Рішення № 48300060, 30.07.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/8685/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Дмитрюк О.В.

№ провадження 22-ц/778/3662/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1В

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„30 липня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_2, про поділ майна подружжя, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Запорізьке регіональне управління», ОСОБА_5, про визнання права власності на частину грошового вкладу (депозиту),

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу і поділ майна.

У позові зазначала, що 28 квітня 2012 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб.

Від шлюбу дітей не мають.

Шлюбні відносини між сторонами припинилися з жовтня 2014 року, спільне господарство не ведеться, примирення неможливо.

За час перебування у шлюбі ними було набуто майно, а саме, грошові кошти у сумі 135000 грн. (згідно з договором-заявою № 313731/32131/3-14 про банківський строковий вклад(депозит) «Нові гроші», відкритий 24 жовтня 2014 року у відділенні № 8 Філії «Запорізьке РУ АТ Банк «Фінанси та Кредит» на імя ОСОБА_4.

Домовленості про добровільний поділ майна грошових коштів, що є спільною сумісною власністю подружжя, між сторонами не досягнуто.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 28 квітня 2012 року в Комунарському ВРАЦС реєстраційної служби Запорізького МУЮ, актовий запис № 199, поділи майно, що є їхньою спільної власністю, виділивши їй грошові кошти у сумі 67500 грн., що становить 50% від суми вкладу згідно з договором-заявою № 313731/32131/3-14 про банківський строковий вклад(депозит) «Нові гроші», відкритий 24 жовтня 2014 року у відділенні № 8 Філії «Запорізьке РУ АТ Банк «Фінанси та Кредит».

У березні 2015 року ОСОБА_3 збільшила позовні вимоги, просила поділити спільне майно, виділивши їй грошові кошти у сумі 71090,42 грн., з яких 67500 грн. 50% від суми вкладу згідно з договором-заявою №313731/32131/3-14 про банківський строковий вклад(депозит) «Нові гроші», відкритий 24 жовтня 2014 року у відділенні № 8 Філії «Запорізьке РУ АТ Банк «Фінанси та Кредит», та 3590, 42 грн., що становлять 50% нарахованих відсотків на основну суму вкладу за період дії договору, а саме, з 24 жовтня 2014 року по 24 січня 2015 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 про розірвання шлюбу і про поділ майна розєднані у самостійні провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, мати відповідача ОСОБА_2

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - AT «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Запорізьке РУ», ОСОБА_5, про визнання права власності на частину грошового вкладу (депозиту), відкритого 24 жовтня 2014 року на імя ОСОБА_4, який ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2015 року було прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_3 про розірвання шлюбу і поділ майна.

У позові зазначала, що грошові кошти на спірному вкладі у сумі 135000 грн. лише частково належать подружжю ОСОБА_3, їй також належить частина зазначених коштів, оскільки як її особисті кошти, так і кошти відповідачів неодноразово спільно вносилися на депозит за договорами, які укладалися то нею, то її сином чи невісткою, що підтверджується банківськими документами, зокрема, договорами банківських вкладів та банківськими документами про внесення коштів на банківські рахунки, перерахування коштів та отримання коштів від банку.

Так, при укладанні договору банківського вкладу № 313731/32131/3-14 від 24.10.2014 року (вкладник ОСОБА_4, вкладний рахунок 2630.1.052220.004) кошти в сумі 129152 грн. 80 коп. надійшли на депозитний рахунок ОСОБА_4 (№ рахунку 26301052220004) шляхом безготівкового перерахування з іншого, також належного йому рахунку № 26203052220005.

Це були кошти з попереднього депозитного вкладу, оформленого на імя ОСОБА_4 24.09.2014 року за договором № 313731/25797/1-14 (вкладний рахунок 2630.0.052220.005), на який грошові кошти в сумі 117528 грн. 44 коп. були внесені нею, що підтверджується меморіальним ордером № 10372432 від 24.09.2014 р.

Згідно зазначеного меморіального ордеру, з рахунку № 26208033105003 платника ОСОБА_2 було перераховано на зазначений вище вкладний рахунок 2630.0.052220.005 отримувача ОСОБА_4 117528 грн. 44 коп. Ці кошти були отримані нею по закінченню строку депозитного вкладу в тому ж банку, за договором банківського вкладу № 313731/19121/3/14 від 24.06.2014 p., оформленого на її імя.

