Постанова № 48328574, 11.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/1792/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2, за участю: представника позивача представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012р. за № НОМЕР_1

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в якому просить (з урахуванням уточнень позовних вимог від 06.03.2012р., які були прийняті судом) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 12.01.2012р. за № НОМЕР_1 про збільшення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 1 052 058, 00 грн. і нарахування штрафних санкцій у розмірі 263 014, 50 грн., а також від 12.01.2012р. за № НОМЕР_2 про збільшення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 1 315 073, 00 грн. і нарахування штрафних санкцій у розмірі 328 768, 25 гривень.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті на основі висновків акту перевірки від 16.12.2011р. за № 161/08-06-231.14309787, у якому податковим органом безпідставно встановлено порушення державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» п. 1.7 ст. 1, п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вiд 03.04.1997 за № 168/97-ВР (далі по тексту Закон України за № 168/97-ВР) (був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) за період з 01.10.2009р. по 28.02.2011р., п. 1.31, п. 1.32 ст.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.3.2, п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР (далі Закон України за № 334/94-ВР), п. 3 наказу ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» від 29.03.2003р. за № 143 стосовно заниження податку на прибуток за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011 року. Позивач вважає встановлення зазначених порушень податковим органом безпідставними з огляду на таке:

-податковий кредит було розраховано відповідно до вимог Закону України за № 168/97-ВР та на підставі первинних документів, які містили усі необхідні реквізити та були оформлені та підписані особами, які зареєстровані як платники податку на додану вартість; суми податкового кредиту було відображено у деклараціях ПДВ за відповідні звітні періоди у відповідності до вимог наказу ДПА України від 30.05.1997р. за № 166;

-щодо зазначення у акті порушення формування податкових зобовязань з ПДВ по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ТД «Еко-Сервіс», то по взаємовідносинам із цим контрагентом державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» не отримувало коштів у рахунок оплати товарів та не здійснювало поставку товарів (сірки грудкової) тому у позивача взагалі не виникало зобовязань з ПДВ по господарським операціям з поставки сірки грудкової з ТОВ «ТД «Еко-Сервіс»;

-звичайною ціною при укладанні договорів за результатами процедур закупівель відкритих торгів буде ціна товарів таких договорів, визначена згідно із їх специфікацією, тому для визначення звичайної ціни відповідач повинен був керуватись положеннями п.п. 1.20.4 ст. 1 Закону України за № 334/94-ВР;

-неправомірним є висновок відповідача про наявність ознак повязаності осіб, визначених податковим законодавством, між Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «ТД «Еко-Сервіс», що підтверджується статутними документами зазначених юридичних осіб, а також відсутність родинних стосунків між їх керівним складом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію таким.

Дослідження взаємовідносин з контрагентами, проведене під час перевірки показало, що державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» є обізнаним щодо рівня цін на сірку грудкову (ціна імпорта). Умови угод по ланцюгу ТОВ «СУРП «Еко» - ТОВ ПТМЗ «Буд-Сервіс» - ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» - ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» можна визнати співставними та застосувати при їх дослідженні звичайні ціни. Крім того, в ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, якими зафіксовано цивільно-правові відносини платника податків, аналізу нормативних документів діючого податкового, бухгалтерського законодавства, Цивільного та Господарського кодексів України, інших спеціалізованих законодавчих актів встановлено, що ТОВ «ТД «Еко-Сервіс», ТОВ «СУРП «Еко» та ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» є повязаними особами, так як їх взаємовідносини можуть впливати на умови та економічні результати їх діяльності через володіння безпосередньо часткою (паєм) у розмірі не менше як 20 відсотків статутного фонду платника податків. На підставі викладеного, відповідач вважає законодавчо обґрунтованими підстави винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 12.01.2012р. за №0000040620 та за № НОМЕР_2.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Позивач державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області 28.10.1993р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, яка міститься в матеріалах справи.

Позивач перебуває на обліку, як платник податків, в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. за № 509-ХІІ (далі - Закон України №509-ХІІ) завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних, цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України № 509-ХІІ податкові органи мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, зокрема:

-проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

-під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та пояснень з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу;

-під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Положеннями ст. 77 ПК України закріплено порядок проведення документальних планових перевірок. Так, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки.

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені ст. 82 ПК Кодексу, а саме: тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Судом встановлено, що на виконання вищезазначених вимог законодавства уповноваженими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на підставі направлень на перевірку від 05.09.2011р., виданих Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання проведена документальна виїзна перевірка Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.0.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.06.2011 року. Перевірка проводилась з 05.09.2011 року по 02.12.2011 року (з урахуванням подовження терміну проведення перевірки).

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено ст. 86 ПК Кодексу: результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

За результатами перевірки складено акт від 16.12.2011р. за № 161/08-06-231/14309787.

У акті перевірки були зафіксовані такі обставини:

-п. 1.31, п. 1.32 ст.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.3.2, п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР (далі Закон України за № 334/94-ВР), п. 3 наказу ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» від 29.03.2003р. за № 143 у результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011 року, у тому числі: за 2009 рік у сумі 1644139,00 грн., 1 квартал 2010 року у сумі 751647,00 грн., півріччя 2010 року у сумі 3726990,00 грн., три квартали 2010 року у сумі 5658085,00 грн., за 2010 рік - у сумі 7479767,00 грн.; за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. встановлено завищення обєкту оподаткування на суму 2750014 грн.; за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. встановлено завищення обєкту оподаткування на суму 1906726,00 грн.;

-п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 4, п.п. 138.8.1, п. 138.8, ст. 138, п.п. 139.1.9, 139.1.12, п. 139.1, ст. 139, абз. 2 п. 150.1, ст. 150, п. 4. 26 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, наказу ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства» від 28.02.2011р. за № 114 встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.04.2011р. по 30.06.2011р. у сумі 833237,00 грн.;

-п. 1.7 ст. 1, п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вiд 03.04.1997 за № 168/97-ВР за період з 01.10.2009р. по 28.02.2011р. встановлено його завищення всього у сумі 3878706,00 грн., у тому числі: жовтень 2009р. у сумі 238867,00 грн., лютий 2010р. у сумі 1250240,00 грн., квітень 2010р. у сумі 700036,00 грн., червень 2010р. у сумі 267292,00 грн., липень 2010р. у сумі 12364,00 грн., серпень 2010р. у сумі 713149,00 грн., жовтень 2010р. у сумі 35527,00 грн., листопад 2010р. у сумі 468620,00 грн., грудень 2010р. у сумі 186136,00 грн., лютий 2011р. сумі 6475,00 грн. та зменшено відємне по податковим деклараціям з ПДВ за листопад 2009р. у сумі 379979,00 грн., грудень 2009р. у сумі 201069,00 грн., січень 2010р. у сумі 152288,00 грн.;

-п. 198.3 ст. 198 ПК України у звязку з чим завищено податковий кредит по ПДВ на загальну суму 21987,00 грн., у тому числі за квітень 2011р. у сумі 6418,00 грн., травень 2011р. 14368,00 грн., червень 2011р. 1201,00 грн.;

-п.п.4.2.1 абз. «г» п.п. 4.2.9, п.4.2 п.п. 4.3.20, п.4.3 ст.4, п.п. 9.7.4 п. 9.7 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. за № 889-ІV у результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб у періоді, що перевірявся на загальну суму 23333,54 грн.;

-п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 ПК України у результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1260,90 грн.;

-абз. «б» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. за № 889-ІV, п.п. 1 та п.п. 2.1 п. 2 Порядок заповнення податкового розрахунку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003р. за № 451, п. 119.2 ст. 119 ПК України, що призвело до порушень у наданні інформації стосовно сплачених на користь платників податку доходів та застосування ознаки доходу;

-Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004р. за № 637 - підзвітними особами підприємства надавались авансові звіти без надання платіжних документів (чеки РРО, корінець прибуткового касового ордеру), які б підтверджували проведення готівкових розрахунків; загальна сума розрахунків, непідтверджених відповідними документами становить 15901,90 грн.;

-п. 3 наказу ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» від 29.03.2003р. за № 143, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. за № 2181-III (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон України № 2181-III) підприємством безповоротну фінансову допомогу минулого періоду задекларовано у р. 01.6 Декларації.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Позивач скористався своїм правом та направив на адресу відповідача заперечення на акт перевірки, що підтверджується супровідним листом від 04.01.2-12р. за № 18/144.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.01.2012р.:

-за порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вiд 03.04.1997 за № 168/97-ВР - за №0000040620, яким нараховано податок на додану вартість за основним платежем 1052058,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 263014,50 грн.;

-за порушення п. 1.20 ст. 1, п.5.1 ст. 5 Закону України за № 334/94-ВР - № НОМЕР_2, яким нараховано податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності за основним платежем 1315073,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 328768,25 грн.

На підставі оголошень, опублікованих у інформаційному бюлетені «Вісник Державних закупівель» від 02.02.2009р. за № 5 (341) та від 22.02.2010р. за № 8 (396) про проведення Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» відкритих торгів на закупівлю сірки грудкової ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» взяло участь у вищезазначених торгах шляхом подачі тендерної пропозиції.

За результатами торгів ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» було визнано переможцем - його тендерну пропозицію акцептовано.

Між ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» та Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» було укладено договори від 16.03.2009р. за № 301/13 та від 02.04.2010р. за № 11/13 на поставку сірки грудкової ГОСТ 127.1-93, сорт не нижче 99,90 по найменуванню, кількості, ціні згідно із специфікацією № 1, яка є невідємною частиною договору (п. 1.1 Договорів).

Відповідно до п. 3.1. вищезазначених договорів поставка товару здійснюється залізничним транспортом, партіями, на умовах DDP (склад покупця) згідно із правилами «Інкотермс-2000».

Суд зауважує на тому, що у матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними вищезазначених договорів, укладених між позивачем та вищезазначеним контрагентом. Факт укладення таких договорів і їх виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами по справі, зокрема, первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів.

Факт здійснення господарських операцій за цими договорами підтверджений оглянутими у судовому засіданні первинними бухгалтерськими документами, а саме:

1)видатковими накладними: від 10.11.2009р. за № А-0495, від 26.11.2009р. за № А-0542, від 30.11.2009р. за № А-0547, від 30.11.2009р. за № А-0548, від 02.12.2009р. за № А-0561, від 08.12.2009р. за № А-0578, від 14.12.2009р. за № А-0593, від 23.12.2009р. за № А-0609, від 25.12.2009р. за № А-0612, від 04.01.2010р. за № А-00000002, від 15.01.2010р. за № А-00000020, від 18.01.2010р. за № А-00000015, від 13.01.2010р. за № А-00000014, від 17.02.2010р. за № А-00000108, від 06.04.2010р. за № А-00000181, від 13.04.2010р. за № А-00000187, від 19.04.2010р. за № А-00000197, від 26.04.2010р. за № А-00000208, від 29.04.2010р. за № А-00000221, від 05.05.2010р. за № А-00000224, від 14.06.2010р. за № А-00000286, від 21.06.2010р. за № А-00000297, від 30.06.2010р. за № А-00000324, від 02.08.2010р. за № А-00000414, від 04.08.2010р. за № А-00000415, від 05.08.2010р. за № А-00000416, від 10.08.2010р. за № А-00000417, від 05.10.2010р. за № А-00000595, від 30.11.2010р. за № А-00000741, від 27.12.2010р. за № А-00000817;

2)прибутковими ордерами;

3)податковими накладними: від 10.11.2009р. за № 462, від 26.11.2009р. за № 507, від 30.11.2009р. за № 512, від 30.11.2009р. за № 513, від 02.12.2009р. за № 524, від 08.12.2009р. за № 539, від 14.12.2009р. за № 553, від 23.12.2009р. за № 568, від 23.12.2009р. за № 571, від 04.01.2010р. за № 2, від 13.01.2010р. за № 13, від 18.01.2010р. за № 14, від 15.01.2010р. за № 18, від 17.02.2010р. за № 101;

4)платіжними дорученнями: від 17.11.2009р. за № 14608 на суму 1400903,70 грн., від 07.12.2009р. за № 15722 на суму 2027938,50 грн., від 11.12.2009р. за № 16048 на суму 1395727,20 грн., від 26.12.2009р. за № 16880 на суму 610827,00 грн., від 26.12.2009р. за № 16881 на суму 750735,30 грн., від 28.12.2009р. за № 16451 на суму 647990,70 грн., від 01.02.2010р. за № 1020 на суму 408729,30 грн., від 09.02.2010р. за № 725 на суму 1000000,00 грн., від 17.02.2010р. за № 1446 на суму 727939,00 грн., від 16.03.2010р. за № 2698 на суму 1772530,36 грн., від 16.03.2010р. за № 3160 на суму 1207919,84 грн., від 14.04.2010р. за № 4557 на суму 3454006,02 грн., від 23.04.2010р. за № 5039 на суму 92490,92 грн., від 05.05.2010р. за № 5371 на суму 737749,90 грн., від 07.05.2010р. за № 5514 на суму 65995,29 грн., від 17.05.2010р. за № 5940 на суму 713832,91 грн., від 15.06.2010р. за № 7164 на суму 561458,18 грн., від 15.06.2010р. за № 5390 на суму 1000000,00 грн., від 24.06.2010р. за № 7697 на суму 1000000,00 грн., від 29.06.2010р. за № 7891 на суму 320467,72 грн., від 02.07.2010р. за № 8033 на суму 767271,32 грн., від 09.07.2010р. за № 8384 на суму 1335067,80 грн., від 09.07.2010р. за № 8370 на суму 460000,00 грн., від 20.08.2010р. за № 10280 на суму 3108459,08 грн., від 10.12.2010р. за № 15823 на суму 865509,47 грн., від 17.12.2010р. за № 13629 на суму 3530612,06 грн., від 30.12.2010р. за № 1760 на суму 710977,15 гривень.

Пункт 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з приданням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарської операції є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам.

Згідно наказу Міністерства статистики України № 193 від 21.06.1996 року «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» прибутковий ордер застосовується для обліку матеріалів, які надходять на підприємство від постачальників чи з переробки. Прибутковий ордер в одному примірнику складається матеріально відповідальною особою у день надходження цінностей на склад.

Таким чином, прибуткові ордери є тими документами у розумінні інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку», які можуть підтверджувати, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. за № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобовязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозоли адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно ст.4 Закону № 996-ХІV одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік є принцип превалювання сутності над формою, а саме: операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України за № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Оглянуті судом у судовому засіданні первинні бухгалтерські документи містять всі обовязкові реквізити для надання їм юридичної сили і доказовості.

Таким чином, первинні документи, які складені субєктами господарської діяльності державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» на виконання умов договорів від 16.03.2009р. за № 301/13 та від 02.04.2010р. за № 11/13 є документами - підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Відповідно до п. 1.23 ст. 1 Закону України за № 334/94-ВР безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це:

-товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;

-роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;

-товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України за № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України за № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень,

Таким чином, вказані витрати на оплату товару сірки грудкової правомірно включені позивачем до складу валових витрат, оскільки реально понесені на придбання товарно-матеріальних цінностей, що використовуються у процесі господарської діяльності та їх здійснення підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, а тому неправомірним та необгрунтованим є висновок перевірки щодо безоплатної поставки товару сірки грудкової від ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» і безоплатного прийняття зазначеного товару державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

Відповідно до п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Відповідно до п.п. 1.20.3 п. 1.20 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні.

Згідно із п.п 1.20.4. п. 1.20 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.

Судом встановлено, що сірка грудкова придбавалась позивачем у ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» за результатами процедур закупівель відкритих торгів, проведених відповідно до умов Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджених постановою КМУ від 17.10.2008р. за № 1017 (далі Положення № 1017) (було чинним на момент проведення торгів).

Відповідно до п. 19 Положення № 1017 закупівля може здійснюватися шляхом проведення таких процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; двоступеневі торги; запит цінових пропозицій (котирувань); закупівля в одного учасника.

Згідно із п. 20 Положення № 1017 основною процедурою здійснення закупівель є відкриті торги.

Пунктом 56 Положення № 1017 встановлено, що замовник визначає переможця торгів з числа учасників, тендерні пропозиції яких не були відхилені, на підставі критеріїв і методики оцінки тендерних пропозицій, зазначених у тендерній документації. Критеріями оцінки можуть бути, зокрема, ціна.

Відповідно до п. 84 Положення № 1017 договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом.

За результатами процедур закупівель між позивачем та ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» були укладені договори від 16.03.2009р. за № 301/13 та від 02.04.2010р. за № 11/13 на поставку сірки грудкової ГОСТ 127.1-93, сорт не нижче 99,90, при цьому критерієм визначення переможця закупівель була ціна товару.

Факт здійснення господарських операцій, зокрема, їх оплатність, підтверджена, як зазначалось вище, відповідними господарськими документами.

Таким чином, застосування відповідачем у даному випадку п. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР є неправомірним, а зафіксовані у акті перевірки порушення п. 1.23, п. 5.1 ст. 5 Закону України за № 334/94-ВР необґрунтованими.

Отже, позивач правомірно включив до валових витрат за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р. суму 5260292,24 грн. по договорам від 16.03.2009р. за № 301/13 та від 02.04.2010р. за № 11/13 на поставку сірки грудкової, укладеним із ТОВ «ТД «Еко-Сервіс».

Крім того, відповідачем у акті перевірки зафіксоване придбання сировини сірки грудкової у повязаних осіб на що суд зазнача наступне.

Положеннями п. 1.26 ст. 1 Закону України за № 334/94-ВР встановлено, що пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

-юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

-фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);

-посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного капіталу платника податку.

Жодних вище перелічених ознак повязаності осіб, визначених податковим законодавством між ТОВ «ТД «Еко-Сервіс» та позивачем на підставі статуних документів судом встановлено не було.

З огляду на викладене, неправомірним є і застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 263014,50 грн. та 328768,25 гривень.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень 12.01.2012р. за № НОМЕР_1 та за № НОМЕР_2, які є предметом оскарження. Зазначені податкове повідомлення-рішення прийняті не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та не пропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доцільність та обґрунтованість позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, судові витрати здійснені позивачем та підтверджені документально у розмірі 3,40 грн. (квитанція № 1/327 від 17.10.2011р., оригінал якої міститься в матеріалах справи) підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2012р. за № НОМЕР_1 та за № НОМЕР_2 задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 12.01.2012р. за № НОМЕР_1 про збільшення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 1 052 058, 00 грн. і нарахування штрафних санкцій у розмірі 263 014, 50 грн., а також від 12.01.2012р. за № НОМЕР_2 про збільшення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 1 315 073, 00 грн. і нарахування штрафних санкцій у розмірі 328 768, 25 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням субєкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 16 березня 2012 року

Суддя В.В ОСОБА_1