник) та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фронтекс» (Підрядник) укладено договір підряду № 02-14 від 21 серпня 2014 року, згідно якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними та залученими силами і засобами виконати влаштування фасадів на об'єкті замовника (п. 1.1.). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити договірну вартість виконаних робіт (п. 1.2). Загальна сума договору складає 168362,99 грн. з урахуванням ПДВ (п. 2.2.). Згідно п. 2.4. договору замовник протягом 5 робочих днів з дня підписання договору надає підряднику аванс у розмірі, передбаченому у додатку № 2. Строк виконання робіт за договором становить 4 календарні місяці з моменту надходження першого платежу (п.11.1).

21 серпня 2014 року сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору, де п. 1.6 визначено об'єкт замовника, на якому виконуються роботи за договором, а саме нежитлова будівля за адресою: м. Київ, вул. Редутна, 60.

Додатковою угодою № 2 від 20.11.2014р. термін дії договору було продовжено до 01 липня 2015 року.

За договором № 02-14 від 21 серпня 2014 року ТОВ «Садовий Дім» сплатило аванс на користь та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фронтекс», що підтверджується платіжним дорученням від 22 серпня 2014 року на суму 26000,00 грн.

На виконання умов договору ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фронтекс» (Підрядник) виписано на адресу позивача податкову накладну від 22 серпня 2014 року № 14 на суму 26000,00 грн.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обґрунтовуючи реальність господарських операцій, позивачем зазначено, що ТОВ «Садовий Дім» в межах своєї статутної діяльності 19 серпня 2014 року уклав договір оренди Ѕ будинку за адресою: м. Київ, вул.. Редутна, 60 для здійснення поточного ремонту за власні кошти і з подальшою передачею в суборенду.

На реалізацію умов вищевказаного договору оренди були укладені договори 01-14 від 20 серпня 2014 року та № 02-14 від 21 серпня 2014 року з ТОВ «ПКБ «Фронтекс» (підрядник), згідно яких позивач, як замовник, доручив, а підрядник зобов'язався на свій ризик, власними та залученими силами і засобами виконати роботи по влаштуванню фасадів та алюмінієвих конструкцій на об'єкті замовника.

На даний час роботи на об'єкті ще не завершені, акти виконаних робіт сторонами не підписані. Як повідомляє позивач, причинами цього стали: по-перше, неможливість Підрядника за технологією проводити ремонтні роботи у холодні періоди при низькому температурному режимі, що призвело до порушення термінів виконання робіт. По-друге: в результаті перевірки ходу та якості робіт на об'єкті були виявлені певні недоліки, відхилення від технологічних норм, що потребують усунення. Роботи на даний час на об'єкті по вул. Редутна, 60 продовжуються.

На підтвердження вищезазначеного надано копію договору оренди, матеріли листування позивача із ТОВ «ПКБ «Фронтекс» стосовно робіт, що провадяться на об'єкті по вул. Редутна, 60 та фото об'єкта станом на жовтень 2014 року - квітень 2015 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «ПКБ «Фронтекс» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «ПКБ «Фронтекс» було зареєстровані як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Висновок контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «ПКБ «Фронтекс» обґрунтований наступним:

- свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ПКБ «Фронтекс» анульовано 10 листопада 2014 року;

- по детальному аналізу синоптичних даних, контролюючим органом встановлено, що з моменту фактичного підписання договорів підряду у ТОВ «ПКБ «Фронтекс» було 60 днів на виконання робіт по влаштуванню фасадів та алюмінієвих конструкцій;

- встановлено порушення вимог податкового законодавства у діях ТОВ «Фінпромгруп Діоніка» (код 38517072), яке за твердженням відповідача проводило діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з надання податкової вигоди третіх осіб.

Проте, вищезазначені доводи спростовані позивачем, зокрема, листом ТОВ «ПКБ «Фронтекс» від 16 січня 2015 року № 02-01/15 спростувало твердження про анулювання Свідоцтва платника ПДВ, підтвердивши це витягами із реєстру платників ПДВ, даними 13 сайту Державної фіскальної служби України (розділ «реєстр платників ПДВ»). Також, ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Фронтекс» повідомила, що ТОВ «ПКБ «Фронтекс»» (код ЄДРПОУ 38517072) не є і не було його контрагентом, що підтверджено додатками 5 до декларації з ПДВ за липень, серпень, вересень 2014 року.

Слід зазначити, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, в даному випадку ТОВ «ПКБ «Фронтекс» або ТОВ «Фінпромгруп Діоніка».

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ПКБ «Фронтекс», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 26 січня 2015 року № 0000362203 підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Садовий дім» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Садовий дім» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 26 січня 2015 року № 0000362203.

3. Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Садовий дім» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник