Ухвала суду № 48334449, 24.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову в закритті провадження в адміністративній справі

24 квітня 2015 року м. Київ № 826/17195/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про закриття провадження в адміністративній справі, -

ВСТАНОВИВ:

У письмовому провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) знаходиться справа №826/17195/14 (далі - справа) за позовом Полтавської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - позивач, Полтавська ОДПІ) до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - відповідач, ПАТ "Укрнафта") про стягнення з банківських рахунків відповідача податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, зокрема, нафти, природного газу та газового конденсату у розмірі 24810008,79 грн.

До суду через канцелярію надішли: 06 квітня 2015 року від представника позивача - письмова заява про зміну позовних вимог, а саме про стягнення з банківських рахунків відповідача податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, зокрема, нафти, природного газу та газового конденсату у розмірі 26316218,96 грн.; 20 квітня 2015 року від представника відповідача - письмові заперечення щодо зміни позовних вимог та клопотання про закриття провадження у справі (далі - заявлене клопотання); 23 квітня 2015 року від представника відповідача - письмове клопотання про зупинення провадження у справі.

За результатами аналізу у порядку письмового провадження заяви про зміну позовних вимог, доданих доказів на її обґрунтування та заперечень щодо зміни позовних вимог судом, судом, відповідного до ч. 1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заяву про зміну позовних вимог прийнято до розгляду та врахування під час прийняття у справі судового рішення по суті.

В обґрунтування заявленого клопотання представником відповідача зазначено, зокрема, що до обслуговуючого відповідача банку - ПАТ КБ "Приватбанк" надійшло 20-ть оформлених позивачем інкасових доручень (розпоряджень) від 04-05 лютого 2015 року про стягнення з відповідача податкового боргу з плати за користування надрами на загальну суму 227659048,47 грн.

В інкасових дорученнях (розпорядженнях) позивача, які оформлені за різними номерами, зазначена єдина підстава для їх оформлення - рішення позивача від 04 лютого 2015 року №388/10/16-24-25-17 (далі - рішення). При цьому, зазначено, що підставою для стягнення податкового боргу на виконання інкасових доручень (розпоряджень) є рішення.

На дату заявленого клопотання єдиним можливим боргом відповідача є тільки той борг, спірні суми якого досліджуються у межах справи.

Тобто, у представника відповідача є підстави стверджувати, що на даний час позивач вживає два способи стягнення з позивача податкового боргу (сума якого залишається незрозумілою) - судовий (у межах справи) та позасудовий - на підставі рішення.

Можливість стягнення податкового боргу у позасудовому порядку передбачена п. 32 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України), тому із 01 січня 2015 року (із дати набуття чинності Законом, яким ПК України доповнено зазначену норму) застосовується позасудова процедура стягнення податкового боргу.

При цьому, вище зазначена норма є спеціальною, яка у період із 01 липня 2015 року підлягає переважному застосуванню. Тобто, із 01 січня по 01 липня 2015 року контролюючі органи, які стягують із платника податків податковий борг, з метою стягнення такого боргу повинні застосовувати тільки процедури, передбачені вище зазначеною нормою, якщо інше прямо ним не передбачено.

Тобто, ст. 95 ПК України про стягнення у судовому порядку податкового боргу застосовуються тільки тоді, коли не можуть бути застосовані позасудові процедури, передбачені п. 32 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Як уже зазначено вище, позивач скористався такою позасудовою процедурою та стягує з відповідача податковий борг. Ініціювавши процедуру стягнення з відповідача податкового боргу у позасудовому порядку, позивач цим самим підтвердив, що до податкового боргу є застосовним саме позасудовий порядок.

Представник відповідача також зазначив, з одного боку, норми матеріального права не передбачають можливість стягнення податкового боргу з відповідача одночасно і в судовому порядку, і в позасудовому порядку; стягнення податкового боргу у позасудовому порядку, оскільки воно засноване на спеціальній нормі права, виключає стягнення у судовому порядку; з іншого боку, позивач стягує податковий борг, що є предметом спору у справі, у позасудовому порядку.

Отже, представник відповідача вважає, що спір у справі, з огляду на вище викладені обставини, враховуючи застосовані позивачем позасудові процедури стягнення податкового боргу, не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Так, згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 6 КАС України, суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Розглядаючи та вирішуючи заявлене клопотання у порядку письмового провадження, суд зазначає, що ухвалою від 23 квітня 2015 року задоволено відповідне письмове клопотання представника відповідача та у позивача витребувано копію рішення та письмові пояснення щодо вказаного рішення із вказівкою на підстави прийняття такого рішення, обґрунтуванням суми податкового боргу, зазначеного у вказаному рішенні, та обґрунтуванням підстав оформлення інкасових доручень (розпоряджень) з посиланням на таке рішення.

До того ж, у порядку письмового провадження судом також розглядається та вирішується заявлене представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення адміністративної справи №826/2147/15 за позовом ПАТ "Укрнафта" до Полтавської ОДПІ про визнання протиправними та скасування рішень, у якій постановою суду від 07 квітня 2015 року позов задоволено повністю, а саме визнано протиправними та скасовано рішення та усі 20-ть інкасових доручення (розпорядження), оформлені на підставі рішення.

Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з’ясованим обставинам, оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, а також враховуючи не зазначення представником відповідача, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд та вирішення даного спору, суд прийшов до висновку про передчасність та необґрунтованість заявленого клопотання та, як наслідок, відсутність підстав для його задоволення та необхідність закриття провадження у справі.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 128, 157, 160, 165, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про закриття провадження в адміністративній справі №826/17195/14.

Копії ухвали направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам), роз’яснивши, що ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення.

Суддя В.М. Данилишин