Постанова № 48299898, 19.12.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №333/8324/14-пГоловуючий в 1 інст. Герасименко С.Г.

Провадження №33/778/524/14Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ч.2 ст.123 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2014 рокумісто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Булейко О.Л., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 4 листопада 2014 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПП НОМЕР_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн.,

встановила:

21 жовтня 2014 року старшим інспектором ДПС взводу супроводження ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст.123 КУпАП.

У протоколі зазначено, що 8 жовтня 2014 року об 11-20 год., ОСОБА_2 керуючи автомобілем Рено, д/н НОМЕР_2, по вул.Севастопольській в м.Запоріжжі, проїхав залізничний переїзд 1106 км при закритому шлагбаумі та увімкненому червоному світлофорі, тим самим порушив вимоги п.20.5 б, в, ПДР України.

Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 4 листопада 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 123 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить постанову суду щодо нього скасувати. Вважає, що суд розглянув справу без зясування всіх обставин, та без належного дослідження матеріалів. Висновки суду щодо визнання його винним не ґрунтуються на зібраних доказах, в те, що він визнав себе винним, не відповідає дійсності. Судове засідання де було його визнано винним проводилося за його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши доводи ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, вважаю, що остання підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

У справі не дотримано вимог статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й обєктивне зясування обставин кожної справи.

За вимогами КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративні справі. У них, зокрема, необхідно викласти всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, і обґрунтувати наявність складу правопорушення та його кваліфікацію.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, має містити конкретні дані, та засвідчувати факт неправомірних дій особи.

Протокол, як один із основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час учинення та суть правопорушення, спричинену останнім матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих.

Невідповідність змісту протоколу, складеного відносно ОСОБА_2, та порушення процедури його складання позбавили суд можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поза увагою суду залишилися, допущені в ході складання протоколу, порушення вимог КУпАП.

ОСОБА_2 заперечував факт керування автомобілем Рено д/н НОМЕР_2 зеленого кольору, водій якого 08.10.2014 року порушив п.20.5 б,в Правил дорожнього руху. Стверджував, що інспектором ДАІ було порушено його права на захист при складанні протоколу, тому він відмовився підписувати протоколи про вчинення правопорушення, передбаченого ст.123 та ст.126 КУпАП, які складалися у приміщенні інспекції 21.10.2014 року. Звертає увагу, що обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються доказами.

Пояснення ОСОБА_2, з приводу обставин вчинення правопорушення, до протоколу не долучені.

Доводи ОСОБА_2 щодо розгляду справи за його відсутності перевірити можливості не має у звязку з відсутністю протоколу судового засідання. Між тим, його доводи щодо відсутності в матеріалах справи доказів того, що саме він керував автомобілем, водій якого порушив Правила дорожнього руху, заслуговують на увагу.

Протокол відносно ОСОБА_2 складено у порушення вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України, (затвердженої наказом МВС України 04.102013 року №950, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2013 року за № 1829/24361), відповідно до якої, при вчиненні адміністративного правопорушення особами, які досягли віку, з якого настає адміністративна відповідальність, уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ складають протокол про адміністративне правопорушення. У разі неможливості скласти протокол на місці вчинення правопорушення, якщо складання протоколу є обовязковим, порушника може бути доставлено до ОВС (адміністративного будинку ОВС, приміщення громадського пункту охорони порядку, дільничного пункту міліції) Протокол, складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол та матеріали про адміністративне правопорушення протягом доби надаються посадовій особі, уповноваженій розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до матеріалів справи, протокол відносно ОСОБА_2 складено 21.10.2014 року, тобто майже через два тижні після події, яка, як вказано у протоколі, відбулася 08.10.2014 року.

Копія протоколу ОСОБА_2 не надавалася, другий примірник протоколу знаходиться в матеріалах справи.

Інспектор ДАЇ ОСОБА_3, допитаний у суді апеляційної інстанції, пояснив, що для складання протоколу йому законом відведено два тижні, а обовязок направлення копії протоколу ОСОБА_2 покладено на канцелярію інспекції.

У якості доказі до проколу інспектором ДАЇ додано: пояснення свідків ОСОБА_4Ю, ОСОБА_5, які засвідчили, що ОСОБА_6 були розясненні права, передбачені ст.268 КУПАП, та ст.63 Конституції України, останній відмовився від пояснень, та підпису протоколу; рапорти інспекторів ДПС ОСОБА_7, ОСОБА_3, які командира взводу супроводження роти ДПС ОСОБА_8 повідомили про складання відносно ОСОБА_2 протоколу про порушення ст.126 КУпАП (керування транспортними засобами особами, які не мають права керування або водіями, які не мають при собі чи не предявили для перевірки відповідних документів); пояснення свідків ОСОБА_9І, ОСОБА_10 які засвідчили факт затримання працівника міліції невідомого їм чоловіка біля школи №11; пояснення свідка ОСОБА_11, яка працює черговою на переїзді 1106 км і зафіксувала факт порушення правил дорожнього руху об 11 год. 20 хв. 08.10.2014 року автомобілем Рено зеленого кольору; диски із записом відео на якому зафіксовано факт перетину залізничного переїзду автомобілем Рено зеленого кольору, та інший диск із записом зупинки автомобіля Рено працівником ДАЇ.

ОСОБА_2 стверджував, що працівниками ДАЇ не допитана жінка, яка була свідком і могла повідомити про вчинення правопорушення. Інспектор Захарченко С.В. суду пояснив, що на свій розсуд має право збирати докази на підтвердження фактів, викладених у протоколі, тому покази жінки, як заінтересованої особи, не взяв до уваги і не долучив до матеріалів справи.

У постанові суду зазначено, що ОСОБА_2 винним себе визнав, та його вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями, рапортами, відеозаписами, доданими до справи.

З такими висновками суду погодитися не можна, бо суд, не перевірив надані докази, як того вимагає ст.252 КУпАП, а крім того вони не ґрунтуються на доказах.

За вимогами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами, за вимогами ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються проколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за використанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Для використання доказу при розгляді справи необхідно щоб він був відносним і допустимим. Ці вимоги закону суд при розгляді справи не виконав.

Дійшовши висновку про те, що вина ОСОБА_2Г підтверджена доказами, суд не взяв до уваги, що у якості свідків по справі були залучені працівників роти ДПС - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які не були безпосередніми свідками події правопорушення, а залучалися у якості понятих для засвідчення факту.

Відеозапис з реєстратора зафіксував порушення Правил дорожнього руху автомобілем Рено темного кольору. Між тим, відповіді на питання - хто керував вказаним автомобілем, запис не надає.

У поясненнях свідка ОСОБА_11 є дописка чорнилами іншого кольору «за рулем автомобиля находился мужчина», яка не застережена, що викликає сумнів у допустимості цього доказу.

Сумнівними з очки зору допустимості та відносності є пояснення інших свідків, пояснення яких долучено до протоколу. Вказані свідки також підтвердили факт затримання та поведінки чоловіка, якого затримували біля школи.

Джерело такого доказу, як відеозапис подій, які відбувалися біля школи, не встановлено.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

За вимогами ст.294 КУпАП, постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

У звязку з тим, що місцевим судом допущено порушення вимог закону, щодо всебічного, повного, обєктивного дослідження всіх обставин справи, а особою на яку законом покладено обовязок щодо законності зібрання доказів з метою збереження права особи на оскарження судового рішення, вважаю, що протокол відносно ОСОБА_2 необхідно повернути на доопрацювання особі, яка його склала.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя

постановила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 4 листопада 2014 року щодо останнього за ч.2 ст.123 КУпАП, скасувати.

Протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 повернути особі, яка його склала для усунення недоліків.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької областіОСОБА_1