Вирок № 48299233, 11.08.2015, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4268/15-к 1-кп/335/327/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

Головуючого судді Апаллонової Ю.В.

при секретарі Кудряшовій Ю.І.

за участю прокурора Некрашевича В.В.

представника потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши в залі суду кримінальне провадження №12015080060001662 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Березовський Свердловської області Російської Федерації, громадянина України, який місця реєстрації не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не одружений, не працює, має середню освіту, раніше судимого: 22.09.2010 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, за ст. 15 ч.1, ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, 17.11.2012 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя по ч.3 ст. 185, ч.2 ст.15 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя та остаточно призначено покарання 3 роки 5 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково невідбуте покарання 11 місяців 20 днів 17.04.2014 року,

у скоєні злочину, передбаченому ч.2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці березня 2015 року, у вечірній час, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, знаходячись у дворі 51-А по вул. 40 років Радянської України у м. Запоріжжя, таємно викрав кришку чавунного люку, яка знаходилась на шахті каналізації, що належить Концерну «Міські теплові мережі», чим завдав матеріального збитку на суму 409 грн.

Крім того, наприкінці березня 2015 року, у вечірній час, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, знаходячись у дворі будинку 51-А по вул. 40 років Радянської України у м. Запоріжжя, таємно викрав кришку чавуного люку, яка знаходилась на шахті каналізації, що належить Концерну "Міські теплові мережі», чим завдав матеріального збитку на суму 409 гривень.

Крім того, наприкінці березня 2015 року, у вечірній час, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, знаходячись у дворі будинку 51- А по вул. 40 років Радянської України у м. Запоріжжя, таємно викрав кришку чавунного люку, яка знаходилась на шахті каналізації, що належить Концерну "Міські теплові мережі», чим завдав матеріального збитку на суму 409 гривень.

08 квітня 2015 року, у вечірній час, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, знаходячись у дворі будинку 51-А по 40 років Радянської України у м. Запоріжжя, таємно викрав кришку чавунного люка, яка знаходилась на шахті каналізації, що належить Концерну «Міські теплові мережі», вартістю 405 гривень 25 копійок, та знаходячись на вул. Південне Шосе у Запоріжжі був затриманий працівниками міліції, які вилучили викрадене майно.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, розкаявся, підтвердив обставини викладені у обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно на наприкінці березня - початку квітня 2015 року він викрав 4 чавунних люка, він поклав2 люки на тачку та у подальшому здав на металобрухт, грошові кошти витратив на власний розсуд, інші 2 люка було повернуто потерпілому, оскільки його з ними було затримано. Просив суд його суворо не карати, зазначав, що став на шлях виправлення, бажає відшкодувала збитки потерпілому Концерну «МТМ», визнав позов у повному обсязі. Зазначив, що вказані злочини вчинив у звязку із скрутним матеріальним становищем, він мешкає з матір'ю, яка є інвалідом 2 групи, він також отримав важку травму стегна, у зв'язку із чим, на теперішній час оформлює пенсію по інвалідності, яка йому встановлена попередньо- 2 група, у зв'язку із зазначеними обставинами, змінив свій світогляд і твердо вирішив стати на шлях виправлення.

У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_1 заявлений цивільний позов підтримала і просить його задовольнити у повному обсязі, на суворому покаранні не наполягала, зазначала, що 08 квітня 2015 року було виявлено крадіжку 4 чавунних люків, про що є відповідні документи, 2 люка було повернуто.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, судом роз'яснено про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 згідно ст.66 КК України, суд визнає, що обвинувачений визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до середньої тяжкості.

Обвинувачений розкаявся у вчиненому, під час провадження досудового слідства та в судовому засіданні давав правдиві показання і тим самим сприяв установленню істини у справі, збитки ним усунені частково шляхом часткового повернення викраденого майна.

За наведених обставин справи, тяжкості вчинених злочинів, даних про особу обвинуваченого, який характеризується задовільно, має постійне місце проживання, на диспансерному обліку в Запорізькій психіатричній лікарні не перебуває, в Запорізькому наркологічному диспансері перебуває з 16.09.2014 року, офіційно не працевлаштований, зі слів обвинуваченого йому встановлено 2 групу інвалідності, раніш судимий та принципу індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статі, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і саме таке покарання буде мати достатню превентивну роль для обвинуваченого.

З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, наявність пом'якшуючих покарання обставин, а також те, що обвинувачений за час досудового слідства та розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, суд прийшов до висновку, що обвинувачений на теперішній час загрози для суспільства не становить, має міцні соціальні та родинні зв'язки, соціально адаптований, підстав очікувати продовження обвинуваченим вчинення правопорушень суд не встановив.

Суд враховуючи позицію прокурора, який просив суд призначити покарання із застосуванням ст. 75,76 КПК України, вважає, що забезпечити виправлення обвинуваченого ОСОБА_2О, можливо без реального відбування ним покарання, без ізоляції від суспільства - в умовах проживання у родині, але в умовах контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов'язків органами кримінально-виконавчої інспекції протягом іспитового строку, який сам втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченим умов випробування, що є необхідним і достатнім обмеженням прав і свобод обвинуваченого.

Враховуючи визнання цивільного позову обвинуваченим, відповідно до ст. 129 КПК України, ст. 174 ЦПК України суд вважає, що цивільний позов Концерну «Міські теплові мережі» є доведеним і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Запобіжний захід не обирався. Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вважає вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним за ч.2 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

У відповідності зі ст.ст.75, 76 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнити від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців, поклавши на нього такі обов'язки: повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов Концерну «Міські теплові мережі» про відшкодування матеріальних збитків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживає АДРЕСА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» ( 69061 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137 ЄДРПОУ 32121458) у відшкодування збитків - 981,60 грн (дев'ятсот вісімдесят одна грн. 60 коп)

Речові докази: два чавунні люки -передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_1. -повернути за належністю Концерну «Міські теплові мережі».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Ю.В.Апаллонова