Ухвала суду № 48303421, 06.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2015 року м. Київ К/800/16894/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Кочана В.М., Олексієнка М.М.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління праці та соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі - УПСЗН Петрівської районної державної адміністрації) до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області (далі - відділ ДВС) про визнання дій протиправними, скасування постанов про накладення штрафу,

за касаційною скаргою відділу ДВС на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2015 року,

встановив:

Постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 25 листопада 2014 року задоволено позов УПСЗН Петрівської районної державної адміністрації про скасування постанов відділу ДВС від 08.08.2014 р. і від 19.09.2014 р. ВП № 39137797 про накладення штрафу.

Не погодившись із судовим рішенням, відділ ДВС оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2015 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі частини другої статті 1712 КАС України.

У касаційній скарзі відділ ДВС просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що накладення державним виконавцем штрафу не належить до адміністративної відповідальності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Стаття 1712 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Положення частини другої цієї статті, які застосовувались до визнання їх такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.2015 р. № 3-рп/2015, передбачали, що рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

За змістом статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності особи за вчинене нею адміністративне правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є постанови державного виконавця про накладення на боржника штрафу за невиконання (повторне невиконання) без поважних причин рішення суду, що зобов'язує боржника виконати певні дії.

Притягнення боржника до вказаного виду відповідальності передбачено статтями 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження" і не належить до адміністративної відповідальності, встановленої Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема, статтею 18813 цього Кодексу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження в даній справі з посиланням на статтю 1712 КАС України.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2015 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Кочан В.М. Олексієнко М.М.