Ухвала суду № 48300082, 12.08.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 310/10600/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 310/10600/13-к Головуючий в 1 інст.Морока С.М.

Провадження № 11-кп/778/1322/15 Доповідач в 2 інст. Гриценко С.І.

Категорія ч.1 ст.122 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року місто Запоріжжя

Судова колегія з кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Гриценка С.І.,

суддів Жечевої Н.І., Літвіної В.В.,

при секретарі Солякової С.Г.

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 квітня 2015 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердянська Запорізької області, працюючого електромонтером в ПП «Шторм» м. Бердянська, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання, якщо він на протязі 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину, виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язано засудженого періодично з'являтись на реєстрацію до кримінально - виконавчої інспекції та повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КУ «Бердянська міська лікарня» 1529, 6 грн.

Вирішено долю речових доказів.

Учасники судового провадження:

прокурор Шелудько З.Л.,

обвинувачений ОСОБА_3

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 вказує на свою непричетність до вчиненого злочину та незаконність вироку, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення чинного кримінально-процесуального законодавства. Зазначає, що в основу вироку покладені суперечливі покази свідків та висновки судових експертиз. Просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким виправдати його за недоказанністю вчиненого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а цивільний позов залишити без розгляду.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

28 квітня 2013 року, приблизно о 22 годині, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на балконі кафе «Зіг-Заг», розташованого в м. Бердянську Запорізької області по вул. Ювілейній, 23, на підставі раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_4, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс йому один удар кулаком в обличчя, чим спричинив потерпілому закритий перелом суглобового відростка зі зміщенням нижньої щелепи, який кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості, яке не є небезпечним для життя, але спричинило тривалий розлад здоров'я тривалістю понад три тижні.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і наполягав на законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, які викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що свідки ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_4 на досудовому слідстві вказували на прикмети іншої людини, яка вдарила потерпілого, а також на те, що ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила, що не бачила як і ким було нанесено удар потерпілому і суд визнав допустимим доказом її припущення, що ніхто крім ОСОБА_3 не міг завдати ОСОБА_4 удар по обличчю, спростовуються дослідженими судом в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 28 квітня 2013 р., приблизно о 22 годині він із загального залу кафе попрямував до виходу на балкон кафе, щоб подихати повітрям, коли зробив крок на балкон, відчинивши двері, то ОСОБА_3, який стояв за дверима праворуч, вдарив його кулаком в обличчя, від чого він упав на підлогу.

ОСОБА_4 в судовому засіданні стверджував, що саме ОСОБА_3 вдарив його кулаком по обличчю, так як саме він знаходився праворуч від дверей, крім того він розгледів його обличчя.

Після закінчення конфлікту він відчував біль у щелепі, але лише на другий день, коли він став вживати їжу, відчув різкий біль в щелепі, зрозумів, що вона травмована і звернувся до лікарні, після чого знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 28 квітня 2013 року, під час перебування в приміщенні кафе, у них з ОСОБА_4 виник невеликий конфлікт біля туалетної кімнати з раніше незнайомим ОСОБА_3, який закрився в туалеті і вони вимушені були чекати за дверима, при цьому вони обмежились лише зауваженнями в його адресу.

Приблизно о 22 годині він знаходився на балконі кафе, стоячи біля перил обличчям до виходу на балкон з основного залу. Зліва від нього, біля перил обличчям до вулиці, стояли ОСОБА_9 та ОСОБА_10, навпроти нього, на балконі біля стіни праворуч від виходу на балкон, стояв ОСОБА_3, а праворуч від ОСОБА_3, біля стіни, за столиком сиділи ОСОБА_6 та ОСОБА_12

ОСОБА_8 стверджував, що через скляні двері він побачив, що із залу кафе на балкон виходить ОСОБА_4

Як тільки він вийшов на балкон, ОСОБА_3, який стояв праворуч від виходу, вдарив ОСОБА_4 кулаком в обличчя і між ними почалася бійка.

Внаслідок цього ОСОБА_4 пошкодили щелепу, у зв'язку з чим він стаціонарно лікувався в лікарні.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 28 квітня 2013 року вона перебувала в приміщенні кафе «Зіг - Заг» в м. Бердянську Запорізької області.

Приблизно о 22 годині вона знаходилась на балконі кафе, де сиділа за столиком праворуч від виходу на балкон із загального залу кафе, і добре бачила, хто виходить на балкон.

Зліва від неї, біля виходу на балкон, стояв ОСОБА_3, навпроти неї, біля перил, стояв ОСОБА_8, а поряд з ним стояли ОСОБА_9 та ОСОБА_10

В цей час хтось вийшов на балкон і вона почула звук удару по тілу, повернувшись до дверей вона побачила, що ОСОБА_4 впав на підлогу, а поряд з ним стояв ОСОБА_3

ОСОБА_4 на другий день їй розповів, що ударом в обличчя йому завдали перелом щелепи, але він це відчув тільки на другий день під час прийому їжі.

Свідок ОСОБА_13 категорично стверджувала, що ніхто крім ОСОБА_3 не міг завдати ОСОБА_4 удар по обличчю та травмувати йому щелепу, так як саме він стояв праворуч від вхідних дверей на балкон кафе, вона це добре бачила.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що судом не прийняті до уваги та відкинуті показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_14 про те, що він не причиняв тілесних ушкоджень потерпілому, на думку колегії суддів є непереконливими, оскільки суд дослідив показання цих свідків, послався на них у вироку, та дав їм належну оцінку, окремо і в тій частині, що вони підтвердили показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_13 в тій частині, що праворуч від дверей стояв ОСОБА_3 В цей час вони почули, що відкрились двері на балкон із залу кафе, також вони почули звук удару, зі слів свідків, це був звук удару пластикових дверей по тілу людини.

Повернувшись до дверей, вони побачили, що навпроти ОСОБА_3, який знаходився праворуч від дверей на балкон, стояв ОСОБА_4 і штовхав дверима по лівому плечу ОСОБА_3, між ними почалася сварка.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 стверджували, що вони тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не спричиняли.

Згідно висновку судового експерта № 170 від 06.06.13р. у ОСОБА_4 мав місце закритий перелом суглобового відростка зі зміщенням нижньої щелепи, який кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості, яке не є небезпечним для життя, але спричинило тривалий розлад здоров'я тривалістю понад три тижні (а.с.51-52 т.2).

Під час слідчого експерименту, ОСОБА_4, на місці скоєння злочину, а саме на балконі кафе «Зіг - Заг» в м. Бердянську Запорізької області, за участі статиста, показав механізм завдання йому тілесного ушкодження (а.с.53-57).

Судовий експерт у висновках № 170 від 06.06.13 р. та № 408 від 29.08.13 р. (а.с.51- 52, 58), а також в судовому засіданні, при допиті в якості експерта, підтвердив, що тілесне ушкодження у ОСОБА_4 могло бути спричинене при обставинах, зазначених під час слідчого експерименту.

При цьому, судовий експерт ОСОБА_15 зазначив, що згідно «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень», 1995 року, тілесне ушкодження у вигляді перелому щелепи кваліфікується як ушкодження середнього ступеню тяжкості, яке спричиняє тривалий розлад здоров'я, так як для заживлення перелому кістки щелепи (утворення кісткової мозолі) потрібен термін більше 21 дня, що передбачено Методичними рекомендаціями...., незалежно від терміну стаціонарного чи амбулаторного лікування потерпілого.

Висновком повторної судової медичної експертизи № 57-к від 20.04.15 р. підтверджено можливість кваліфікації, спричиненого потерпілому ОСОБА_4, тілесного ушкодження як середнього ступеню тяжкості, яке спричинило тривалий розлад здоров'я, при умовах, що термін розладу здоров'я складає менше трьох тижнів (а.с.97-102 т.3).

Висновки судових експертиз № 170 від 06.06.13р., № 408 від 29.08.13р. та №57-к від 20.04.15р. (а.с.51- 52, 58, 97-102 т.3) про вид та тяжкість тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_4, про механізм спричинення тілесних ушкоджень, протокол слідчого експерименту з фото таблицею (а.с.53-57), покази експерта ОСОБА_15, в частині можливого механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_16, підтверджують покази потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_8 про обставини спричинення потерпілому тілесних ушкоджень.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що органом досудового слідства слідчий експеримент проведено з порушенням вимог 223 КПК України, що у висновку повторної судово-медичної експертизи не зазначена методика дослідження, заходи та методи її проведення і єксперт не дав наукового обгрунтування своїх висновків, на думку колегії суддів також є непереконливими, оскільки ці посилання матеріалами справи не підтверджуються, слідчий експеримент проведено відповідно до положень ст. 240 КПК України, а у вироку суд обгрунтовано послався на висновки судових єкспертиз, в тому числі і повторної, розкрив їх зміст, а також на показання експерта ОСОБА_15 щодо механізму причинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4

Посилання обвинуваченого ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що по його заяві, заявам ОСОБА_4 та ОСОБА_9 досудове слідство фактично не проводилось, досудові провадження проводилися окремо і не були об'єднані в одне провадження, що призвело до необгрунтованого закриття проваджень, на думку колегії суддів є слушним, але разом з урахуванням положень ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, прийняті на досудовому слідстві, зазначені апелянтом, рішення не могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване рішення.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що суперечливі показання потерпілого та свідків є сумнівні і суд всі сумніви щодо доведеності вини мав тлумачити на користь обвинуваченого, і що судом при розгляді справи було допущено порушення вимог ст. ст. 84-87 КПК України на думку колегії суддів також є непереконливими, оскільки суд у вироку прямо зазначив , що покази ОСОБА_4 та ОСОБА_8 співвідносяться не тільки з висновками судових єкспертиз, а й з показами в судовому засіданні свідків ОСОБА_13, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, в тому числі і в частині розташування потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3 на балконі кафе «Зіг- Заг», долученими до справи фотографіями балкону кафе з відображеннями частини балкону з вихідними дверима на балкон, столом та стільцями біля дверей (а.с.147-149 т.1), самих дверей та фіксатора на стіні (а.с.25-29 т.2), і, на думку колегії суддів, правильно визнав всі докази належними та допустимими.

З урахуванням викладеного, суд правильно і обгрунтовано дійшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, у якому він обвинувачується, доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд, на підставі ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, особу винного, який раніше не судимий, характеризується позитивно і, на думку колегії суддів, правильно зробив висновок про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства.

Цивільний позов прокурора в інтересах КУ «Бердянська міська лікарня» суд правильно задовольнив у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 квітня 2015 року щодо ОСОБА_3, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

1. 2. 3.