Ухвала суду № 48322998, 11.08.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 653/909/15-ц

Номер провадження №22-ц/791/2127/2015 Головуючий в І інстанції: Венглєвська Н.Б.

Категорія: 3 Доповідач: Майданік В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року серпня місяця 11 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Майданіка В.В.

суддів: Орловської Н.В.,

Кутурланової О.В.

при секретарі: Павловській В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючого в інтересах Міністерства освіти і науки України, та Вищого професійного училища №17 м.Генічеська Херсонської області на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 22 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, діючого в інтересах Міністерства освіти і науки України, та Вищого професійного училища №17 м.Генічеська Херсонської області до виконавчого комітету Генічеської міської ради Херсонської області, реєстраційної служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області (третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_3) про визнання незаконним зміну цільового призначення частини будівлі гуртожитку, скасування розпорядження, рішення, свідоцтва про право власності та державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_2, діючий в інтересах Міністерства освіти і науки України, та Вище професійне училище №17 м.Генічеська Херсонської області звернулися до Генічеського районного суду Херсонської області з вказаним позовом, в якому просили:

--- визнати незаконною зміну цільового призначення частини гуртожитку літ.А на житловий будинок ВПУ №17 за адресою: АДРЕСА_1;

--- скасувати розпорядження виконавчого комітету Генічеської міської ради №318 від 29.10.2007 року "Про затвердження акта державної комісії щодо прийняття в експлуатацію житлового будинку Вищого професійного училища №17 по АДРЕСА_1 в м.Генічеську";

--- скасувати рішення виконавчого комітету Генічеської міської ради №529 від 15.11.2007 року "Про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1";

--- скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.12.2007 року щодо житлового будинку за вказаною адресою;

--- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.12.2007 року №21335965 щодо будинку за вказаною адресою;

--- визнати поважною причину пропуску позовної давності.

Позов обґрунтовано наступним. У 2007 році відбулось незаконне реконструювання та зміна цільового призначення частини гуртожитку, належного ВПУ №17, по АДРЕСА_1 в м.Генічеську. А саме було змінено цільове призначення частини гуртожитку літ."А, а, а1" на житловий будинок, належний ВПУ №17. Міністерство освіти і науки України не уповноважувало колишнього директора ВПУ №17 ОСОБА_4 розпоряджатися спільним майном позивачів, а саме скоротити площу гуртожитку літ.А для виділення з нього житлового будинку. Вважають, що зазначені правочини порушують публічний характер, суперечать інтересам держави і суспільства.

Ухвалою суду від 22 червня 2015 року вказану позовну заяву було залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі заявники, пославшись зокрема на п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, просять скасувати зазначену ухвалу і постановити нову ухвалу, якою справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказав, що суд не правильно застосував п.1 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Залишаючи на підставі п.1 ч.1 ст.207 ЦПК України без розгляду вказаний позов, суд першої інстанції, виходив з того, що позов пред'явлений особами, що не мають цивільної процесуальної дієздатності, а саме представник Міністерства освіти і науки України ОСОБА_2 не має повноважень з правом подачі і підпису позову, а також до позову не долучені повноваження директора ВПУ №17 ОСОБА_5 щодо подачі і підпису позову.

Проте, з такими висновками судів погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Вказаний позов від імені Міністерства освіти і науки України подав ОСОБА_2, а від імені Вищого професійного училища №17 м.Генічеська - його директор ОСОБА_5 При цьому до матеріалі була долучена довіреність від МОН на ім'я ОСОБА_2, однак зазначено, що вона видана представляти інтереси Міністерства у конкретній справі, а саме у справі за позовом іншої фізичної особи до трьох відповідачів, у тому числі Міністерства та ВПУ №17 про визнання права спільної часткової власності.

Ухвалою судді від 30.04.2015 року провадження у справі було відкрито і призначено попереднє судове засідання на 04.06.2015 року.

