Ухвала суду № 48300046, 11.08.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22ц/778/2690/ 2015 р.

Є.У.№336/1321/15

Головуючий у 1 інстанції:Жупанова І.Б.

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С.

суддів: Подліянової Г.С.

Кримської О.М

при секретарі: Буримі В.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», про захист прав споживачів , стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк» про захист прав споживачів стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 11.11.2014 року між ним та Банком був укладений договір банківського вкладу строком до 09..02.2015 року відповідно до умов якого сума вкладу складає 50000 грн. з процентною ставкою 13% річних Оскільки він мав намір по закінченню строку дії договору забрати свої кошти, 21 січня 2015 року він надав Банку відповідну заяву. На вказану заяву отримав відповідь, в якій зазначено, що при виникненні наміру забрати кошти з поточного рахунку, він має право звернутись до будь-якого відділення банку. Проте в Запорізькому відділенні № 6 АТ «Дельта Банк» з поточного рахунку № НОМЕР_1 він зміг зняти лише 300 грн.

Занепокоєний даною ситуацією позивач звернувся повторно із заявами до банку №№ 2806152 від 29.01.2015 року, 2823559 від 04.02.2015 року, 2831662 від 06.02.2015 року, та отримав на них аналогічні листи-відповіді №№ 05-2806152 від 01.02.2015 року, 05-2823559 від 04.02.2015 року, 05-2831662 від 08.02.2015 року, але зміг зняти з поточного рахунку 29.01.2015 року - 300,00 грн. та 06.02.2015 року - 200,00 грн. Не маючи можливості скористатися своїм вкладом, при цьому виконавши в повному обсязі свої зобов'язання за договором, він переніс глибокі душевні страждання, стрес, приниження, в той час потребував 31411,16 грн. на ремонт автомобіля, а також для підтримки та дослідження свого стану здоров'я, у зв'язку із чим, змушений був брати кошти у борг. Розмір моральної шкоди оцінює в 50000 грн.

Просив стягнути з відповідача на його користь суму банківського вкладу з відсотками у розмірі 54642 грн. 16 коп та моральну шкоду у розмірі 50000.00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2015 року прийнята відмова ОСОБА_3 від позову в частині стягнення банківського вкладу з відсотками у сумі 54642 грн.16 коп, оскільки зазначена сума йому банком була сплачена 12.06.2015 р.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2015 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, ухвалити нове яким позов задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

ОСОБА_3 позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди заявив з підстав невиконанням банком зобов'язання по поверненню вкладу з нарахованими відсотками.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються судами, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями законодавством, яким встановлено відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, що підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, якими врегульовано такі зобов'язання і передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п.5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб має право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

У ст. 1 Закону від 19.05.2011 року "Про відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок дефекту продукції" поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту продукції каліцтво, інше ушкодження здоров"я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об"єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

У ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що в спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо шкода завдана майну споживача або завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я або смертю.

В даному випадку між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу банківського вкладу.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Укладеним між сторонами договором строкового банківського вкладу не передбачено відшкодування моральної шкоди в разі порушення його умов, як не передбачено таке відшкодування й законодавством щодо банківської діяльності та Законом України "Про захист прав споживачів"

Отже, суд прийшов до вірного висновку, що не правових підстав для відшкодування моральної шкоди, та обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі наведеного рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: