Рішення № 48302714, 11.08.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №482/71/15-ц 11.08.2015 11.08.2015 11.08.2015

Провадження № 22-ц/784/1843/15 Головуючий першої інстанції: Баранкевич В.О.

Категорія: 5 Суддя-доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 серпня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Кушнірової Ж.М.,

ОСОБА_2,

при секретарі судового засідання: Гордійчук С.С.

за участі представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17 червня 2015 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Новоодеська міська рада Миколаївської області, про усунення перешкод в користуванні спільним майном,

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 р. ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні спільним майном.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказувала, що з 2006 р. є власником квартири АДРЕСА_1, а власником кватири № 38 цього ж будинку є ОСОБА_4

Посилаючись на те, що при придбанні квартири попередній власник повідомила, що спільно з власником квартири № 38 використовує розташований у дворі будинку басейн для зберігання питної води, але відповідач не визнає таке її право та перешкоджає у здійсненні водопостачання до її квартири, позивач просила суд встановити факт спільного будівництва та користування басейном для питної води власниками квартир № 38 та № 40 по вул. Торговій, 2-б в м. Нова Одеса Миколаївської області, заборонити ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання у користуванні басейном для питної води.

В подальшому ОСОБА_5 збільшила позовні вимоги і просила стягнути з відповідача 201 грн. 33 коп. ? вартості встановлення загального лічильника для басейна, 3000 грн. у відшкодуванні моральної шкоди та 1300 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17 червня 2015 р. позов задоволено частково.

Постановлено заборонити ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання у користуванні басейном для питної води власнику квартири АДРЕСА_2.

В задоволенні позову в частині встановлення факту спільного будівництва та користування басейном питної води, стягнення з ОСОБА_4 ? частини вартості встановлення загального лічильника та відшкодуванні моральної шкоди відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 243 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави 1300 грн. витрат на правову допомогу на користь позивача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує на невідповідність рішення суду обставинам справи, вимогам закону і просить рішення скасувати, ухвалити нове про відмову у позові та стягнути з позивача 3000 грн. витрат на правову допомогу.

У запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність її доводів і просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від 10 серпня 2006 р. ОСОБА_5 придбала квартиру АДРЕСА_3, а квартиру № 38, розташовану в тому ж будинку, за договором від 14 березня 2006 р. придбала ОСОБА_4

Між сторонами існує спір з приводу користування басейном для питної води, який обладнано біля будинку № 2-б по вул. Торговій в м. Нова Одеса Миколаївської області.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст. 213 ЦПК України).

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 215 ЦПК України в мотивувальній частині рішення має бути зазначено, зокрема, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, якщо були, то ким, назви статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався.

Однак, таким вимогам закону рішення суду не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги в частині усунення перешкод в користування басейном, суд вважав, що позивач має право користуватися спірним басейном у звязку з наявністю домовленості про таке між попередніми власниками квартир № 40 та № 38 будинку № 2-б по вул. Торговій в м. Нова Одеса Миколаївської області.

Між тим, в рішенні відсутній висновок про те, які законні права та інтересі позивача порушені та яким законом суд керувався, вирішуючи спір щодо усунення перешкод в користуванні майном.

Положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК України передбачено прав особи на судових захист передбачених законом та порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів.

З позовом до суду про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов) вправі звернутися власник майна, або особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна (ст. ст. 391, 396 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївської області від 15 січня 2004 р. № 12 ОСОБА_6, який був власником квартири АДРЕСА_4, надано дозвіл на будівництво басейну для питної води, а також видано дозвіл на виконання земельних робіт з риття басейна під питну воду за вказаною адресою (а.с. 72, 73).

Виходячи з положень ст. 181 ЦК України басейн є нерухомою річчю, оскільки розміщений на земельній ділянці і його переміщення без його знецінення є неможливим.

Враховуючи норми ст.ст. 186, 380, 381 ЦК України, спірний басейн не може бути самостійним нерухомим майном, а лише приналежністю головної речі квартири АДРЕСА_5, оскільки ця господарсько-побутова будівля відноситься до комунікацій (виконує функцію водопостачання) і була призначена для забезпечення власника цієї квартири необхідними засобами благоустрою.

На час отримання дозволу на будівництво басейну та його влаштування попереднім власником квартири № 38 реєстрація нерухомого майна проводилась відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 р. (далі - Тимчасове положення).

Після отримання дозволів у встановленому порядку та проведення будівництва реєстрація басейна з отриманням нового свідоцтва про право власності на квартиру, як це передбачено Тимчасовим положенням, проведена не була, тобто процес оформлення прав на спірне майно не був остаточно завершений.

Однак, позивач взагалі не надала доказів, що у встановленому законом порядку власники квартири № 40 будинку по вул. Торговій 2-б в м. Нова Одеса Миколаївської області отримували дозвіл на будівництво та влаштування басейна для обслуговування своєї квартири.

Пояснення свідків з приводу спільного використання колишніми власникам квартир № 38 та № 40 басейну не підтверджують наявність законного права позивача на користування цим майном або на отримання його у власність.

Права на чуже майно регулюються розділом ІІ книги 3 ЦК України.

До речових прав на чуже майно за ст. 395 ЦК віднесено, зокрема і право користування (сервітут).

Речове право на чуже майно може виникати на підставі договору, закону (сервітут), а також з інших підстав, встановлених законом або за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами вирішувалось питання про можливість користування спірним басейном шляхом укладення договору або при укладенні договору купівлі-продажу квартири відповідач погоджувалась щодо існування певних обтяжень придбаного майна.

За такого позивач не довела, що має право власності або засноване на договорі право користування спірним майном, а тому відсутні підстави для задоволення позову про усунення перешкод в користуванні спірним майном.

З урахуванням викладеного рішення суду в силу п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України в частині задоволення позовних вимог про усунення перешкод в користуванні майном необхідно скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що фактично відповідачем оскаржується рішення суду лише в частині задоволених вимог і не наводиться доводів неправильності рішення суду в частині відмови у позові про встановлення факту спільного будівництва та користування басейном питної води, стягнення з ОСОБА_4 ? частини вартості встановлення загального лічильника та відшкодуванні моральної шкоди, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду в цій частині.

Також відповідно до положень ст. 88 ЦПК України необхідно провести розподіл судових витрат, а саме: стягнути з позивача на користь відповідача понесені останньою витрати на надання правової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатила своєму представникові адвокату ОСОБА_7 3000 грн. за участь в судових засіданнях (а.с. 100-105).

В силу ст. 1 Закону України «Про граничний розмір витрат на правову допомогу» розмір компенсації витрат на правову допомогу в цивільних справах стороні, на користь якої ухвалене рішення, іншою стороною не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Згідно відомостей журналів судових засідань тривалість участі представника відповідача в судових засіданнях становить 368 хвилин, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2988 грн. витрат на правову допомогу (1218 грн. х 40%:60 хвилин х 368 хвилин).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17 червня 2015 року скасувати в частині задоволення позову про усунення перешкод в користуванні майном та розподілу судових витрат скасувати.

В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Новоодеська міська рада Миколаївської області, про усунення перешкод в користуванні спільним майном відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 2988 (дві тисячі девятсот вісімдесят вісім) грн. судових витрат.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: