Постанова № 48333634, 05.08.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 серпня 2015 р. № 820/5974/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Карамишевої Л.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Харківського міського центру зайнятості

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Харківського міського центру зайнятості, в якому просить суд:

- визнати дії Харківського міського центру зайнятості протиправними щодо відмови в проведенні перерахунку допомоги по безробіттю;

- зобов'язати Харківський міський центр зайнятості провести перерахунок допомоги по безробіттю з урахуванням шести календарних місяців у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку, не враховуючи повні календарні місяці (з першого до першого числа) перерви в роботі, на підставі довідок про середню заробітну плату та форми 50К "Індивідуальні відомості про застраховану особу" Пенсійного фонду України;

- переглянути у зв'язку з цим рішення про призначення допомоги по безробіттю від 31.01.2015 р.

Позивач обґрунтовував свій позов тим, що Харківський міський центр зайнятості своєю відмовою у перерахунку допомоги по безробіттю порушує його права.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність, вимоги позивача вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на доводи викладені в письмових запереченнях на позов.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у зв'язку з проведенням АТО позивач виїхав з м. Луганська до м. Харкова та 15 грудня 2014 року отримав статус тимчасово переміщеної особи, що підтверджується довідкою №6328003223(а.с.7).

Слід вказати, що 19 грудня 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №23820060004000480 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2(а.с.12), тобто останнім місцем роботи позивача є його підприємницька діяльність.

Як вбачається з довідки від 20.05.2015 року №3844 ОСОБА_2 перебуває на обліку як безробітній в Харківському міському центрі зайнятості з 26 грудня 2014 р.(а.с.13).

Разом з тим, суд зазначає, що ОСОБА_2 надавав до Харківського міського центру зайнятості довідки про середню заробітну плату за останні шість місяців роботи (березень - серпень 2014 р.) з основного місця роботи ТОВ «Укрводбудкомплект», та за сумісництвом з ТОВ «Лугаквастрой», ТОВ «ЛВ-Холдінг», також була надана форма 50К «Індивідуальні відомості про застраховану особу».

Позивач 20 травня 2015 року звернувся з заявою до відповідача в якій просив у відповідності з ч. 1 ст. 22 та ч. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з урахуванням змін згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб» від 05.03.2015 р. зробити відносно нього перерахунок суми допомоги по безробіттю(а.с.8).

Листом Харківського міського центру зайнятості від 28.05.2015 року повідомлено позивача, що на час надання відповіді правові підстави для проведення перерахунку відсутні.

Крім того, ОСОБА_2 повторно звертався до відповідача з заявою від 31.07.2015 року, в якій просив виконати Наказ Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 року №613 та зробити відносно нього перерахунок допомоги по безробіттю, взявши для цього місяці, що передують початку перерви страхового стажу з поважної причини, тобто місяці, передуючи липню 2014 року з «індивідуальних відомостей про застраховану особу».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1, 2, 5 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Суб'єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Страховик - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб» від 05.03.2015 року №245-VIII (245-19) зносить деякі зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно абзацу 2 та 6 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна.

Поважними причинами є:

навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

строкова військова служба;

здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду;

періоди зайнятості на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції, що за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не підтверджуються сплатою єдиного внеску;

інші поважні причини, передбачені законодавством України. (зі змінами від 05.03.2015 р.).

Згідно абзацу 5 п. 4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 26.09.2001 р. №1266 місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Суд зазначає, що такими місяцями є липень-листопад 2014 року, які виключаються з розрахункового періоду, оскільки в ці періоди позивач знаходився в місті Луганськ, де у вказаний проміжок часу проводилась АТО і він фактично був позбавлений можливості звітувати контролюючим органом та сплачувати відповідні кошти.

Відповідно до абзацу 3 п. 17 вищевказаного Порядку у разі коли застрахованій особі страхові виплати призначаються в робочому органі виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і така особа перед настанням страхового випадку працювала на кількох підприємствах або на одному підприємстві з перериванням трудових відносин чи виконувала роботи (надавала послуги) за декількома цивільно-правовими договорами або виконувала роботи за різними видами зайнятості, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється таким робочим органом сумарно за шість календарних місяців (менш як шість календарних місяців) у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку, не враховуючи повні календарні місяці (з першого до першого числа) перерви в роботі, на підставі довідок про середню заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), починаючи з останнього місця роботи (виконання робіт (надання послуг) згідно з цивільно-правовими договорами, зайняття підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою або іншою діяльністю.

Згідно п. 5 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України.

Згідно ч. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» внутрішньо переміщеним особам після надходження документів та відомостей про страховий стаж, заробітну плату (дохід) рішення про призначення допомоги по безробіттю переглядається відповідно до законодавства.

Таким чином, для обчислення середньої заробітної плати при призначенні допомоги по безробіттю Харківський міський центр зайнятості повинен виключити місяці в період зайнятості позивача на тимчасово окупованій території України, в кількості п'яти з липня по листопад 2014 р. з розрахунку допомоги по безробіттю та взяти інші п'ять місяців у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку (припинення останнього виду зайнятості) з наданих ним довідок про середню заробітну плату та з форми 50К «Індивідуальні відомості про застраховану особу», в яких підтверджується сплата страхових виплат.

Аналізуючи викладені вище обставини, та беручи до уваги чинне законодавство України, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Харківського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії Харківського міського центру зайнятості протиправними щодо відмови в проведенні перерахунку допомоги по безробіттю.

Зобов'язати Харківський міський центр зайнятості провести перерахунок допомоги по безробіттю з урахуванням шести календарних місяців у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку, не враховуючи повні календарні місяці (з першого до першого числа) перерви в роботі, на підставі довідок про середню заробітну плату та форми 50К "Індивідуальні відомості про застраховану особу" Пенсійного фонду України, у зв'язку з цим переглянути рішення про призначення допомоги по безробіттю від 31.01.2015 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 73.08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 серпня 2015 року.

Суддя Д.В. Бездітко