На її депозитному вкладі за вищезазначеним договором № 313731/19121/3/14 від 24.06.2014 р. зберігалися спільно кошти як її, так і подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Так, за договором банківського вкладу «Пенсійний» від 24.12.2013 року № 313731/16288/6-13 нею було внесено на банківський рахунок № 2630.6.033105.002 грошові кошти в сумі 1000 грн. на строк по 24.06.2014 року.

08.01.2014 року зазначений вклад було нею поповнено згідно додаткової угоди від 08.01.2014 р. на суму 30 000 грн. Ці кошти були отримані нею з попереднього банківського депозитного вкладу від 08.10.2013 р. № 11274/3-13.

За договором банківського вкладу від 08.08.10.2013 року № 11274/3-13 нею внесено на депозитний банківський вклад належні їй грошові кошти в сумі 28 000 грн. Цей вклад було поповнено нею за додатковою угодою від 07.11.2013 р. на 30 000 грн. Згідно квитанції на видачу готівки від 08.01.2014 року, грошові кошти в сумі 58 000 грн. повернуто їй банком, з яких вона і внесла 30 000 грн. Інші 28 000 грн. буди залишені нею готівкою вдома, оскільки передбачалися витрати на лікування.

Вклад поповнено нею за рахунок власних коштів: за додатковою угодою від 03.02.2014 року на суму 8 000 грн.; за додатковою угодою від 10.02.2014 року на суму 3 000 грн.; за додатковою угодою від 25.02.2014 року на суму 3 000 грн.

24.06.2014 року по закінченні строку договору банком повернуто їй всю суму вкладу в розмір 46471 грн. 31 коп.

В цей же час закінчився строк договору банківського вкладу її сина ОСОБА_4, який було укладено 24.03.2014 року в тому ж банку за № 313731/9264/3-14. Кошти було отримано ОСОБА_4 готівкою в сумі 46657 грн. 47 коп..

За порадою менеджера банку нею та сином було прийнято рішення відкрити спільний депозитний рахунок, на якому зберігати кошти як належні їй, так і синові.

Обєднання коштів на одному рахунку було викликано метою отримати підвищений процент за акційним депозитним вкладом.

Так, в банку періодично оголошувався акційний депозитний вклад «Нові гроші», за яким встановлено підвищену процентну ставку в розмірі 25%, але в акції могли приймати участь лише клієнти, які на дату оголошення акції не мали вкладів в банку.

Тому за взаємною домовленістю вони вирішили закрити депозитні вклади на імя сина ОСОБА_4, щоб станом на день оголошення акції у вересні 2014 року на його імя не було вкладів в банку.

Наявні заощадження в сумі 46657 грн. 47 коп., які раніше зберігалися на депозитному вкладі від 24.03.2014 року на його імя і були спільним майном подружжя, син передав їй для внесення на депозитний рахунок на період до можливості відкриття нового рахунку за акційними умовами.

Нею було укладено договір з банком від 24.06.2014 року № 313731/1912/3-14 і на рахунок готівкою покладено 107 000 грн., з яких 46657 грн. 47 коп. належали ОСОБА_4 Інші кошти належали їй та були отримані нею по закінченні депозиту від 24.03.2014 року. - 46471 грн. 31 коп. та залишок коштів, отриманих нею з депозиту від 08.10.2013 року - 13871 грн. 22 коп..

Таким чином, кошти подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у сумі 46657 грн. 47 коп.. з 24.06.2014 року по 24.09.2014 року зберігалися на її депозитному вкладі.

Нею було видано ОСОБА_4 розписку про отримання від нього цієї суми для зберігання на депозитному вкладі з умовою повернення по закінченні строку депозиту 24.09.2014 року з відсотками 24,60% річних.

Вклад було поповнено нею за додатковими угодами від 22.07.2014 року на 5 000 грн. та від 07.08.2014 року на 4 000 грн. По закінченні строку цього депозиту сином було відкрито акційний вклад «Нові гроші» під 25,10% річних на його імя - договір № 313731/25797/1-14 від 24.09.2014 року строком на 1 місяць по 24.10.2014 р.

На рахунок за зазначеним договором № 2630.0.052220.005 вона шляхом безготівкового перерахування повернула сину належні йому 46657 грн. 47 коп. з відповідною сумою відсотків 2869 грн. 43 коп., а саме 49526 грн. 90 коп. та, крім того, за взаємною домовленістю, перевела і всі інші належні їй грошові кошти в сумі 68001 грн. 54 коп.

На її вимогу син видав їй розписку про те, що отримав від неї кошти в сумі 68000 грн. для зберігання на депозитному рахунку на його імя з умовою повернення їй зазначеної суми з процентами по закінченні строку депозиту.

По закінченні строку цього банківського договору ОСОБА_4 уклав новий договір з банком № 313731/32131/3-14 від 24.10.2014 року (спірний вклад) на суму 135 000 грн., які склалися з перерахованих з попереднього депозитного вкладу 129152 грн. 80 коп., з яких їй належало 68001 грн. 54 коп. з процентами за один місяць, та внесених готівкою ОСОБА_4 5847 грн. 20 коп. Вона надала згоду на подальше зберігання належних їй коштів на рахунку сина.

Таким чином, на депозитному вкладі ОСОБА_4, який є предметом спору, зберігаються належній їй грошові кошти в сумі 68001 грн. 54 коп. з процентами з розрахунку 25,10% річних за 4 місяці в сумі 5689 грн. 46 коп., що складає суму 73 691 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати за нею право власності на частину грошового банківського вкладу за договором банківського вкладу № 313731/32131/3-14 від 24.10.2014 року (вкладник ОСОБА_4, вкладний рахунок 2630.1.052220.004) в розмірі 73691 грн. 02 коп..

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено.

Поділено майно, що є спільною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виділено ОСОБА_3 67 500 грн., що становить 1 /2 частину від суми вкладу згідно з договором-заявою № 313731/32131/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші», відкритий 24 жовтня 2014 року у відділенні № 8 Філії «Запорізьке РУ» AT «Банк «Фінанси та кредит», та 1/2 частину нарахованих відсотків на основну суму вкладу за період дії вказаного договору, а саме з 24.10.2014 року по 24.01.2015 року.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 суми вкладу згідно з договором-заявою № 313731/32131/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші», відкритий 24 жовтня 2014 року у відділенні № 8 Філії «Запорізьке РУ» AT «Банк «Фінанси та кредит» в сумі 67 500 грн. та на 1/2 частину нарахованих відсотків на основну суму вкладу за період дії вказаного договору, а саме з 24.10.2014 року по 24.01.2015 року.

В задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійній вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - AT «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Запорізьке регіональне управління», ОСОБА_5, про визнання права власності на частину грошового вкладу (депозиту) - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 675 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове , яким її позов задовольнити, визнавши за нею право на грошовий банківський вклад у сумі 68000 грн. за нарахованими відсотками, а позов ОСОБА_3 задовольнити частково, у розмірі 1/2 частки від залишкової суми вкладу.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 28 квітня 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2015 року(а.с.7).

24 жовтня 2014 року ОСОБА_4 уклав з ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит договір про банківський строковий вклад (депозит) „Нові гроші строком на 3 місяці, за яким банк прийняв на вкладний рахунок № 2630.1.052220.004 грошові кошти у сумі 135000 грн., із виплатою вкладнику процентів за ставкою 25,10 % річних(а.с.153).

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку(доходу).

Вважається, що кожна річ, набути за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної(сумісної) власності.

Згідно розяснень п.п.23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, зясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу( ст.ст.60, 69 СК, ч.3 ст. 368 ЦК), відповідно до ч.ч.2,3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати ( виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на імя кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобовязаннями, що виникли в інтересах сімї(ч.4 ст. 65 СК).

Між тим, розглядаючи справу про поділ майна по суті, зазначені розяснення щодо необхідності встановлення обсягу спільно нажитого майна та зясування джерел його придбання суд до уваги не прийняв та ухвалив рішення, яке з передбачених ст. 309 ЦПК України підстав підлягає зміні.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк, що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ст. 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на імя вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши необхідні дані про рахунок за вкладом.

