Вирок № 48273259, 05.08.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9741/15-к

Провадження № 1-кп/344/406/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Болюк І.І.

суддів Лазаріва О.Б.

Татарінової О.А.

з участю: секретаря Андрусяк М.С.

прокурора Богусевича І.М.

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Запоріжжя, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, раніше судимого:

- 30.05.2012 року Коломийським міськрайонним судом за ст.ст.185 ч.3, 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 31.07.2013 року Коломийським міськрайонним судом за ст.185 ч.2 КК України до арешту на строк 3 місяці, ст.ст.71, 72, 78 ч.3 КК України приєднано 3 роки 10 місяців позбавлення волі за вироком Коломийського міськрайонного суду від 30.05.2012 року і визначено остаточне покарання 4 роки 1 місяць;

- 23.06.2014 року ухвалою Коломийського міськрайонного суду на підставі ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році», скорочено наполовину не відбуту станом на 19.04.2014 року частину остаточного покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Коломийського міськрайонного суду від 31.07.2013 року;

- 13.11.2014 року на підставі ухвали Коломийського міськрайонного суду не відбуту частину призначеного покарання у вигляді 1 рік 1 місяць 20 днів у виді позбавлення волі (за вироком Коломийського міськрайонного суду від 31.07.2013 року) відповідно до ст.82 КК України замінено на більш м'яке покарання у вигляді 240 годин громадських робіт, які відбув 11.02.2015 року,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із проникненням у житло.

Злочин вчинено за наступних обставин.

Так, 12.12.2014 року приблизно о 23 год. 00 хв. ОСОБА_4, переслідуючи корисливі мотиви, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вчинення розбійного нападу, поєднаного з проникненням у житло, озброївшись предметом схожим на ніж, а також маскою для приховання обличчя, прибув до господарства ОСОБА_3, що в АДРЕСА_2 заздалегідь знаючи, що в ОСОБА_3 може зберігатися значна сума грошей, а також інші цінні речі.

З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_4, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_3 шляхом насильства, поєднаного з проникненням у житло, маючи при собі предмет схожий на ніж, одягнувши маску для приховання обличчя, проник на подвір'я господарства ОСОБА_3, де на електрощитку, що на будинку, відключив електромережу, тоді схоповши в другу руку предмет з дерев'яною ручкою та металевим дротом для розтолочення картоплі (товкач), який знаходився неподалік від входу, став чекати під дверима на вихід потерпілого.

В цей час ОСОБА_3 разом із своєю дружиною ОСОБА_5 та двома неповнолітніми онуками ОСОБА_6 і ОСОБА_7 знаходячись у кімнаті житлового приміщення будинку літньої кухні, що на території господарства, побачивши відключення електроенергії, вирішив перевірити електрощиток. Нічого не підозрюючи, ОСОБА_5, відчинив зачинені на ключ вхідні двері будинку літньої кухні, маючи намір вийти на подвір'я, однак, в цей час ОСОБА_4, несподівано для самого потерпілого, умисно наніс останньому ціллеспрямований удар предметом з дерев'яною ручкою і металевим дротом по голові, та з метою проникнення в житло, заштовхав ОСОБА_3 в коридор літньої кухні.

В приміщенні коридору, ОСОБА_4 накинувся на ОСОБА_3, з метою заволодіння майном останнього, та предметом схожим на ніж, умисно став наносити численні удари по голові, шиї та тілу потерпілого. ОСОБА_3, рятуючи своє життя та здоров'я, став чинити опір та кликати на допомогу. На його крик, вибігли дружина ОСОБА_5 та онука ОСОБА_8, які зчинили галас.

Тоді ОСОБА_4 боячись, що на піднятий крик можуть прибути сторонні особи та затримати його, припинив насильство над ОСОБА_3 так і не встигнувши заволодіти будь-яким майном потерпілого, і з місця вчинення злочину скрився.

В результаті злочинних дій, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_3, легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді різаних ран в ділянках голови, шиї та лівої китиці.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що 12.12.2014 року він, взявши із собою ніж та одягнувши на обличчя маску, проник на подвір'я господарства ОСОБА_3 з метою заволодіння грошима або цінними речами потерпілого. На електрощитку, що на будинку, він відключив електромережу, та взявши товкач для розтолочення картоплі неподалік від входу, став чекати під дверима на вихід потерпілого. Після того, як потерпілий вийшов на подвір'я, наніс йому удар вказаним товкачем по голові, після чого заштовхав потерпілого в коридор літньої кухні, де продовжив наносити удари ножем по голові, шиї та тілу потерпілого. Потерпілий ОСОБА_3 чинив опір та кликав на допомогу, на що з приміщення літньої кухні вибігла його дружина та онука. Злякавшись їх, обвинувачений втік з місця вчиненя злочину, не заволодівши будь-яким майном потерпілого. У вчиненому щиро розкаюється, критично оцінює свій вчинок, запевнив суд, що такого більше не повториться, просить суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що жодних претензій до обвинуваченого не має, просить суворо його не карати.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло.

Суд вважає дану кваліфікацію вірною.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, особу винного, зокрема те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти злочини, на психоневрологічному та наркологічному обліках не перебуває, не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 та сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: визнання вини, щире каяття обвинуваченого у вчиненому, активне спияння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочинів.

Враховуючи всі вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ч.3 ст.187 КК України у вигляді позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним злочинів.

Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати за проведення судових експертиз у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373-375 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з часу затримання - з 15.05.2015 року.

Речові докази:

- спортивну шапку чорного кольору з двома отворами; взірці крові потерпілого ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4 - знищити;

- побутово-господарський комбінований предмет з дерев'яною ручкою (товкач) - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_3

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави, із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УК у місті Івано-Франківську/м.Івано-Франківськ/24060300, банк отримувача: ГУК в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження", процесуальні витрати за проведення судових експертиз №10/156 від 29.04.2015 року та №10/262 від 30.06.2015 року в загальній сумі 4154 (чотири тисячі сто п'ядесят чотири) гривні 85 копійок.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Головуючий суддя Болюк І.І.

Судді Лазарів О.Б.

Татарінова О.А.