Рішення № 48285658, 04.08.2015, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/4207/15 Головуючий 1-ї інстанції - Нестеренко О.С.

Справа № 634/949/14-ц Доповідач - Бровченко І.О.

Категорія - договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Бровченко І.О.,

суддів - Піддубного Р.М., Пилипчук Н.П.,

при секретарі - Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Національної страхової акціонерної компанії «Оранта» на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 25 березня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Національної страхової акціонерної компанії «Оранта», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди та страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення матеріальної шкоди та страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16 травня 2014 року у Харківській області на перехресті доріг Сахновщина - Лебедівка відбулась дорожньо-транспортна пригода. Він керував автомобілем «Мерседес», державний номер НОМЕР_1, та водій ОСОБА_2 на автомобілі ВАЗ-2107, державний номер НОМЕР_2, допустив зіткнення. Вина водія ОСОБА_2 у скоєння ДТП встановлена Сахновщинським районним судом Харківської області. У даній пригоді він є потерпілою особою, йому завдано матеріальних збитків, оскільки автомобіль «Мерседес», яким він володіє на праві власності, пошкоджено.

Цивільна відповідальність водія ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ВАТ «HACK «Оранта» (далі - НАСК «Оранта») полісом АС/7668856. Франшиза за полісом страхування складає 510 грн.

19 травня 2014 року він надав всю необхідну інформацію та написав повідомлення про настання події. На його прохання провести оцінку вартості матеріального збитку, нанесеного його майну страховик ніяк не відреагував і позивач був змушений звернутися до сертифікованого фахівця.

Вартість матеріального збитку, завданого позивачеві, згідно висновку звіту №0949 від 08 червня 2014 року становить 46200 грн. 95 коп.

01 липня 2014 року позивач зібрав та надав до HACK «Оранта» всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування, в тому числі заяву на виплату страхового відшкодування, постанову суду, звіт №0949 від 08 червня 2014 року. Страховик повинен був на протязі 90 днів сплатити потерпілій особі страхове відшкодування, але відшкодування позивач не отримав.

Позивач звертався з проханням до відповідача ОСОБА_2 добровільно відшкодувати йому франшизу у розмірі 510 грн., але останній відмовляється.

Тому, позивач просить позовні вимоги задовольнити з врахуванням понесених ним витрат на проведення оцінки та пені за затримку страхового відшкодування.

Відповідачі в судове засідання не з'явились.

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 25 березня 2015 року позов ОСОБА_1 до ВАТ НАСК «Оранта», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди та страхового відшкодування задоволено. Стягнуто з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 46420 грн. 07 коп., а також пеню за затримку страхового відшкодування в сумі 3630 грн. 55 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу в розмірі 510 грн. Вирішено питання про солідарне стягнення з відповідачів судового збору.

В апеляційній скарзі ВАТ «НАСК«Оранта» просить рішення суду змінити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 510 грн. не оскаржується.

Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно зі ст. ст. 59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до цієї правової норми шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, єдиною підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає такі елементи, як шкода, протиправність поведінки, причинний зв'язок між ними, а також за виключенням передбачених законом випадків, вина заподіювача шкоди, тобто відшкодуванню підлягає тільки та шкода, яка є об'єктивним наслідком протиправної дії чи бездіяльності.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Правила відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, визначені в статті 1188 ЦК України.

Відповідно до цієї правової норми шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Положеннями ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно до ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 16 травня 2014 року о 10 год. 20 хв. ОСОБА_2 на перехресті доріг Сахновщина - Лебедівка керуючи автомобілем ВАЗ-2107, д.н. НОМЕР_3 та виїжджаючи на головну дорогу не надав перевагу в русі автомобілю Мерседес Бенс Спрінтер 316, д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, який рухався по головній дорозі та допустив з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі зазнали технічних пошкоджень.

Постановою Сахновщинського районного суду Харківської області від 29 травня 2014 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 124 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. на користь держави.

Про настання страхового випадку страхова компанія була повідомлена своєчасно, а саме 19 травня 2014 року.

Представник НАСК «Оранта» з'явився для огляду транспортного засобу, що підтверджується протоколом огляду транспортного засобу від 16 травня 2014 року.

З матеріалів справи не вбачається, що після огляду транспортного засобу представником відповідача було здійснено розрахунок розміру збитків чи за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована HACK «Оранта» в особі Сахновщинського відділення Харківської обласної дирекції HACK «Оранта» відповідно до полісу АС/7668856, строк дії якого встановлено з 26 лютого 2014 року по 25 лютого 2015 року. Забезпеченим транспортним засобом відповідно до полісу є автомобіль ВАЗ-2107, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) складає 50000 грн., франшизу встановлено в розмірі 510 грн. 00 коп.

Згідно звіту № 0949 від 08 червня 2014 року, проведеного сертифікованим експертом-оцінювачем за замовленням ОСОБА_1, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Мерседес Бенс Спрінтер, д.н. НОМЕР_1, встановлено в розмірі 46200 грн. 95коп.

За проведення дослідження та направлення телеграм з повідомленням про час та місце проведення спеціалістом-автотоварознавцем огляду пошкодженого транспортного засобу позивачем було сплачено729 грн. 12 коп. (600+129, 12).

01 липня 2014 року позивач надав до НАСК «Оранта» заяву про страхову виплату та інші документи необхідні для отримання страхового відшкодування, які були зареєстровані НАСК «Оранта» за номером 4402. Відомості підтверджуючи плату страховиком страхового відшкодування матеріали справи не містять.

Пеня за затримку страхового відшкодування, згідно розрахунку наданого позивачем, складає 3630 грн. 55 коп.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу заподіяні збитки, які мають бути відшкодовані відповідачами. У зв'язку з простроченням виплати страхового відшкодування з вини страховика, вирішено питання про стягнення з НАСК «Оранта» пені.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу заподіяні збитки, які мають бути відшкодовані.

Разом з тим, судова колегія не погоджується з розміром страхового відшкодування, який було визначено судом при ухвалені судового рішення та пені. к

Визначаючи розмір страхового відшкодування судом першої інстанції було враховано розмір збитків завданих транспортному засобу з урахуванням франшизи, вартість витрат на проведення оцінки та витрат позивача на відправлення телеграм з повідомленням про час та місце проведення спеціалістом -автотоварознавцем огляду пошкодженого транспортного засобу.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Таким чином, вартість дослідження та витрати позивача на відправлення телеграм з повідомленням про час та місце проведення спеціалістом-автотоварознавцем огляду пошкодженого транспортного засобу не є страховим відшкодуванням, зазначені витрати були спрямовані на визначення розміру збитків.

Розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з НАСК «Оранта» складає 45690 грн. 95 коп. (46200, 95 - 510).

Згідно пунктом 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

З урахуванням, що розмір страхового відшкодування було зменшено на 729 грн. 12 коп. (46420 грн. 07 коп. - 45690 грн. 95 коп.), сума пені, яка підлягає стягненню з НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 за прострочення виплати страхового відшкодування, становить 3573 грн. 05 коп. ( подвійна облікова ставка НБУ - 25% : 365 (днів) = 0, 068% (за кожен день) х 45690 грн. 95 коп. х 115 (днів)).

Стосовно витрат за проведення незалежної експертизи у розмірі 600 грн. і доводів апеляційної скарги, що витрати позивача на відправлення телеграм з повідомленням про час та місце проведення спеціалістом-автотоварознавцем огляду транспортного засобу не є судовими витратами, судова колегія погоджується з такими доводами, але вони не можуть бути підставою для скасування рішення в цій частині, оскільки ні позивач в позовній заяві ні суд в рішенні не зазначали , що ця сума підлягає стягненню як судові витрати.

Проведення дослідження щодо визначення вартості матеріальних збитків та направлення телеграм про час та дату огляду транспортного засобу було здійснено до відкриття провадження, відповідна експертиза судом першої інстанції не призначалась у зв'язку з чим зазначені витрати не можуть бути відшкодовані в якості понесених судових витрат, але ці витрачені позивачем суми можуть бути відшкодована йому як збитки.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробили або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Враховуючи, що позивач для відновлення свого порушеного права та встановлення розміру матеріального збитку вимушений був сплатити 729 грн. 12 коп. (600 + 129, 12), то це є збитками і підлягає відшкодуванню за рахунок винної особи.

Таким чином, розмір відшкодування НАСК «Оранта» необхідно зменшити з 50050 грн. 62 коп. (46420, 07 грн. +3630, 55грн.) до 49993 грн. 12 коп.

Посилання НАСК «Оранта», що витрати пов'язані з оплатою послуг експерта в сумі 600 грн. не можуть бути стягнути з страховика, оскільки її представник прибув для огляду транспортного засобу, висновків суду не спростовують.

Пунктами 34.2, 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Згідно з абзацом другим п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Той факт, що представник НАСК «Оранта» був присутній 19 травня 2014 року при огляді транспортного засобу не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вартості проведення дослідження, оскільки матеріали справи не містять відомості, що відповідно до вимог пункту 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком було визначено розмір збитків. Крім того, матеріали справи не містять доказів підтверджуючих, що страховик та потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки пошкодженого майна.

Крім того, судова колегія не погоджується з висновком суду про солідарне стягнення судових витрат, такий висновок не відповідає нормам ст.ст. 541, 543 ЦК України і вважає за необхідне в цій частині рішення змінити та стягнути на користь позивача понесені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Національної страхової акціонерної компанії «Оранта» задовольнити частково.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 25 березня 2015 року змінити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національної страхової акціонерної компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 49993 грн. 12 коп.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національної страхової акціонерної компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 499 грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 5 грн. 10 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді -