Ухвала суду № 48269185, 07.08.2015, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6196/14-к

(1-кп/199/176/15)

УХВАЛА

07.08.2015 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Дяченко І.В.

при секретарі - Нестеренко А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську кримінальне провадження № 12013040630004037 відносно ОСОБА_1 за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 2032 КК України,

за участю: прокурора - Коваля І.Ю., захисника - ОСОБА_2, обвинуваченого - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 2032 КК України, відповідно до якого ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що у нього приблизно у кінці червня 2013 року виник злочинний намір на здійснення господарської діяльності з надання населенню послуг у сфері грального бізнесу.

Реалізуючи свій злочинний намір, 01.07.2013 фізична особа ОСОБА_1, використовуючи договір оренди НОМЕР_1 на оренду приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, завіз у вищевказане орендоване ним приміщення 23 гральних автомати, які раніше придбав у невстановленої особи.

Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів, завідомо знаючи про дію Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 (зі змінами та доповненнями), в орендованому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, фізична особа ОСОБА_1 з 01.07.2013 почав займатися гральним бізнесом, проводячи азартні ігри на встановлених у приміщенні гральних автоматах та надаючи можливість доступу до таких ігор.

04.08.2013 при відпрацюванні працівниками Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області території Амур-Нижньодніпровського району, щодо дотримання вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 встановлено, що в період часу з 00:15 до 01:00 години у вищевказаному приміщенні, населенню надаються послуги грального бізнесу. В цей же день, в ході огляду нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено гральні автомати у кількості 23 штук фірми «Gaminator». Всі зазначені гральні автомати за своїм типом ідентичні та на них відсутні серійні номери.

Згідно висновку експерта з інформаційної безпеки за № 116 від 18.09.2013, вказані пристрої, а саме: гральні автомати у кількості 23 штук, відносяться до електромеханічних пристроїв грального призначення для проведення азартних ігор.

Таким чином, фізична особа ОСОБА_1, достовірно знаючи про дію Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 (зі змінами та доповненнями), займався гральним бізнесом - провівши діяльність, пов'язану з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор на гральних автоматах в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст. 2032 КК України, як такі, що виразилися в наданні населенню послуг у сфері грального бізнесу.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Коваль І.Ю. вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Захисник ОСОБА_2 вважав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 203" КК України, оскільки жодного доказу причетності ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного злочину не має, а тому це провадження підлягало закриттю на досудовому слідстві за реабілітуючими підставами, що неможливо на стадії підготовчого провадження в суді.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Суд, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши зміст обвинувального акта відносно ОСОБА_1, вважає, що даний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору прокуратури Ковалю І.Ю., як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, виходячи з наступного.

За своїм змістом обвинувальний акт як результат закінчення стадії досудового розслідування повинен бути зрозумілим як для суду, так і для сторін кримінального провадження. Правильне розуміння і знання суті обвинувачення особою, якій таке обвинувачення пред'явлене, є однією із засад кримінального провадження, а саме - права на захист, адже відповідно до п. 1) ч. З ст. 42 КПК України обвинувачений має право знати у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Натомість виклад слідчим фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2032 КК України, які прокурор вважав встановленими, свідчить як про суттєве порушення права обвинуваченого ОСОБА_1 на захист, так і про порушення п. 5) ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті фактично відсутній виклад вчинення конкретною особою злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України, коли він був виявлений працівниками міліції та припинений, тобто 04.08.2013, а виклад об'єктивної сторони цього злочину, вчиненого ОСОБА_1, не містить посилань до подій 04.08.2013.

Зокрема, з обвинувального акта слідує, що ОСОБА_1 приблизно у кінці червня 2013 року вирішив здійснювати незаконну господарську діяльність у сфері грального бізнесу і з цією метою 01.07.2013, використовуючи договір оренди НОМЕР_1 на оренду приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, завіз у вищевказане орендоване ним приміщення 23 гральних автомати, які раніше придбав у невстановленої особи, де, знаючи про дію Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 (зі змінами та доповненнями), з 01.07.2013 почав займатися гральним бізнесом, проводячи азартні ігри на встановлених у приміщенні гральних автоматах та надаючи можливість доступу до таких ігор.

Більше в обвинувальному акті взагалі не зазначено про відношення ОСОБА_1 до подій 04.08.2013 та наданню населенню конкретних послуг грального бізнесу, які і були виявлені співробітниками міліції, тобто є основою обвинувачення, оскільки слідчий виклав цю частину обвинувачення наступним чином: «04.08.2013 при відпрацюванні працівниками Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області території Амур-Нижньодніпровського району, щодо дотримання вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 встановлено, що в період часу з 00:15 до 01:00 години у вищевказаному приміщенні, населенню надаються послуги грального бізнесу. В цей же день, в ході огляду нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено гральні автомати у кількості 23 штук фірми «Gaminator». Всі зазначені гральні автомати за своїм типом ідентичні та на них відсутні серійні номери. Згідно висновку експерта з інформаційної безпеки за № 116 від 18.09.2013, вказані пристрої, а саме: гральні автомати у кількості 23 штук, відносяться до електромеханічних пристроїв грального призначення для проведення азартних ігор». Такий виклад слідчим фактичних обставин вчинення особою злочину свідчить лише про те, що слідчий «розуміє» відношення ОСОБА_1 до цього злочину 04.08.2013, тобто в день його виявлення та припинення, але не зазначає про це в обвинувальному акті, що за своїм змістом є припущенням, а відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вищевикладене свідчить про існування об'єктивних підстав для повернення обвинувального акта прокурору для усунення виявлених недоліків, оскільки ці недоліки є очевидними, суттєвими та такими, що порушують право ОСОБА_1 на захист, а подальше перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в стані невизначеного обвинувачення також буде

порушувати його право на захист, що є неприпустимим та таким, що не відповідає загальним засадам кримінального провадження, визначеним в ст.ст. 8 і 9 КПК України.

Суд також звертає увагу і на таку обставину, яка додатково свідчить про порушення слідчим і прокурором п. 5) ч. 2 ст. 291 КПК України, як не відповідність викладеного змісту фактичних обставин вчинення злочину в обвинувальному акті іншим відомим прокурору обставинам вчинення вищевказаного злочину, про які прокурор вказав в своїй апеляції від 05.02.2015 на ухвалу суду, але які не знайшли свого відображення в обвинувальному акті. Зокрема прокурор зазначив в апеляції, що: «Досудовим розслідуванням встановлено, що саме ОСОБА_1 проводив діяльність, пов'язану з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор на гральних автоматах, адже особисто придбав та завіз гральне обладнання, а саме гральні автомати, проводив підбір персоналу, його стажування, а після контролював хід виконання персоналом обов'язків, розпоряджався грошовими коштами, що надходили в касу від здійснення забороненої законом діяльності». Апеляційна скарга прокурора є офіційним документом, передбаченим КПК України, де прокурор висловлює свою офіційну думку відносно кримінального провадження. Якщо же думка прокурора стосовно обставин вчинення однієї події злочину по різному викладена в двох офіційних документах, при тому що в апеляції прокурора фактично зазначено про обвинувачення, яке відсутнє в обвинувальному акті - «підбір персоналу, його стажування, контроль ходу виконання персоналом обов'язків, розпорядження грошовими коштами, що надходили в касу від здійснення забороненої законом діяльності», це на думку суду створює істотні протиріччя в розумінні суті та обсягу обвинувачення, свідчить про наявність таких фактів вчинення злочину, які на думку прокурора існують, але не зазначені слідчим в обвинувальному акті, що дає суду підстави дійти висновку про не відповідність обвинувального акта вимогам п. 5) ч. 2 ст. 291 КПК України.

Оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, містить численні протиріччя, кримінальне провадження на підставі даного обвинувального акту не може бути призначено до розгляду по суті, що є безумовною підставою для повернення обвинувального акта прокурору. Після повернення обвинувального акта прокурору зазначені в мотивувальній частині ухвали суду недоліки обвинувального акта повинні бути усунені протягом розумного строку.

Керуючись ст. 110, п. 3) ч. З ст. 314, ст.ст. 369, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013040630004037 відносно ОСОБА_1 за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 2032 КК України, - повернути прокурору прокуратури Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська Ковалю Ігорю Юрійовичу, як такий, що не відповідає п. 5) ч. 2 ст. 291 КПК України, для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровській районний суд міста Дніпропетровська протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Дяченко