Постанова № 48333678, 06.08.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 серпня 2015 р. № 820/6599/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Коваленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.02.2015 року №0005431702, прийнятого керівником Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про сплату податку на доходи фізичних осіб в розмірі 501 932 грн. 90 коп. (сума збільшення грошового зобов'язання за основним платежем);

- скасувати податкову вимогу №3705-25 від 13.05.2015 року, винесеною керівником Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області в якій станом на 12.05.2015 року визначено суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 501932,90 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки акту перевірки №210/20-33-7-02-07 від 02.02.2015 року суперечливі за змістом та не відповідають фактичним обставинам, отже, прийняті податкові повідомлення-рішення та податкова вимога є цілком неправомірними у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що старшим слідчим з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Харківській області майором податкової міліції Крапінос О.М. 25.11.2014 року прийнято постанову про призначення позапланової документальної перевірки (а.с.62-63).

Західною об'єднаною державною податкової інспекцією м. Харкова головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято наказ №2851 від 15.12.2014 року призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_3 (а.с.64).

На підставі постанови слідчого від 25.11.2014 року та наказу №2851 від 15.12.2014 року Західною об'єднаною державною податкової інспекцією м. Харкова головного управління міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податків ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та складено акт №11/20-33-17-02-07/НОМЕР_1 від 06.01.2015 року відповідно до висновків якого позивачем порушено п.19.1 ст. 19, п. 17.2 ст. 17, п.8.2 ст.8 та з урахуванням вимог п. 3.3 ст. 3 пп.4.2.1 п. 4.2 ст.4, пп.20.3.1 п. 20.3 ст. 20 Закону України №889-IV від 22.05.2003 р., «Про податок з доходів фізичних осіб» донараховано податку на доходи з фізичних осіб у сумі 501932,90 грн. ч. 1 мт. 524, с. 1, ст.. 533 Цивільного кодексу України а саме зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні п. 4.5 ст. 5 «Декрет Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02. 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (а.с.15-20).

Позивач не погодився з висновками вищевказаного акту та 09.01.2015 року подав до Західної об'єднаної державної податкової інспекцією м. Харкова головного управління міндоходів у Харківській області заперечення (а.с.21-23).

За результатами розгляду заперечень Західною об'єднаною державною податкової інспекцією м. Харкова головного управління міндоходів у Харківській області надано відповідь де зазначено, що висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки №11/20-33-17-02-07/НОМЕР_1 від 06.01.2015 року залишені без змін (а.с.27).

У зв'язку з наданням фізичною особою ОСОБА_3 заперечень до акту документальної перевірки №11/20-33-17-02-07/НОМЕР_1 від 06.01.2015 року та посилання платника податків на обставини, що не були досліджені під час перевірки Західною об'єднаною державною податкової інспекцією м. Харкова головного управління міндоходів у Харківській області було прийнято наказ №146 від 28.01.2015 року про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 15.12.2014 року складено акт від 02.02.2015 року №210/20-33-17-02-07/НОМЕР_1 відповідно до висновків якого порушено п.19.1 ст. 19, п. 17.2 ст. 17, п.8.2 ст.8 та з урахуванням вимог п. 3.3 ст. 3 пп.4.2.1 п. 4.2 ст.4, пп.20.3.1 п. 20.3 ст. 20 Закону України №889-IV від 22.05.2003 р., «Про податок з доходів фізичних осіб» донараховано податку на доходи з фізичних осіб у сумі 501932,90 грн. ч. 1 ст. 524, с. 1, ст.. 533 Цивільного кодексу України а саме зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні п. 4.5 ст. 5 «Декрет Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02. 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (а.с.13-14).

На підставі висновків акту перевірки від 02.02.2015 року №210/20-33-17-02-07/НОМЕР_1 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.02.2015 року № 0005431702 відповідно до якого сума грошового зобов'язання складає 501932,9 грн. (а.с.12).

ОСОБА_3 не погодившись з податковим повідомленням - рішенням від 11.02.2015 року № 0005431702 подав до Західної об'єднаної державної податкової інспекцією м. Харкова головного управління міндоходів у Харківській області скаргу в якій просив скасувати повністю податкове повідомлення - рішення від 11.02.2015 року № 0005431702 (а.с.28-32).

Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України залишено без змін податкове повідомлення рішення від 11.02.2015 року № 0005431702 та без задоволення скаргу від 23.02.2015 року (а.с.34-35).

У вказаному вище акті перевірки зазначається, що між ОСОБА_3 (позикодавець) та ОСОБА_5 (позичальник) 13.02.2010 року укладено договір позики грошових коштів відповідно до умов якого позикодавець передав у власність, а Позичальник прийняв 512676,00 (п'ятсот дванадцять тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 00 копійок, що становить еквівалент 45 450 (сорок п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) євро за середнім курсом їх продажу комерційними банками міста Харкова (за вибором Позикодавця) на день передачі грошей з зобов'язанням повернути таку ж саму суму до тридцятого травня дві тисячі десятого року включно. Сума позики прийнята в повному обсязі від Позикодавця Позичальником до підписання цього договору.

Крім того, між ОСОБА_3 (позикодавець) та ОСОБА_5 (позичальник) 13.02.2010 року укладено договір позики грошових коштів відповідно до умов якого позикодавець передав у власність, а Позичальник прийняв 3 892 800,00 (три мільйони вісімсот дев'яносто дві тисячі вісімсот) гривень 00 копійок, що становить еквівалент 480 000 (чотириста вісімсот тисяч) СМА за середнім курсом їх продажу комерційними банками міста Харкова (за вибором Позикодавця) на день передачі грошей з зобов'язанням повернути таку ж саму суму до тридцятого червня дві тисячі одинадцятого року включно. Сума позики прийнята в повному обсязі від Позикодавця Позичальником до підписання цього договору.

За надання позики, ОСОБА_3, отримав дохід в сумі 611 830 доларів США, 7 310 Євро, та 152 475 грн., в якості сплати процентів за користування позикою (що підтверджується заявою, засвідченою приватним нотаріусом (Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованої в реєстрі за № 111)., який не задекларував в декларації про отримані доходи за 2005 - 2009 роки, та, відповідно, не нарахував на отриманий дохід податок з доходів фізичних осіб та не сплатив його до бюджету.

Перевіряючи винесені Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. головного управління Міндоходів у Харківській області спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до наступних висновків.

Суд зазначає, що у п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю наведені у статті 62 цього Кодексу, за приписами п.п.62.1 якої податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно з п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно положень п.п.78.1.5 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження

Відповідно ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, контролюючим органом виконано всі умови статті 79 Податкового кодексу України які надали посадовим особам можливість розпочати проведення перевірки.

Стосовно встановлених відповідачем порушень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб дохід з джерелом його походження з України» будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території» України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: процентів за борговими вимогами чи зобов'язаннями, випущеними (емітованими) резидентом; інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує). Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Згідно з п. 3.3, ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб дохід з джерелом його походження з України» при нарахуванні доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів, вартість є вираженою в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, така вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку Україні, діючими на момент одержання таких доходів.

Відповідно до п.п. 8.1.3 пункт 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» якщо згідно з нормами Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті (п.7.1 ст.7 Закону)

Згідно з пп.9.2.3 п.9.2 ст.9 вказаного закону, оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у п. 7.1 ст. 7 цього Закону.

Відповідно до п. 17.2 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб дохід з джерелом його походження з України» - особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: ) для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами, - такий платник податку.

З досліджених у судовому засіданні податкових декларацій про майновий стан і доходи, наданих ОСОБА_3 до Західної ОДПІ за 2011, 2012, 2013 роки вбачається, що вони не містять доходів які отримані від неподаткових агентів, а декларації про доходи одержані у 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010 роки до податкового органу не подавались.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач посилається саме на порушення фахівцями Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області процедури проведення перевірок, що і призвело до прийняття незаконного повідомлення - рішення.

Суд зазначає, що перевірки були проведені відповідно до вимог норм Податкового законодавства України а саме за наявності підстав передбачених ст. 78.1.11 та 78.1.5 Податкового кодексу України у зв'зку з чим доводи позивача є необґрунтованими та не підтвердженими.

Стосовно позовних вимог щодо скасування податкову вимогу форми «Ф» від 13.05.2015 року №3705-25 суд зазначає наступне.

Податковим керуючим Буняєвою О.Г. проведено опис майна ОСОБА_3 та складено акт 27/20-33-25-02-51 опису майна від 13.05.2015 року (а.с.36).

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На адресу ОСОБА_3 було направлено лист в якому податковий орган просив позивача погасити заборгованість, а саме 501932,90 грн., та надати до Західної ОДПІ м. Харкова у Харківській області у п'ятиденний строк з дня отримання цього листа перелік активів, на які розповсюджується право податкової застави і які в подальшому можуть бути реалізовані в рахунок погашення податкового боргу в порядку встановленому законодавством України. Якщо законні вимоги Західної ОДПІ не буде виконано, змушені діяти відповідно чинного законодавства України та наділеними правами зазначеними вище (а.с.37).

Заступником начальника Західної ОДПІ прийнято рішення про опис майна у податкову заставу що перебуває у власності ОСОБА_3 та податкову вимогу форми «Ф» від 13.05.2015 року №3705-25 (а.с.38-39).

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, то підстав для скасування податкової вимоги немає.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем до матеріалів справи не надано документів, які б спростовували висновки контролюючого органу про встановлені порушення податкового законодавства України.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 11.02.2015 року №0005431702 а також податкова вимога №3705-25 від 13.05.2015 року, відповідають ч.3 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, спростовуються зібраними доказами по справі та не підлягають задоволенню.

На виконання вимог КАС України, а саме Глави 7 Розділу 2, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати.

Суд зазначає, що порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19.09.2013 року N 590-VII, який набув чинності 23.10.2013 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, відповідно до відхиленої частини вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 решту суми судового збору в розмірі 4384,80 грн. на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 4384.80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 копійок) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківській області, код: 37999628, МФО банку: 851011, назва банку: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31217206784011, призначення платежу: Судовий збір).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 12 серпня 2015 року.

Суддя Д.В. Бездітко