В попереднє судове засідання, і про це зазначив суд першої інстанції, надана довіреність від 01.06.2015 року від Міністерства на ім'я ОСОБА_2, в якій зазначено про надання представнику повноважень, зокрема брати участь у судових засіданнях, оскаржувати рішення суду тощо. Також було надано копію наказу щодо директора ВПУ №17 ОСОБА_5

Однак суд вважав, що у довіреності представнику Міністерства ОСОБА_2 не надано повноважень з правом подачі і підпису позову і що копія наказу не підтверджує повноваження директора на підписання і пред'явлення позову.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст.38 ЦПК України: сторона може брати участь у цивільній справі особисто або через представника (ч.1); юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники (ч.2).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.42 вказаного Кодексу повноваження представників мають бути посвідчені, зокрема довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника.

Згідно ст.44 ЦПК України: що представник може вчиняти від імені свого довірителя усі процесуальні дії, що їх має вчиняти ця особа (ч.1); обмеження повноважень представника мають бути застережені у довіреності (ч.2).

На підставі ч.2 ст.237 ЦК не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені.

Судом встановлено, що в суд звернулися саме Міністерство освіти і науки України та Вище професійне училище №17 м.Генічеська, як позивачі. При цьому від імені Міністерства позов підписаний ОСОБА_2, а від імені ВПУ - його директором ОСОБА_5

Отже, і ОСОБА_2, і директор ВПУ ОСОБА_5 діяли не від власного імені, позов подали в інтересах позивачів.

Що стосується повноважень ОСОБА_2, то вони підтверджені довіреністю від 01.06.2015 року. Вона хоча й надана у попереднє судове засідання, однак провадження у справі на той час було вже відкрито, тобто суддею не було застосовано ст.121 ЦПК України. А тому з урахуванням наявності довіреності від 01.06.2015 року, у якій відсутні обмеження повноважень представника, у суду були відсутні правові підстави для залишення без розгляду вказаного позову Міністерства.

Що ж стосується повноважень директора ВПУ №17, то наявність наказу про призначення ОСОБА_5 директором училища (а.с.35, 36) підтверджує повноваження директора на пред'явлення позову від імені училища, оскільки такі повноваження встановлені Законом України "Про професійно-технічну освіту" та Положенням про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженим постановою КМУ №1240 від 05.08.1998 року.

Так, відповідно до ст.18 Закону України "Про професійно-технічну освіту" вище професійне училище є одним з типом професійно-технічних училищ.

У ст.24 вказаного Закону встановлені основні положення щодо керівника професійно-технічного навчального закладу. Зокрема, те, що керівництво діяльністю державного професійно-технічного навчального закладу здійснює директор, якого призначає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади. Також вказано, що директор державного професійно-технічного навчального закладу діє від імені навчального закладу, приймає на посади та звільняє з посад працівників закладу, затверджує відповідно до кваліфікаційних характеристик їхні посадові обов'язки, формує педагогічний колектив.

В п.п.6 та 7 вказаного Положення зазначено, що професійно-технічний навчальний заклад, що має статус юридичної особи, має самостійний баланс, цей заклад діє на підставі статуту.

Згідно п.33 Положення директор закладу діє від його імені і представляє його у відносинах з підприємствами, установами, організаціями.

Таким чином, суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення без розгляду вказаного позову вищого професійного училища №17.

За таких обставин колегія суддів не може визнати законною і обґрунтованою оскаржувану ухвалу, що на підставі п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України є підставою для її скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В ході розгляду справи суд має з'ясувати характер спірних правовідносин, врахувати, що позивачі, які є юридичними особами, оскаржують розпорядження та рішення органу місцевого самоврядування, який є відповідачем у справі, та просять скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, при цьому перевірити, чи підлягає справа розгляду в порядку цивільного судочинства.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки справа в суді першої інстанції вже розглядалася по суті, суд постановив оскаржувану ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому відсутні передбачені п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України підстави для постановлення нової ухвали про передачу питання на новий розгляд.

Керуючись ст.ст.303, 307, п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого в інтересах Міністерства освіти і науки України, та Вищого професійного училища №17 м.Генічеська Херсонської області задовольнити частково.

Ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 22 червня 2015 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: