Ухвала суду № 48303309, 22.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року м. Київ К/800/2877/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

за участю секретаря судового засідання- Бруя О.Д.,

представника позивача - Руденка Є.Д.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі № 804/5249/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІ УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРІ УКРАЇНА" (далі - ТОВ "КАРІ УКРАЇНА") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ) в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 листопада 2013 року №0002862203, №0002852203, №0002772203, №0002792203, №0002832203 та від 13 листопада 2013 року №0003142203, №0003092203, №0003102203, №0003172203.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року, адміністративний позов задоволено.

В касаційній скарзі ДПІ посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, учасників судового засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у жовтні 2013 року посадовими особами ДПІ на підставі наказу №331 від 14 жовтня 2013 року "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "КАРІ Україна" проведені перевірки щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, ведення касових операцій господарських одиниць позивача.

У період з 15 жовтня 2013 року по 24 жовтня 2013 року відповідачем було проведено перевірки господарських одиниць ТОВ "КАРІ Україна", за результатами яких складено акти.

Перевіркою встановлено порушення: пункту 2.11 статті 2, пункту 3.4, 3.12 статті 3, пункту 4.6 статті 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме встановлено, що з каси магазину видавались готівкові кошти касиру під звіт про що свідчать видаткові касові ордери за період з 02 вересня 2013 року по 23 жовтня 2013 року включно. Зазначені суми готівки були використані (внесені) касирами до РРО як розмінна монета про що свідчать касові чеки "Службове внесення". До перевірки не надані авансові звіти про використані кошти касирами магазину у зв'язку з чим встановлено неподання авансових звітів про використані сум.

За результатами перевірок, ДПІ прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07 листопада 2013 року №0002862203, №0002852203, №0002792203, №0002832203, №0002772203 та від 13 листопада 2013 року №0003102203, №0003092203, №0003142203 та №0003172203

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регламентовано Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі - Положення №637).

Згідно з пунктом 2.8 Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

Відповідно до пункту 2.11 Положення №637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, враховуючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 3.1 Положення №637 визначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону (п. 3.2 Положення №637).

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України (п.3.3 Положення №637).

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо (п. 3.4 Положення №637).

Згідно з пунктом 1.2 Положення №637 касовий ордер - це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Відповідно до пункту 3.10 Положення №637 прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється.

Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.

Згідно з пунктом 3.12 Положення №637 під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов'язаний перевірити: наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості - дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені; правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів; наявність перелічених у документах додатків. У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення. Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Касові документи після складання касиром звіту та оброблення цього звіту комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються відповідно до законодавства України відповідальною особою, на яку керівником покладено обов'язок щодо їх зберігання (п. 3.13 Положення №637).

Відповідно до пункту 4.6 Положення №637 старший касир перед початком робочого дня (за наявності в підприємства кількох касирів) видає іншим касирам авансом потрібну для видаткових операцій суму готівки під підпис у книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей (додаток 6), яку веде старший касир.

Касири в кінці робочого дня зобов'язані скласти звіт про одержану і видану готівку за відповідними касовими документами і здати залишок готівки та касові документи за проведеними операціями старшому касиру під підпис у книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей.

Книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей застосовується також для обліку готівки, виданої з каси підприємства довіреній особі, яка виплачує заробітну плату протягом встановленого строку, та повернення нею наявної готівки і касових документів.

Пунктом 6 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року №417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за №1616/24148 передбачено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій (надалі - РРО) з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Згідно до пунктом 1.2 Положення №637 каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Відповідно до положень статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Суди звернули увагу на те, що операції з видачі розмінної монети в межах однієї каси господарської одиниці не є операціями з видачі заробітної плати, коштів під звіт на відрядження або на господарські витрати (виробничі потреби, виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт), а тому, не підпадають під регулювання пункту 4.6 Положення №637, статті 170 Податкового кодексу України, Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 05 грудня 2012 року №1276, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2012 року за №2185/22497.

Вимог щодо оформлення операції з видачі готівки в касу РРО як розмінної монети та повернення її з каси РРО в касу господарської одиниці в актах перевірки не наведено.

Виведення із РРО готівкових коштів як розмінної монети за операцією "службова видача" та внесення її наступного дня за допомогою операції "службове внесення" не потребує складання авансових звітів використаних коштів та не є розрахунковими операціями, в розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Згідно з пунктом 7.47 Положення №637 для здійснення контролю за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою та здійснення перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства, зокрема звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що внесення готівкових коштів в якості розмінної монети та їх видача не може вважатися витрачанням таких коштів. Складання авансового звіту у випадку повернення підзвітних коштів без їх витрачання чинним законодавством України не передбачено.

На підтвердження оформлення приймання і видачі готівки з каси магазинів в межах однієї каси господарської одиниці з призначенням платежу "розмінна монета" у відповідності до вимог чинного законодавства, позивачем надано до суду належним чином завірені копії усіх касових ордерів за перевіряємий період по кожному магазину, які містять обов'язкові реквізити (дату складання, номер, суму, підставу для їх виписки - "розмінна монета", підписи одержувача коштів, касира про видачу коштів та ін.), фіскальні звітні чеки, витяги з книг обліку руху готівки та сум розрахунків.

Також, надано висновки експертних економічних досліджень №2934/2935-13 від 28 лютого 2014 року, №2936/2937-13 від 30 січня 2014 року, №2938/2939-13 від 30 січня 2014 року, від 2940/2941-13 від 30 січня 2014 року, №2984/2985-13 від 30 січня 2014 року, відповідно до яких встановлено, що в результаті проведених досліджень висновки актів перевірки в частині порушення пунктів 2.11, 3.4, 3.12, 4.6 Положення №637 документально не підтверджуються.

Разом з тим, під час проведення фактичної перевірки господарської одиниці позивача, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. 5 мкр. "Заречний" 11к, податковим органом встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касі на загальну суму 4 457,80 грн., а саме на початок перевірки 15 жовтня 2013 року не здійснено облік грошових коштів в касовій книзі 14 жовтня 2013 року на підставі касових ордерів від 14 жовтня 2013 року № 885, 886 та 887.

У зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок про те, що ТОВ "КАРІ Україна" порушено вимоги пункту 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Проте, колегія суддів вважає такі висновки податкового органу необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Книга обліку розрахункових операцій (надалі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг) (п. 1.2 Положення № 637).

Відповідно до пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Зі змісту пункту 2.6 Положення №637 вбачається, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки.

Порядок ведення книг обліку розрахункових операцій затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року №417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за №1618/24150, згідно до пункту 6 Порядку, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Таким чином, оприбуткуванням готівки є здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, в свою чергу облік зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій передбачає підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках такої книги та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Чинним законодавством України не встановлено, що не заповнення касової книги є беззаперечним доказом не оприбуткування та/або несвоєчасного оприбуткування готівки платником податку у разі проведення ним готівкових розрахунків із застосуванням РРО та здійснення обліку таких готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО. Натомість внесення запису до касової книги має формальне облікове значення вже оприбуткованих коштів.

Судами встановлено, що грошові кошти на загальну суму 4 457,80 грн. (в повній сумі) були оприбутковані 14 жовтня 2013 року в день їх надходження до каси магазину, а саме було знято з реєстратора розрахункових операцій та вклеєно у книгу обліку розрахункових операцій відповідний Z-звіт денний за 14 жовтня 2013 року (№410), що підтверджується відповідним записом у розділі 2 КОРО з відповідною датою. Факт своєчасного оприбуткування готівкових коштів в касі додатково підтверджується прибутковими касовими ордерами, які також наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, встановлення податковим органом не своєчасного оприбуткування готівкових коштів на суму 4457,80 грн. позивачем, не підтверджується жодними обставинами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та застосування санкцій до позивача, оскільки вони винесені відповідачем не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі № 804/5249/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: