Вирок № 48273323, 04.08.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10415/15-к

Провадження № 1-кп/344/414/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Болюк І.І.

з участю: секретаря Андрусяк М.С.

прокурора Мельника В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості відносно

ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Стрий, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Злочин вчинено за наступних обставин.

05.05.2015 року близько 17:30 год., ОСОБА_1 перебуваючи по вул.Івасюка в м.Івано-Франківську, біля магазину «Пісня», на узбіччі дороги знайшов пачку з-під сигарет, в якій знаходився фольговий згорток та полімерний пакетик із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, які він незаконно придбав шляхом привласнення знайденого та в подальшому незаконно зберігав при собі, без мети збуту.

В подальшому, 15.05.2015 року по вул.Кропивницького, 1/А, в м.Івано-Франківську, близько 16:00 год, ОСОБА_1, було зупинено працівниками Івано-Франківського МВ УМВС України в області. Під час огляду місця події, ОСОБА_1 добровільно видав працівникам міліції фольговий згорток та полімерний пакетик із вмістом у кожному порошкоподібної речовини білого кольору, яка згідно висновку експерта №09/12-0587 від 10.06.2015 року містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін в загальній кількості 0,553 грама, яку останній зберігав для власного вживання, без мети подальшого незаконного збуту.

Справа надійшла до суду з угодою укладеною під час досудового розслідування між прокурором прокуратури міста Івано-Франківська Мельником В.В. та підозрюваним ОСОБА_1 про визнання винуватості від 17 липня 2015 року, згідно з умовами якої прокурор та підозрюваний дійшли згоди, що злочин підозрюваним було вчинено саме при викладених вище обставинах, підозрюваний беззастережно визнав свою вину у вчиненні злочину.

Згідно вказаної угоди сторони дійшли згоди, що дії підозрюваного слід кваліфікувати за ч.1 ст.309 КК України та узгодили покарання у вигляді штрафу в розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вказаному злочині визнав повністю та беззастережно, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про визнання винуватості від 17 липня 2015 року просив затвердити.

Захисник підтримав думку обвинуваченого та просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор вважає, що угода відповідає встановленим вимогам закону і може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Суд, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_1 в ході розгляду справи суть обвинувачення та вид узгодженого покарання, його права передбачені ч.4 ст.474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди передбачені ч.2 ст.473 КПК України, з'ясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, прийшов до висновку, що сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого відносно визнання винуватості та укладенні відповідної угоди немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок. А також враховує наступне.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, та виходячи з положень статей 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.472 КПК України, а обвинувачення, з якими погоджується обвинувачений ОСОБА_1, є обґрунтованими і свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, що підтверджуються доказами та відповідає фактичним обставинам, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого за ч.1 ст.309 КК України, так як вона ґрунтується на зазначених вище обставинах кримінального правопорушення і відповідно до ст.349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

Кваліфікація діянь ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України є правильною, оскільки він вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчиненого правопорушення, як обставини, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідає як закону так і фактичним даним кримінального провадження, обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліках в Івано-Франківському ОНД та ОПНЛ №3 не перебуває, офіційно не працевлаштований, підробляє тимчасовими роботами.

Визначаючись у призначенні покарання, сторони обґрунтовано вважають за можливе призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.309 КК України у вигляді штрафу.

Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди виходить з того, що кваліфікація діянь ОСОБА_1 є правильною, а запропоноване угодою покарання у вигляді штрафу також відповідає положенням ст.65 КК України щодо тяжкості злочину, санкції ч.1 ст.309 КК України, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, конкретних обставин справи та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушень, не суперечать інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

Питання речових доказів слід вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати за проведення судових експертиз у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, керуючись розділом ІІІ вказаної Рекомендації та практикою Європейського Суду з прав людини щодо її застосування, ст.ст.314, 368, 370, 373, 374, 468-476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 17 липня 2015 року укладену між прокурором прокуратури міста Івано-Франківська Мельником В.В. та підозрюваним ОСОБА_1- затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.

Речові докази - фольговий згорток та полімерний пакетик із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, яка згідно висновку експерта №09/12-0587 від 10.06.2015 року містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін в загальній кількості 0,553 грама, електронну вагу та полімерну трубку із залишками порошкоподібної речовини, яка містить психотропну речовину обіг якої обмежено - амфетамін в слідовій кількості (менше 0,0001 грама), та два паперових згортки із вмістом подрібненої рослинної речовини, яка згідно висновку експерта №09/12-0584 від 26.05.2015 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом (марихуаною) - знищити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави, із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УК у місті Івано-Франківську/м.Івано-Франківськ/24060300, банк отримувача: ГУК в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження", процесуальні витрати за проведення судових експертиз №09/12-0584 від 26.05.2015 року та №09/12-0587 від 10.06.2015 року в загальній сумі 1228 гривнень 80 копійок.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Суддя Болюк І.І.