Ухвала суду № 48285817, 11.08.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/5755/15

Справа №643/18427/14-ц Головуючий1 інстанції - Погасій О.Ф.

Категорія: договірні Доповідач - Кіпенко І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кіпенка І.С.,

суддів - Котелевець А.В., Шаповал Н. М.,

при секретарі - Таран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 липня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,,

в с т а н о в и л а :

20 листопада 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 333 404,23 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.09.2006 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 8_7112/40/06-N, банк відкрив позичальнику не відновлювану кредитну лінію у національній валюті України або в іноземних валютах в межах загальної суми у розмірі 32 032,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кожного кредиту з розрахунку 12,5% річних за весь час фактичного користування кредитом, на строк з 19.09.2006р. до повного виконання зобов'язання перед кредитором.

20.05.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 8_7112/40/06- N від 19.09.2006 р.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, в зв'язку з чим, станом на 26.08.2014 року наявна заборгованість у сумі 333 404 грн. 23 коп., з яких: тіло кредиту - 275 264 грн. 19 коп.; відсотки - 58 140 грн. 04 коп.

Представник ПАТ «Дельта Банк» в судовому засіданні першої інстанції позов підтримав посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та надав заяву про розгляд справи без їх участі.

ОСОБА_2 до суду першої інстанції подала письмові заперечення проти позову.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01 липня 2015 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» суму заборгованості, що виникла станом на 26.08.2014 року в сумі 333 404,23 грн. яка складається з тіла кредиту у розмірі 275 264,19грн. , відсотків в сумі 58 140,04 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3334 грн. 04 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» відмовити у повному обсязі.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судова колегія погоджується з висновками суду, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.

Судовим розглядом встановлено, що 19.09.2006 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 8_7112/40/06-N, банк відкрив позичальнику не відновлювану кредитну лінію у національній валюті України або в іноземних валютах в межах загальної суми у розмірі 32 032,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кожного кредиту з розрахунку 12,5% річних за весь час фактичного користування кредитом, на строк з 19.09.2006р. до повного виконання зобов'язання перед кредитором.

20.05.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 8_7112/40/06- N від 19.09.2006 р.

Статтями 526, 610, 611 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Взятих не себе зобов'язань, щодо повернення кредитних коштів у відповідності до строків зазначених у кредитному договорі ОСОБА_2 не виконує, в результаті чого, станом на 26.08.2014 року наявна заборгованість у сумі 333 404 грн. 23 коп., з яких: тіло кредиту - 275 264 грн. 19 коп.; відсотки - 58 140 грн. 04 коп.

Доводи апеляційної скарги про несправедливість та дискримінаційність умов кредитного договору, - безпідставні.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 10, частин 1, 4 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_2 не надано належних доказів на підтвердження доводів щодо несправедливості та дискримінаційності умов кредитного договору.

Згідно з умовами кредитного договору сторони погодили, що з укладенням договору вони досягли згоди з усіх його істотних умов та не існує будь-яких умов, які можуть бути істотними та необхідними за змістом цього договору.

Самі по собі заявлені ОСОБА_2 підстави заперечень як нестабільність гривні, коливання курсу долара США до національної валюти не носить конкретного характеру та в повній мірі стосуються обох сторін договору.

Ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З позовом про визнання недійсним кредитного договору ОСОБА_2 не зверталась.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: