Вирок № 48282953, 03.07.2013, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5608/13-к

Номер провадження 1-кп/635/284/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2013 року с. Покотилівка.

Харківський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Полєхіна А.Ю., при секретарі Герасименко І.О., за участі прокурора Червоного М.М., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Харкова, українця, громадянина України, освіта середня, не працює, відповідно до ст. 89 КК України, раніше не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

24 травня 2013 року, в денний час, ОСОБА_1, за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1, виявив скляну ємкість, яка була до половини заповнена речовиною сірого кольору (порох), який після цього ОСОБА_1 залишив собі, тим самим придбав вибухову речовину, маючи намір в подальшому на незаконне носіння та зберігання, без передбаченого законом дозволу.

24.05.2013 року, близько 20 години, на березі ставку в селі Глибоке Харківського району Харківської області, при огляді речей ОСОБА_1 працівниками міліції виявлено та вилучено, згідно висновку судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 76 від 27.05.2013 року, вибухова речовина метальної дії - одноосновний бездимний порох, що вироблений промисловим способом, масою 60 грам, який ОСОБА_1 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України, як незаконне носіння, зберігання та придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

28 травня 2013 року між прокурором Харківської міжрайонної Харківської області Червоним М.М. та підозрюваним ОСОБА_1 було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами вказаної угоди, обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяти досудовому слідству. Сторони погодились на призначення ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі із звільненням, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробувальним строком один рік, приймаючи до уваги його щире каяття.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про визнання винуватості.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 468, ч.4 ст. 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, просить суд угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд угоду затвердити та призначити узгоджене з прокурором покарання. При цьому обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України в обсязі підозри та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним, відповідно до ч.3 ст. 12 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст. 263 КК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам ст. 471 КПК України, ч.1 ст. 263 КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинив незаконне носіння, зберігання та придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Судові витрати за проведення судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 76 від 27.05.2013 року на суму 611 гривень 80 копійок, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь Держави Україна в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, розрахунковий рахунок 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі міста Харкова).

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до норм ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 468, 469, 475 КПК України суд, -

з а с у д и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 травня 2013 року, укладену між прокурором Харківської міжрайонної прокуратури Червоним М.М. та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання, якщо він, на протязі одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, суд покладає на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

3) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Судові витрати за проведення судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 76 від 27.05.2013 року на суму 611 гривень 80 копійок, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь Держави Україна в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, розрахунковий рахунок 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі міста Харкова).

Речовий доказ - поліетиленовий пакет з бездимним порохом, вагою 60 грамів, переданий до камери зберігання речових доказів Липецького ОМ Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: Полєхін А.Ю.