Рішення № 48304106, 30.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів Борисової О.В.,Мазурик О.Ф.

при секретарі Кутц А.В.

розглянувши у судовому засіданні справу, за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А., на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 р., у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», про стягнення боргу за договором банківського вкладу , -

ВСТАНОВИЛА:

26 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ВіЕйБі Банк», в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором банківського вкладу «Новорічний подарунок VIP» № НОМЕР_1 у розмірі суми вкладу - 260 500 грн. та нарахованих відсотків - 14 968, 83 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 09.01.2014 р. між ним та відповідачем було укладено Договір банківського вкладу «Новорічний подарунок VIP» НОМЕР_1 в національній валюті, строком на тринадцять місяців, сума початкового вкладу - 260 500 грн., відсоткова ставка - 25 % річних, строк вимоги - 09.02.2015р.

18.03.2014р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої було збільшено відсоткову ставку до 27 % річних, з 18.03.2014р. до 09.02.2015р. Позивач виконав умови Договору, вніс грошові кошти в розмірі 260 500,00 грн. на депозитний рахунок.

Відповідач сплатив позивачу відсотки за період з березня по жовтень 2014 року.

В подальшому позивач звернувся до ПАТ «ВіЕйБі Банк» з вимогою про повернення вкладених ним грошових коштів, але гроші не отримав.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року позов було задоволено. Стягнуто з ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за договором банківського вкладу № НОМЕР_1 від 09.01.2014р. у розмірі суми вкладу 260 500 грн. та відсотків у розмірі 14968, 83 грн., а всього 275 468, 83 грн., а також судовий збір у сумі 2 754,68 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» - Славкіна М.А. подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на його незаконність, недоведеність та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просила його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Справа № 761/5100/15-ц№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10461/2015Головуючий у суді першої інстанції: Осаулов А.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р.В обґрунтування заявлених вимог апелянт послалась на те, що відповідно до постанови Національного Банку України від 19.03.2015 №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк», прийнято рішення про ліквідацію банку, а тому протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, кредитори мають право заявити про свої вимоги до банку. Задоволення вимог кредиторів банку, в тому числі і позивача, будуть задовольнятися відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У судовому засіданні ОСОБА_6 представник ОСОБА_2 за довіреністю, просила апеляційну скаргу відхилити а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання за відсутністю представника банка.

Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що 09 січня 2014 року між сторонами було укладено Договір банківського вкладу «Новорічний подарунок VIP» (в національній валюті України).

Відповідно до п. 1.1. предметом Договору є розміщення Вкладним в Банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту «Новорічний подарунок VIP» в національній валюті України на строк 13 місяців, з дня укладення Договору, зщомісячною виплатою процентів, надалі Вклад. Для обліку Вкладу Банк відкриває на ім'я Вкладника вкладний рахунок № НОМЕР_2, код банку 380537, надалі - Рахунок.

Відповідно до п. 1.3. Договору, початкова сума вкладу - 130 000 грн.

Виплата процентів, нарахованих на вклад за ставкою 25 % річних, здійснюється згідно з умовами Договору та правил (п. 1.5. Договору). Дата вимоги за вкладом - 09 лютого 2015р. (п.1.7. Договору).

17 березня 2014 року між сторонами було укладено Додатковий договір № 1 до Договору банківського вкладу (в національній валюті) № НОМЕР_1 від 09.01.2014 року, відповідно до умов якого було збільшено стандартну процентну ставку за вкладом до 27 % річних з 17.03.2014 по 09.02.2015.

Позивачем виконано умови Договору, а саме внесено на депозитний рахунок кошти в розмірі 130 000 грн. (квитанція № 308640 від 09.01.2014), 50 000грн. (квитанція № 91884 від 03.02.2014), 80 000 грн. (квитанція № 194372 від 05.02.2014).

17.12.2014 р. позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою - вимогою повернути кошти, що були внесені на депозитний рахунок, проте вказана вимога виконана відповідачем не була, кошти позивачу не повернуті.

Суд першої інстанції встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 260 500 грн. (сума вкладу) та 14 580 грн. (заборгованість по нарахованим відсоткам).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовував своє рішення тим, що відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. Також свій висновок суд першої інстанції обґрунтовував тим, , що представником відповідача не надано до суду жодних доказів, з яких би вбачалося, що фінансові операції щодо видачі належних позивачу коштів обмежені за рішенням суду або зупинені в порядку, визначеному ст. 17 Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», як такі, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Про те колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може з наступних підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з п. 2.1. Договору банківського вкладу «Новорічний подарунок VIP» укладеному між сторонами 09 січня 2014 р. позивач ознайомився та погодився з тим, що відкриття та обслуговування його поточного та карткового рахунку буде здійснюватися в порядку та на умовах встановлених вказаним Договором та Правилами відкриття та обслуговування вкладних та поточних рахунків фізичних осіб ПАТ «ВіЕйБі Банк». Договір позивачем підписаний, зауважень на договір не надходило.

Пункт 9.1.1. Правил встановлює істотну умову: Позивач, як клієнт, повідомлений про те, що стосовно деяких операцій можуть застосовуватися обмеження (наприклад, за сумою операцій), встановлені законодавчими та нормативними актами, внутрішніми правилами та процедурами Банку, інших банків та/чи платіжних систем, через які ці операції здійснюються.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банка» призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну МаринуАнатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.

Згідно до ст. 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти.

Згідно зі ст. 37 вказаного Законуз дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно з вказаною статтею під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Колегія суддів встановила, що суд першої інстанції під час судового розгляду допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не встановив і не перевірив чи не припинена діяльність ПАТ «ВіЕіБі Банк» і чи була введена у банку тимчасова адміністрація і обмежена його діяльність.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, ч. 1 п. 2 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» - Славкіної Марини Анатоліївни - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року - скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту - в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді