Рішення № 48270009, 03.06.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6229/15-ц

Провадження № 2/201/1983/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Батманової В.В.,

при секретарі Гоц Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом вселення та зобовязання не чинити перешкод у подальшому, та про розподіл особових рахунків.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, розподіл особових рахунків. В обґрунтування даної позовної заяви позивач посилається не те, що він є володарем 48/100 чистини домоволодіння № 7 з відповідною частиною господарчих та побутових будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці площею 300 кв. м. у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, вул. Достовського, 7 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 2-470, у свою чергу відповідач володіє 52/100 домоволодіння розташованого за адресою вул. Достоєвського 7 у м. Дніпропетровська, на підставі договору дарування частини домоволодіння, укладеного 3 травня 2001 року між батьком позивача ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2

З лютого 2014 року відповідач, разом зі своєю донькою ОСОБА_4 повністю обмежили доступ відповідача до житлового приміщення. Відповідач вчиняє конфлікти за місцем знаходження майна, не допускає позивача до належної йому частини домоволодіння, з приводу чого позивач вимушений був неодноразово звертатись до Жовтневого РВ ДМУ УМВС.

Окрім того, позивач зазначає, що з метою вчинення психологічного тиску на позивача, відповідач подає чисельні позови про визнання заповіту недійсним. Однак при неодноразових спробах позивача вселитись до належної йому частини домоволодіння у присутності представників правоохоронних органів ОСОБА_2 вказує представникам правоохоронних органів про неможливість вселення в звязку з розглядом цивільних справ.

Окрім того, всі договори про утримання вказаної квартири та по оплаті комунальних послуг укладені з померлим ОСОБА_3, на імя якого відкриті всі особові рахунки. Враховуючи те, що з відповідачем у позивача склались неприязнені відносини, відповідач не допустила до двора та домоволодіння представника газової служби, сторони ведуть окремі бюджети, а відповідач ніколи не платив та не платить на теперішній час за комунальні послуги. Позивач бажає розділити особові рахунки по оплаті комунальних послуг, а саме: з надання послуг з теплопостачання, водопостачання і водовідведення, газопостачання, електропостачання домоволодіння по вул. Достоєвського 7 у м. Дніпропетровську та виділити відповідачу та позивачу окремі особові рахунки по оплаті за вищевказані комунальні послуги та проводити нарахування по окремим особовим рахункам та окремим лічильникам.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений. Причини неявки суду не відомі.

В зв'язку з цим суд на підставі ст. ст.169ч.4,224 ЦПК Українипостановляє заочне рішення.

Дослідивши та вивчивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування частини домоволодіння від 03 травня 2001 року, виданого державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 належить 52/100 частини домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 березня 2014, виданого державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської нотаріальної контори ОСОБА_1 належить 48/100 частини домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_2.

Відповідач ОСОБА_2, яка проживає в інший частині домоволодіння своїми діями чинить перешкоди позивачу у користуванні належною йому частиною домоволодіння шляхом заміни замків на дверях, внаслідок чого позивач позбавлений можливості потрапити до належної йому частини домоволодіння, про що свідчать неодноразові пояснення та звернення до Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 150 Житлового кодексу Української РСРпередбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

При цьому, частиною 3ст. 47 Конституції Українивстановлено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно дост. 321 ЦК України, право власності непорушно, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні, власник може бути позбавлений права власності або обмежений в його здійсненні тільки у випадках і в порядку, встановленому законом, примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване тільки як виняток по мотивах суспільної необхідності на підставах і в порядку, встановленому законом, і за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Згідно з положеннямист. 9 Житлового кодексу Української РСРніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Положеннямист. 310 ЦК Українипередбачено, що фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4ст. 311 ЦК Українифізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власність зобовязує. Співвласник відповідно до своєї частки у спільному майні зобовязаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна як це передбачено ст. 360 ЦК України.

Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями.

Пунктом 10 "Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572 передбачений порядок поділу плати за житлово-комунальні послуги між співвласниками квартири в разі, якщо між ними відсутня згода щодо оплати. П.п.41, 42 зазначених правил розподіл загальних витрат на освітлення, опалення, ремонт підсобних приміщень квартир, в яких проживає два і більше власників, провадиться за узгодженням мешканців квартири. Спори між власниками у квартирах, в яких проживає два і більше власників про розподіл витрат на оплату комунальних та інших послуг розв'язуються судом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення, вивезення побутових відходів та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом вселення та зобовязання не чинити перешкод у подальшому, та про розподіл особових рахунків задовольнити.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст.11,60,88,214,209,215 ЦПК України,-

В И Р І Ш ИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом вселення та зобовязання не чинити перешкод у подальшому, та про розподіл особових рахунків задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні частиною домоволодіння та земельною ділянкою, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Достоєвського 7, шляхом вселення ОСОБА_1 у належену йому частину домоволодіння

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні виділеною часткою.

Розділити особові рахунку по оплаті витрат по утриманню домоволодіння розташованого за адресою: вул. Достоєвського 7 у м. Дніпропетровську та по оплаті рахунків з газопостачання, енергопостачання, водопостачання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 243,60 грн.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Батманова