19.05.2015
ЄУН 431/556/15-к
Провадження № 1-кп/431/70/15
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2015 року Старобільський районний суд
Луганської області
у складі: головуючого - судді Озерова В.О.,
за участю: секретаря Дубініної О.О.,
прокурора Жадана О.С.,
обвинуваченої ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Марківка Луганської області, громадянки України, освіта середня спеціальна, одруженої, маючої на своєму забезпеченні малолітню дитину, раніше не судимої, офіційно не працюючої, проживаючої на АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
встановив:
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення за наступних обставин.
6 грудня 2014 року, приблизно о 13 годині, ОСОБА_1, знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_2 на АДРЕСА_2, де тимчасово мешкала з дозволу ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю за місцем мешкання ОСОБА_2, скоїла крадіжку ноутбука «ASUS K53SD-SX1249D» в комплекті з зарядним пристроєм, вартістю 4000 грн., який належав ОСОБА_2 Викраденим розпорядилась на свій розсуд.
Дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.
Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнала повністю, не заперечувала таємного викрадення чужого майна за обставин, викладених віще. Щиросердечно кається у вчиненому кримінальному правопорушенні.
11 лютого 2015 року між обвинуваченою ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України, яку сторони просять розглянути та затвердити.
Згідно угоди про примирення, потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачена ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинна понести ОСОБА_1, у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Враховуючи те, що обвинувачена та потерпілий досягли угоди про примирення, підписали її, причому обвинувачена беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, та між сторонами досягнута домовленість про призначення обвинуваченій покарання, суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст. ст. 468-475 КПК України та, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 1 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора, судді).
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Обвинувачена ОСОБА_1 заявила суду, що вона цілком розуміє наслідки укладення угоди про примирення.
Судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення. Обвинувачена зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Суд переконався в добровільності укладення сторонами угоди про примирення, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
Узгоджені сторонами (обвинуваченою, потерпілим) вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченої, та заявлені в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, тобто, умови даної угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченою відповідають вимогам діючого кримінально-процесуального та матеріального законодавства.
Прокурор у судовому засіданні вважав, що зміст угоди про примирення відповідає положенням діючого законодавства та підлягає затвердженню, а заявлене клопотання щодо постановлення вироку на підставі угоди, задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченою належить затвердити, а ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, з призначенням останній узгодженої сторонами міри покарання.
У відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи № 366-127/7 від 12 грудня 2014 року, дактилоскопічної експертизи № 360 від 16 грудня 2014 року, дактилоскопічної експертизи № 23 від 29 січня 2015 року.
Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 350, 369, 370, ч. 2 ст. 373, 374, 468-476, ч. 3 ст. 394, 395 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення, укладену 11 лютого 2015 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1.
ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. (отримувач: державний бюджет Старобільського району р/р 31114106700331, код 21081100 в ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, ідентифікаційний код 37858396).
Запобіжний захід ОСОБА_1, у вигляді особистого зобов'язання, залишити без зміни до набрання вироку чинності.
Стягнути з ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь держави:
- витрати за проведення товарознавчої експертизи № 366-127/7 від 12 грудня 2014 року в сумі 430 грн. 43 коп.;
- витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 360 від 16 грудня 2014 року в сумі 245 грн. 70 коп.;
- витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 23 від 29 січня 2015 року в сумі 430 грн. 43 коп. Одержувач: УДКСУ у Старобільському районі/Старобільський район/24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396).
Речові докази: ноутбук «ASUS K53SD-SX1249D» в комплекті з зарядним пристроєм, який знаходиться під охоронною розпискою у потерпілого ОСОБА_2, повернути останньому.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Озеров В.О.
Судове рішення № 48276720, Старобільський районний суд Луганської області було прийнято 19.05.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 431/556/15-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: