Ухвала суду № 48285809, 21.06.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22ц/2090/777/12р.

Справа № 2-4880/2011 Головуючий 1 інст. Лосєва Д.А.

Категорія: право власності Доповідач Колтунова А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Міненкової Н.О., Ларенка В.І.,

при секретарі: Моторній Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 жовтня 2011 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», відділ у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області про визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИЛА:

13 січня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», відділ у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області про визнання права власності на квартиру.

Позивач вказував, що відповідач по справі його рідна сестра.

Після смерті батьків залишилась спадщина у вигляді однокімнатної ізольованої квартири, житловою площею 16,5 кв. метрів, яка розташована в місті Харкові по вулиці Клочківська б.197 «А» кв.18 і 2/5 частини трикімнатної ізольованої квартири, житловою площею 40,5 кв. метрів, розташованої в АДРЕСА_1. На 2\5 частини квартири АДРЕСА_2 відповідачі батьки залишили заповіт на відповідача ОСОБА_1 і оскільки 1\5 частина в зазначеній квартирі належить відповідачці на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07 червня 1994 року, та вона є власником 3\5 частини вказаної квартири.

Однокімнатна ізольована квартира належить їм на праві власності у порядку спадкування за законом в долях: ? частина ОСОБА_1, ? частини ОСОБА_2

Оскільки провести розділ квартири або визначити порядок користування нею не можливо, так як житлова її площа складає 16,0 кв. метрів, а загальна 32,0 кв. метрів, то позивач просив суд припинити право на спільну сумісну власність на квартиру 18 будинку 197 «А» по вулиці Клочківській в місті Харкові між ним та ОСОБА_1

Визнати за ним - ОСОБА_2 право власності на спірну квартиру, стягнути з нього на користь ОСОБА_1 дійсну вартість ? частини даної квартири.

Зобовязати відділ в справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області анулювати реєстрацію проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 «А» міста Харкова - ОСОБА_3

При розгляді справи у суді першої інстанції ОСОБА_2 доповнив свої позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_3, на його користь суму спричиненої шкоди в розмірі 47475,00 грн.

ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечувала, просила суд визначити порядок користування спірною квартирою.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 жовтня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Анульовану спільну дольову власність на квартиру 18 будинку 197 А по вулиці Клочківській в місті Харкові між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири 18 будинку 197 А по вулиці Клочківській в місті Харкові і стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсації ринкової вартості ? частини квартири АДРЕСА_3 А в місті Харкові, яка складає 52550 (пятдесят дві тисячі пятсот пятдесят ) гривень шляхом перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 52550 (пятдесят дві тисячі пятсот пятдесят) гривень, внесених 03.09.2010 року ОСОБА_2 на депозитний рахунок (поточний рахунок) 37318008000164 територіального управління державної судової адміністрації у Харківській області, банк отримувача ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код банку 26281249.

Зобовязано комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» анулювати правовстановлюючі документи на ? частину квартири АДРЕСА_4 А в місті Харкові, на імя ОСОБА_1.

Зобовязано відділ в справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області анулювати реєстрацію проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 А міста Харкова ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачене ним держмито в суд у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн., оплату витрат за інформаційно технічний розгляд справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн., оплату витрат за надання юридичної допомоги в розмірі 400 (чотириста ) гривень.

У іншій частині позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, ухвалити нове рішення, яким установити порядок користування квартирою 18 дома 197 «А» по вул.. Клочківській в місті Харкові.

Апелянт посилалась на ті обставини, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі.

Судом першої інстанції необґрунтовано не було прийнято до уваги, що вона зареєстрована у вказаній квартирі, здійснювала оплату за комунальні послуги.

3/5 частині квартири АДРЕСА_5, які їй належать на праві власності вона подарувала 24 лютого 2010 року своїй доньці ОСОБА_4.

Таким чином, на теперішній день у неї іншого житла не має. Вона є інвалідом третьої групи.

В звязку з чим, вважала, що у суді першої інстанції були відсутні правові підстави для позбавлення її права власності на ? частини квартири.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримувала апеляційну скаргу.

ОСОБА_2 та його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Заслухавши пояснення сторін, представника позивача, перевіривши матеріали справи, обсудивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив із того, що частина відповідача ОСОБА_1 у спільній сумісній власності на спірну квартиру є незначною і не може бути виділена їй в натурі. Крім того, спірна квартира є однокімнатною, визначити порядок користування даною квартирою також неможливо.

Оскільки позивачу належить ? частини даної квартири, він згодний відповідачу сплатити компенсацію за належну їй ? частину вказаної квартири, вніс суму на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, то суд першої інстанції вважав, що є правові підстави до припинення спільної долевої власності на вказану квартиру.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду, так як вони відповідають зібраним по справі доказам,, вимогам ст.. 365 ЦК України.

Згідно ст.. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1)частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2)річ є неподільною;

3)спільне володіння і користування майном є неможливим;

4)таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що позивачу належить на праві власності на ? частини квартири 18 дома 197 «А» по вулиці Клочківській в місті Харкові, після смерті матері ОСОБА_5 в ? частині в порядку спадкування по заповіту і ? частина даної квартири в порядку спадкування по закону після смерті батька ОСОБА_6 (а.с. 8-9 том 1).

Відповідачу ОСОБА_1 відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_6 належить ? частина вказаної квартири (а.с. 8 том 1).

Дана квартира є однокімнатною, житловою площею 16,5 кв. метрів, загальна 32, 0 кв. метрів (а.с. 10 11 том 1).

Із матеріалів справи вбачається, що на момент відкриття спадщини сторони у спірній квартирі зареєстровані не були. ОСОБА_2 був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, а ОСОБА_1 по вул.. Клочківська будинок 197 в місті Харкові ( а.с. 15 том 1).

На даній житловій площі вони були зареєстровані після оформлення правоустановчих документів у порядку спадкування (а.с. 52 том 1).

Судом встановлено, що на період звернення ОСОБА_2 до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 належало право власності на 3/5 частини квартири № 279 по вул.. Клочківській в м. Харкові, де вона була зареєстрована і мешкала.

Та обставина, що вона за договором купівлі продажу від 24 лютого 2010 року подарувала частини даної квартири, які належать їй на праві власності своїй дочці ОСОБА_4, не свідчить про те, що ОСОБА_1 не забезпечена житлом (а.с. 232, 233-238 том 1).

ОСОБА_1 погіршила свої житлові умови після предявлення позову ОСОБА_2 (а.с. 99 том 2).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 25 квітня 2010 року зверталась із зустрічним позовом про визнання права власності на вищевказану квартиру (а.с. 94 96 том 1), але потім позов не підтримувала, надання заперечення проти позову ОСОБА_2, просила визначити порядок користування квартирою.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила, що вона питання про припинення права власності на однокімнатну квартиру не ставить, оскільки не має коштів для сплати позивачу вартості ? частини даної квартири.

Із технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_6 А в місті Харкові вбачається, що вона складається із однієї кімнати житловою площею 16,5 кв. метрів, кухні 5,6 кв. метрів, коридору 3,5 кв. метрів, площа загального користування 3,3 кв. метрів (а.с. 59 60 том 2).

Здійснити розподіл даної квартири або визначити порядок користування квартирою неможливо.

Спільне користування спірною квартирою між сторонами також неможливе, оскільки між ними склалися неприязні взаємовідносини.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що є правові підстави для припинення спільної долевої власності на квартиру АДРЕСА_7 А в м. Харкові, та визнання за ОСОБА_2 права власності на ? частину даної квартири, зі стягненням на користь відповідача компенсації вартості вказаної частини даної квартири з урахуванням її ринкової вартості.

Дійсна (ринкова) вартість вказаної квартири визначена експертним висновком субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_7, яка має сертифікат оцінщика та свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінщиків (а.с. 40 - 58).

Заперечуючи проти оцінки квартири ОСОБА_1 заявила клопотання про призначення по справі судово - товарознавчої експертизи, яка ухвалою колегією суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 16 лютого 2012 року була призначена (а.с. 140 том 2).

Разом з тим, судово - товарознавча експертиза проведена не була, оскільки ОСОБА_1 не сплатила витрати за проведення експертизи, хоча, при призначені експертизи їй було розяснено про необхідність оплати вказаних витрат і вона була згідна їх понести.

Згідно з вимогами ч.1 ст 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки ОСОБА_1 інших даних про ринкову вартість спірної квартири не надала, то суд апеляційної інстанції вважає, що треба виходити із оцінки вартості квартири, наданої позивачем.

Згідно вищевказаного експертного висновку вартість квартири визначена в сумі 210200 грн., що відповідає середній ринковій вартості однокімнатної квартири в місті Харкові.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що компенсація за належну відповідачці ? частину квартири 18 в будинку 197 А по вулиці Клочківській в місті Харкові визначена правильно, не порушуються права ОСОБА_1

Доводи відповідача, про те, що вона подала позов в якому оспорюється заповіт на частину вищевказаної квартири на імя ОСОБА_2, не можуть бути правовими підставами для скасування рішення суду, оскільки у випадку задоволення позову ОСОБА_1 не позбавлена можливості ставити питання про перегляд цього рішення у звязку з нововиявленими обставинами.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду суду першої інстанції, їм дана належна оцінка.

Висновки суду першої інстанції вони не спростовують.

У звязку з вищевказаним колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1 ч. ст.. 314, ст. 315, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді: