Ухвала суду № 48313979, 11.08.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/832/2015(м)

263/6062/15-ц

Головуючий у 1-й інстанції Васильченко О.Г.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Категорія 50

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді - Сорока Г.П.,

суддів - Бугрим Л.М., Баркової Л.Л.,

при секретарі - Меркуловій Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 червня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

27 травня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь останньої на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ? до 1/8 частини з усіх видів доходу і до досягнення дитиною повноліття, щомісячно.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з моменту стягнення з нього аліментів суттєво змінився його матеріальний та сімейний стан. За цей період він знову одружився та від шлюбу має дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання якої сплачує аліменти в розмірі ? частки всіх видів доходів. На даний час утримання з його заробітної плати відбувається за двома виконавчими листами та складає ? частину його заробітної плати на утримання двох дітей. На його утриманні також знаходиться хворий батько ОСОБА_8, який є пенсіонером та нещодавно переніс інфаркт міокарда, потребує медикоментозного лікування та постійного догляду. У звязку з тим, що він майже весь час знаходиться на роботі, вимушений користуватися послугами доглядальниці для батька, на що несе витрати 1000грн. на місяць. Частина заробітку, яка залишається йому позбавляє його можливості на нормальне існування.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 червня 2015 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів задоволено частково.

Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 01 червня 2001 року на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частки до 1/6 частки з усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відкликано від виконання виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 за постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 01.06.2001 року на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Не погодившись з рішенням суду, представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі та зменшити розмір аліментів до 1/8 частини всіх видів заробітку позивача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Представник відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_5 також не погодилась з рішенням суду, в апеляційній скарзі просить рішення скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4, який доводи своєї апеляційної скарги підтримав та просив його скаргу задовольнити, рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, а в задоволенні апеляційної скарги представника відповідачки просив відмовити, пояснення представника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_5, яка доводи своєї апеляційної скарги підтримала та просила рішення суду скасувати і в задоволенні позову відмовити, апеляційну скаргу представника позивача просила відхилити, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника позивача та представника відповідачки підлягають відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01.06.2001 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 стягнено аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини заробітку (доходу) щомісячно з 28.05.2001 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.9).

Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03.09.2010 року з ОСОБА_2 стягнено аліменти на користь ОСОБА_10 на утримання дочки ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частки від заробітку (доходу), починаючи з 27.07.2010 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).

Відповідно до довідки ПАТ «ММК ім. Ілліча» від 21.04.2015 року №04Р-871 із зарплати ОСОБА_2 відраховуються аліменти на підставі виконавчого листа №2-3877 від 01.06.2001 року, виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя, на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 25%, а також на підставі виконавчого листа №2-5726 від 03.09.2010 року, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя, на користь ОСОБА_10 на утримання доньки ОСОБА_11 в розмірі 25% (а.с.11).

Згідно пенсійного посвідчення та довідки з Маріупольського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» вбачається, що батько ОСОБА_2 - ОСОБА_8 є пенсіонером та отримує щомісячно пенсію в розмірі 1256,77грн. (а.с.15,17-18).

Відповідно виписки з історії хвороби ОСОБА_8 з 20.09.2013року по 27.09.2013роу перебував на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні ММЛШМД з діагнозом гострий позитивний передній інфаркт міокарда (а.с.16).

За таких обставин, керуючись положеннями ст.192 СК України, виходячи з того, що позивач також сплачує аліменти на утримання дочки та має на утриманні хворого батька, який потребує матеріальної допомоги, що свідчить про зміну матеріального стану платника аліментів та є істотним для зменшення розміру аліментів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідачки на утримання дитини за постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 01.06.2001 року з ? до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

З такими висновками суду першої інстанції колегія судів не може не погодитись, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, поліпшення або погіршення здоров'я когось з них.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з положеннями п.п.17,23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх доньки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками може бути змінений за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з набранням рішенням законної сили.

Як вбачається зі справи після винесення судового рішення від 01.06.2001 року про стягнення аліментів у розмірі ? частини з усіх видів доходів (заробітку) ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінився матеріальний та сімейний стан платника аліментів позивача у справі, що переглядається

Зокрема, у нього виникли зобовязання по утриманню неповнолітньої доньки ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, народженої від іншого шлюбу з ОСОБА_10 на підставі рішення Приморського районного суду м.Маріуполя від 03.09.2010 року.

За двома виконавчими листами із заробітної плати стягуються аліменти у розмірі 1/2 заробітку.

Крім того, у звязку з досягненням його батьком ОСОБА_8 пенсійного віку і його хворобою у позивача на підставі ст.ст.202,203 СК України виник обовязок по наданню матеріальної допомоги непрацездатному батькові, який отримує пенсію у розмірі 1256,77грн. та має хворобливий стан здоровя.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність, передбачених ст.192 СК України, підстав для зменшення розміру аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідачки за судовим рішенням від 01.06.2001 року на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_12 з 1\4 до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2, оскільки у останнього змінився матеріальний та сімейний стан, у нього виникли зобовязання по утриманню іншої неповнолітньої дитини за рішенням суду та непрацездатного батька за законом.

Наведені в апеляційних скаргах та в судовому засіданні апеляційного суду доводи представника позивача та представника відповідачки правильність цих висновків суду першої інстанції не спростовують та не свідчать, що при ухвалені рішення судом порушені чи неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Посилання представника позивача на те, що суд неправильно не врахував наявність у позивача зобовязання по наданню додаткової матеріальної допомоги у звязку з тяжкою хворобою батька та необхідністю нести витрати на послуги доглядальниці, а тому неправильно визначено розмір аліментів на користь відповідачки на утримання дитини у розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на їх підтвердження належних, допустимих та переконливих доказів не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду. Доданий до апеляційної скарги договір про надання послуг доглядальниці (а.с.45) був укладений позивачем в 2013 році без зазначення строку його дії, у встановленому порядку не зареєстрований, доказів того, що цей договір виконується і є чинним на час вирішення справи суду не надано. В апеляційному суді представник позивача пояснив, що батько позивача самостійно пересувається, медичного висновку про те, що батько позивача потребує стороннього догляду не має. Крім того, у позивача є право звернутись до суду із заявою про зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього на утримання неповнолітньої доньки за рішенням Приморського районного суду м.Маріуполя від 03.09.2010 року, але таким правом позивач не скористався.

Посилання представника відповідачки на те, що судом не враховано, що позивач окрім заробітної плати має інші доходи від роботи на іншому підприємстві та від передачі майна в оренду, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки ці доводи ніякими доказами не підтверджені, а позивач та його представник цих обставин не визнали. Крім того, дані обставини на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки рішенням суду аліменти стягнуті з усіх видів доходу (заробітку) ОСОБА_2, тому при доведеності наявності інших доходів у платника аліментів, окрім заробітної плати за основним місцем роботи, з таких доходів також повинні виплачуватись аліменти і ці питання можуть бути вирішені в межах виконавчого провадження у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» або в судовому порядку, та не є предметом спору у справі, яка переглядається.

Доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що відповідачка з дитиною проживають за межами України і аліменти фактично отримує мати відповідачки, яка не надала доказів про цільове використання цих аліментів, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не мають правового значення для вирішення питання про зміну розміру аліментів на дитину. Крім того, ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої довіреності надала ОСОБА_5 повноваження на управління та розпорядження належним їй усім майном та майновими правами, виконання усіх дій, в тому числі і тих, що виникають із сімейного законодавства.

Доводи апеляційної скарги представника відповідачки про те, що до участі у справі не була залучена ОСОБА_10, на користь якої стягуються аліменти на дитину за рішенням суду від 03.09.2010 року, є безпідставними, оскільки вимоги щодо зміни розміру аліментів, які стягуються на її користь, у справі не заявлялися і такий спір може бути вирішений окремо. При вирішенні спору про зменшення розміру аліментів, що стягуються на користь відповідачки, права іншого стягувача аліментів не зачіпляються.

Помилкове посилання суду першої інстанції у мотивувальній частині рішення на вимоги ст.199 СК України не може бути підставою для скасування чи зміни рішення суду, оскільки таке посилання не призвело до неправильного вирішення справи, свідчить про описку. Тому з мотивувальної частини рішення підлягає виключенню посилання суду на вимоги ст.199 ЦПК України.

Інші доводи апеляційних скарг колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не випливають з обставин справи, ніякими належними, допустимими та переконливими доказами не підтверджені, не мають правового значення для вирішення спору та впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

З огляду на наведене, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах заявлених в суді першої інстанції позовних вимог та межах доводів апеляційного оскарження на підставі доказів, наданих сторонами, які відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України зобовязані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду, у звязку з чим рішення суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційні скарги представника позивача та представника відповідачки підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст.307,308,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 червня 2015 року залишити без зміни.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на вимоги статті 199 Сімейного кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Сорока Г.П.

Судді : Бугрим Л.М.

ОСОБА_13