Постанова № 48328578, 12.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/2829/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2, за участю: представника позивача представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбуд" до Східно-Дніпровської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2012р. за № НОМЕР_1

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомбуд» звернулося до суду із адміністративним позовом до Східно-Дніпровської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (з урахуванням ухвали про заміну відповідача у звязку із реорганізацією), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2012р. за №0000052340 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1876791 гривень, про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість і зобов'язання сплатити суму податку у розмірі 163 гривні та сплати штрафу у розмірі 469 198 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами перевірки податковою інспекцією було виявлено порушення п.198.6 ст. 198 ПК України та п. 200.5 ст. 200 ПК України, в результаті чого встановлено завищення підприємством податкового кредиту за квітень 2009р. в сумі 1876791 грн. і, як наслідок, завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року в сумі 1876791 гривень. Позивач 23.08.2011р. подав до Покровської міжрайонної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2009 року. Податкова інспекція відмовила позивачу в праві включати до податкового кредиту за вересень 2011 року суму 1876791 гривень, що була заявлена підприємством в уточнюючому розрахунку з посиланням на порушення позивачем норм п. 198.6 ст. 198 ПК України. Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки податкової накладної. Отже, ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011р., суттєво скорочує право платника податку на включення податкових накладних минулих періодів до податкового кредиту звітного періоду - з 1095 до 365 днів. Прикінцеві та перехідні положення ПК України не містять норм щодо поширення дії норми п. 198.6 статті 198 ПК України на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності. З огляду на це визначені статтею 198 ПК України нові строки для формування податкового кредиту застосовуються лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011 року. Під час перевірки також була допущена помилка стосовно віднесення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах, що була вказана платником податку у рядку 23.2. Додатка 2 (Д2) до податкової декларації за вересень 2011 року, до рядку 24 як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Податковий кредит позивачем був нарахований внаслідок придбання за договором купівлі-продажу адміністративної будівлі, яка була віднесена на основні фонди, тобто виникнення податкового кредиту напряму пов'язано з придбанням основних фондів. Згідно податкових декларацій за жовтень, листопад, грудень 2011 року та січень 2012 року позивач заявив до відшкодування 30, 38, 61,34 гривні відповідно, усього 163 гривні, але підприємство заявило до відшкодування не частку з суми податкового кредиту, що виникло внаслідок придбання основних фондів у квітні 2009 року, а інші суми податку на додану вартість, що підприємством були попередньо сплачені у листопаді, грудні 2011 року та січні, лютому 2012 року, про що маються відповідні платіжні документи. Відповідачем була допущена технічна помилка на сторінці 8 акту перевірки у таблиці зазначено значення рядка 24 декларації, який не заповнюється.

На підставі вищевикладених обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що прийняте на підставі висновків, викладених у акті перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначили, що під час проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах законодавства. До суду від відповідача 28.03.2012р. надійшли заперечення проти позову, в яких зазначено, що у зв'язку з тим, що на дату закінчення перевірки були відсутні роз'яснення щодо практичного використання зазначених вимог ПК України, на адресу ДПА у Дніпропетровській області було направлено запит щодо надання роз'яснення, чи стосуються дані вимоги податкових накладних, виписаних до 01.01.2011 року та з якого звітного податкового періоду підприємство має відображати результат уточнюючого розрахунку - у періоді подання його чи в наступному за періодом подання розрахунку звітному податковому періоді (вих. № 5751/7/23-021 від 05.10.2011 року). Результати поданого ТОВ «Агрокомбуд» у серпні 2011 року уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за квітень 2009 року в податковій декларації з ПДВ за серпень 2011 року не були відображені. Нормами ПК України не вказано, що вимоги п. 198.6 ст. 198 застосовуються виключно до податкових накладних, виписаних після 01.01.2011 року. У звязку з цим після набрання чинності ПК України платник втрачає право на віднесення сум податкового кредиту по податкових накладних, виписаних за період, що перевищує 365 днів з дати виписки. Щодо помилкового відображення в акті перевірки віднесення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуваню, то у ході здійснення поточної перевірки було встановлено, що таке відємне значення було відображено ТОВ «Агрокомбуд» у поданій декларації за вересень 2011 року. Перелік платіжних документів, згідно яких була здійснена оплата придбаних основних засобів наведено у додатку 2 до акта перевірки, тому стосовно цього питання в акті перевірки помилка не допущена. Обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців, що передують періоду заявлення бюджетного відшкодування підприємством склали 24000грн., крім того ПДВ 4800грн., що менше заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість у вересні 2011 року (1 376 791грн.). У зазначених періодах придбання або спорудження (будівництво) основних фондів підприємством не здійснювалось. Придбання основних фондів було здійснено у квітні 2009 року. Таким чином, ТОВ «Агрокомбуд» не мало права на бюджетне відшкодування відповідно до п.200.5 ст. 200 ПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

Відпоідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із п. 75.1.2 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, реєстрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

На підставі направлення від 27.01.2012р. за №42/23, виданого Покровською МДПІ, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 ст. 78, п.п. 79.1 ст. 79 ПК України та інших нормативно-правових актів уповноваженою особою Покровською МДПІ проведено позапланову документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбуд» з питань правомірності включення до податкового кредиту скм ПДВ та законності заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість (в рахунок майбутніх платежів) за вересень 2011 року у розмірі 1876791 гривень. Перевірка проводилась з 27.01.2012 року по 03.02.2012 року.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно із п. 86.4 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Пунктом 86.10 ст. 86 ПК України встановлено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

За результатами перевірки складено акт від 09.02.2012р. за №64/23/36221260.

У акті зазначено, що у ході перевірки відповідачем було встановлено порушення п.п.198.6 ст. 198, п. 200.5 статті 200 ПК України, в результаті чого ТОВ «Агрокомбуд» встановлено завищення податкового кредиту за квітень 2009 року в сумі 1876791 грн. і як наслідок завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року в сумі 1876791 гривень.

У акті в обґрунтування порушення зазначено про таке.

ТОВ «Агрокомбуд» 23.08.2011р. було подано до Покровської міжрайонної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявленій помилок за квітень 2009 року, відповідно до якого підприємсто збільшило податковий кредит у розмірі 1876791 грн. у звязку із придбанням приміщення культурно-розважального центру. Ця сума була заявлена до відшкодування. Податковий кредит по даній операції був частково відображений у декларації за грудень 2010р. у сумі 3209 грн. (по придбаній трансформаторній підстанції із обладнанням). Сума у розмірі 1876791 грн. відображена не була.

Вимоги п. 200.5 статті 200 ПК України передбачають, що на бюджетне відшкодування не мають права особи, які були зареєстровані як платники податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців, що передують періоду заявлення бюджетного відшкодування підприємством склали 24000грн., крім того ПДВ 4800грн., що менше заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість у вересні 2011 року (1 376 791грн.).

У акті перевірки вказано, що у зазначених періодах придбання або спорудження (будівництво) основних фондів підприємством не здійснювалось. Придбання основних фондів було здійснено у квітні 2009 року. Таким чином, ТОВ «Агрокомбуд» не мало права на бюджетне відшкодування відповідно до п. 200.5 статті 200 ПК України.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Не погоджуючись із висновками, викладеними у акті перевірки від 09.02.2012р. за №64/23/36221260 позивачем було подано заперечення до цього акту.

Згідно із п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2012р. за №0000052340 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1876791 гривень, про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість і зобовязання сплатити суму податку у розмірі 163 (ста шістдесяти трьох) гривень та сплатити штраф у розмірі 469198 гривень.

Посилання відповідача на той факт, що позивач не мав права включати в податковий кредит вересня 2011 року податкові накладні, виписаних в 2010 році, оскільки це суперечить нормам Податкового кодексу України щодо строків такого включення суд вважає необґрунтованим, з таких підстав.

Виникнення суми податкового кредиту пов'язано саме з уточнюючим розрахунком, самостійно зробленим платником податку на виправлення помилок. В цьому випадку п. 50.1 статті 50 ПК України вказує, що це можливо зробити протягом строків, вказаних в статті 102 ПК України, а саме 1095 днів. Уточнюючий розрахунок був складений платником податку відповідно до вимог наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.01.2011 року за № 41.

Податковий кредит був нарахований внаслідок придбання за договором купівлі-продажу адміністративної будівлі, яка була віднесена на основні фонди, про що свідчать дані бухгалтерського обліку, тобто виникнення податкового кредиту пов'язано з придбанням основних фондів.

Податковий кодекс України набрав чинності з 01 січня 2011 року, у звязку з чим втратили чинність Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за №168/97-ВР та Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

При цьому суд зазначає, що на момент виникнення у позивача права на податковий кредит, що оспорюється відповідачем, порядок та строки включення податку на додану вартість у податковий кредит регулювались Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.6.2 наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року за № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Суд також зазначає, що в цьому випадку необхідно враховувати строки давності, встановлені ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. за №2181-III. Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується у момент виникнення податкового зобов'язання, то до неї також застосовуються норми зазначеного вище Закону. Аналогічне правило застосовується і під час формування податкового кредиту.

Суд також зазначає, що в рядку № 3 «Період виписки» розділу II «Податковий кредит» Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту» до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997р. за № 166 (в редакції, чинній на дату виписки вищезгаданих податкових накладних) вказано, що до податкового кредиту звітного періоду включаються будь-які податкові періоди в межах установлених Законом строків давності (1095 днів).

Така позиція викладена в Листі ДПА України «Щодо відображення в податковій декларації податкових накладних, які були отримані покупцем із запізненням» за № 8799/6/16-1515-10 від 10.08.2006 року, Листі ДПА України «Щодо актуальних питань з податку на додану вартість» за № 7681/7/16-1117 від 14.04.2008 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідно до законодавства, що діяло у 2010 році, платник податку має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати виписаних у 2010 році податкових накладних.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Отже, Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р., суттєво скорочує право платника податку на включення податкових накладних минулих періодів до податкового кредиту звітного періоду з 1095 до 365 днів. Прикінцеві та перехідні положення ПКУ не містять норм щодо поширення дії норми п. 198.6 ст. 198 на правовідносини, до виникли до набрання ним чинності. З огляду на це визначені статтею 198 ПКУ нові строки для формування податкового кредиту застосовується лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011 року.

Така правова позиція суду цілком узгоджується з положеннями ст. 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до пункту 4.4 статті 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Права та обов'язки податкового органу зазначені у статті 20 ПК України та не містять повноважень щодо звуження визначеного Податковим кодексом України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Щодо визначення відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість і зобовязання сплатити суму податку у розмірі 163 гривень у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, то судом встановлено таке.

Згідно податкових декларацій за жовтень, листопад, грудень 2011 року та січень 2012 року підприємство заявило до відшкодування 30, 38, 61, 34 гривні відповідно (усього 163 гривні).

Зазначені суми були сплачені підприємством відповідно у листопаді, грудні 2011 року та січні, лютому 2012 року, про що маються підтверджуючі відповідні платіжні документи.

Крім того, під час перевірки відповідачем також була допущена помилка стосовно віднесення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах, що була вказана платником податку у рядку 23.2. Додатка 2 (Д2) до податкової декларації за вересень 2011 року, до рядку 24 як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відпоідно до п. 200.4. статті 200 ПК України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України».

Лише несплачена частина відповідно пп. б) п. 200.4. статті 200 ПК України може включатись до складу суми, що відноситься до податкового кредиту наступних податкових періодів.

Із податкової декларації за вересень 2011 року та додатків 2 і 3 до неї вбачається, що повна сума податку на додану вартість була сплачена, а, отже, цілком правомірно була вказана у рядку 15.2. Вищезазначена помилка мала значення під час прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.02.2012р. за №0000052340 прийняте не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та є протиправним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 20.02.2012р. за №0000052340 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, відшкодуванню із Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбуд» підлягають всі здійснені ним і документально підтверджені судові витрати у розмірі 2146 грн. 00 копійок.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбуд» до Східно-Дніпровської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2012р. за №0000052340 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Покровської міжрайонної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області від 20.02.2012р. за №0000052340 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1876791 гривень, про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість і зобов'язання сплатити суму податку у розмірі 163 гривні та сплатити штраф у розмірі 469198 гривень.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбуд» всі здійснені ним і документально підтверджені судові витрати у розмірі 2146 гривень.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2012 року

Суддя В.В ОСОБА_1