Звертаючись із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права на частку вкладу за укладеним ОСОБА_4 договором банківського вкладу від 24 жовтня 2014 року, грошову суму якого суд визнав спільним майном подружжя, ОСОБА_2 посилалася на те, що кошти на вкладний рахунок № 2630.1.052220.004 за цим договором у сумі 135000 грн. були перераховані, у тому числі, з попереднього депозитного рахунку ОСОБА_4 № 2630.0.052220.005, на який, у свою чергу, кошти у сумі 117528,44 грн. були перераховані з її рахунку, з яких 68001 грн. 54 коп. були її особистою власністю(а.с.133, 157).

Вказані доводи ОСОБА_2 підтверджуються письмовими доказами, зокрема, меморіальним ордером № 10372432 від 24.09.2014 року, виписками з особових рахунків, письмовими заявами до банку(154-162).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_2, суд, не спростувавши підтвердженого письмовими доказами факту перерахування нею особистих коштів, що фактично складають 1 / 2 частку вкладу за договором від 24.10.2014 року, на вкладний рахунок ОСОБА_4, дійшов висновку, що хоча ОСОБА_4 не вносив зазначену суму, однак набуття ним прав вкладника на вказані кошти зробило їх обєктом права спільної сумісної власності, враховуючи, що письмовий договір про спільну діляність між ОСОБА_2 та її сином ОСОБА_4 не укладався, а договір банківського вкладу був укладений ОСОБА_4 в інтересах сімї.

З вказаним висновком суду в повній мірі погодитися не можна, оскільки правовідносини, повязані з внесенням коштів на рахунок вкладника іншою особою, врегульовані ст. 1062 ЦК України і за змістом названої норми не можуть вважатися формою набуття майна у спільну сумісну власність подружжя у розумінні ст. 60 СК України.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що сформована за рахунок коштів ОСОБА_2 сума вкладу у розмірі 135000 грн. за договором банківського вкладу № 313731/32131/3-14 «Нові гроші», відкритого 24 жовтня 2014 року у відділенні № 8 Філії «Запорізьке РУ АТ Банк «Фінанси та Кредит» на імя ОСОБА_4, може вважатися спільними коштами подружжя не у повному обсязі, а у розмірі 1 / 2 частини вказаного вкладу, отже поділу між подружжям відповідно до ст.ст. 70, 71 СК України підлягає його 1 /2 частина, що складає 67500 грн.

У звязку з цим, ухвалене по справі рішення в частині відмови у задоволення позову ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким позов ОСОБА_2 про визнання права на частину вкладу слід задовольнити частково, визнавши доведеним право позивачки на 1 / 2 частину вкладу та відсотків, а рішення в частині позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна змінити, встановивши, що, виходячи із джерела придбання коштів вкладу, спільною власністю подружжя є 1 / 2 частина вкладу за договором-заявою № 313731/32131/3-14 про банківський строковий вклад(депозит) «Нові гроші», відкритим 24 жовтня 2014 року у відділенні № 8 Філії «Запорізьке РУ АТ Банк «Фінанси та Кредит» на імя ОСОБА_4, а тому в порядку поділу спільного майна визнати за кожнім з подружжя право власності на 1 / 4 частину вкладу за вказаним договором та на 1 / 4 частину нарахованих відсотків, а відповідно до ст. 88 ЦПК України зменшити суму судового збору, стягнутого з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2015 року по даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на частину грошового вкладу (депозиту) скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати за ОСОБА_2 право на 1 / 2 частину вкладу за договором-заявою № 313731/32131/3-14 про банківський строковий вклад(депозит) «Нові гроші», відкритим 24 жовтня 2014 року у відділенні № 8 Філії «Запорізьке РУ АТ Банк «Фінанси та Кредит» на імя ОСОБА_4, та на 1 / 2 частину нарахованих відсотків за період з 24.10.2014 року по 24.01.2015 року.

Рішення в частині поділу майна, що є спільною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, змінити, виділивши ОСОБА_3 у власність 1 / 4 частку вкладу за договором-заявою № 313731/32131/3-14 про банківський строковий вклад(депозит) «Нові гроші», відкритим 24 жовтня 2014 року у відділенні № 8 Філії «Запорізьке РУ АТ Банк «Фінанси та Кредит» на імя ОСОБА_4, та на 1 / 2 частину нарахованих відсотків на суму вкладу за період з 24.10.2014 року по 24.01.2015 року.

Стягнуту з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму судових витрат в розмірі 675 грн. зменшити до 33 7 грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: