Постанова № 48268285, 27.10.2014, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2674/14-п

Провадження №3/163/1709/14

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Войтюк Л.М. при секретарі Голядинець О.В. з участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи, що надійшли з ВДАІ Любомльського РВ УМВС України у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, РНОКПП -НОМЕР_1,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, будучи звільненим від адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння 14 липня 2014 року постановою Любомльського районного суду від 17 серпня 2014 року на підставі ст. 22 КУпАП, повторно 06 жовтня 2014 року о 07 годині 00 хвилин в місті Любомлі Любомльського району керував автомобілем Фольксваген Пассат, реєстраційні номерні знаки 169-61 ТІ з ознаками алкогольного спяніння, на вимогу працівників міліції пройти в установленому порядку огляд в медичному закладі на встановлення стану алкогольного спяніння відмовився чим порушив п. 2.5 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_2 пояснив, що 06 жовтня 2014 року о 07 годині 00 хвилин в місті Любомлі Любомльського району на автодорозі біля Любомльської ЦРЛ керував автомобілем Фольксваген Пассат, реєстраційні номерні знаки 169-61 ТІ та був зупинений працівниками міліції. На вимогу працівників міліції проти освідчення на стан спяніння приладом Драгер на місці зупинки відмовився, а пізніше відмовився в установленому порядку пройти огляд в медичному закладі в Любомльській лікарні, куди був доставлений на мед освідчення працівниками міліції для встановлення стану алкогольного спяніння тому, що злякався. Лікарем був складений висновок у якому було вказано, що він відмовився від освідчення, а працівником міліції був складений протокол про адміністративне правопорушення. Коли поїхали працівники міліції, пізніше, в цей же день, біля 08 год. він подав заяву на імя генерального директора ТМО Любомльського та Шацького районів в якій просив провести освідчення на стан алкогольного спягніння. Було проведене освідчення та встановлено, що він тверезий.

Винність ОСОБА_1, у вчиненому повністю стверджена протоколом про адміністративне правопорушення, та висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.10.2014 року складеного лікарем ОСОБА_3 з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від освідчення., та його усними поясненнями в яких зазначив, що від проходження на стан спяніння відмовився в звязку з тим, що злякався.

Свідки ОСОБА_4, та ОСОБА_5 дали пояснення, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем біля Любомльської районної лікарні на автодорозі, був зупинений, з його ротової порожнини відчувався різкий запах алкоголю, по його рухах було видно, що він знаходився в стані алкогольного спягніння. ОСОБА_2 відмовився від проходження на стан спяніння приладом Драгер на місці зупинки та від проходження медичного освідчення в Любомльській лікарні в звязку з чим був складений протокол про адміністративне правопорушення за ухилення від проходження медичного огляду на встановлення ступеня алкогольного спяніння.

Свідок ОСОБА_6, в судовому засіданні пояснила, що поступила заява з проханням провести освідчення на стан алкогольного спяніння, вона наклала резолюцію і передали лікарю ОСОБА_7, для проведення медичного огляду на стан спяніння.

Свідок ОСОБА_7, в судовому засіданні пояснив, що він проводив медичний огляд на стан спяніння ОСОБА_1 на підставі завізованої заяви останнього. Відповідно до за результатів огляду алкогольного спяніння не виявлено. Огляд проводився о 9 год. 00 хв., після проведення медичного огляду ОСОБА_1, він був присутній на повторному огляді ОСОБА_2 з допомогою алкотестера, первинний огляд з допомогою алкотестера о 8 год. 00 хв. він не проводив, ці результати йому вже були надані перед початком медичного огляду. Результатів повторного огляду на стан алкогольного спяніння в акті № 296 не вказав.

Проаналізувавши зібрані докази, приходжу до висновку, що згідно пояснень свідків ОСОБА_4, та ОСОБА_5 ОСОБА_1, керував автомобілем, біля Любомльської районної лікарні на автодорозі, був зупинений, з його ротової порожнини відчувався різкий запах алкоголю, по його рухах було видно, що він знаходився в стані алкогольного спяніння, а тому йому на законних підставах було запропоновано пройти обстеження на встановлення стану алкогольного спяніння приладом Драгер на місці зупинки та він був на законних підставах направлений для проходження медичного освідчення в Любомльській лікарні, однак він відмовився пройти освідчення як на місці зупинки так і в приміщенні медичного закладу без поважних причин.

Оскільки лікар ОСОБА_7 провів медичний огляд на стан спяніння ОСОБА_1 о 9 год. 00 хв. після відмови останнього пройти обстеження на встановлення стану алкогольного спяніння попередньо приладом Драгер на місці зупинки та в медичному закладі о 7 год. 20 хв., що стверджено висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.10.2014 року складеного лікарем ОСОБА_3, факт повторного обстеження ОСОБА_2 з застосуванням спеціального технічного засобу в пункті 18 акта щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.10.2014 року складеного лікарем ОСОБА_7, не зазначено, первинний огляд з допомогою алкотестера о 8 год. 00 хв. він не проводив, ці результати йому вже були надані перед початком медичного огляду, медичний огляд проведено після того, як працівників міліції, які направляли ОСОБА_2 вже не було в медичному закладі, а тому приходжу до висновку, що зроблений ОСОБА_7 в акті висновок про те, що ОСОБА_1 був тверезим викликає обєктивні сумніви.

Як вбачається з постанови Любомльського районного суду від 07 серпня 2014 року ОСОБА_1, був звільненим від адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння 14 липня 2014 року постановою Любомльського районного суду від 07 серпня 2014 року на підставі ст. 22 КУпАП., а тому протокол про адміністративне правопорушення вірно складено за ч.2 ст.130 КУпАП.

Згідно ч.1 ст 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.2 ст.130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті передбає відповідальність позбавлення права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років з оплатним вилученням транспортним засобом чи без такого або адміністративний арешт на строк від десяти до пятнадцяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб адміністративний арешт на строк від десяти до пятнадцяти діб з оплатним вилученням вилученням транспортного засобу чи без такого.

Вирішуючи питання про вид стягнення, яке б відповідало ст. 23 КУпАП, враховую характер правопорушення та особу порушника, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1, слід накласти стягнення у виді позбавлення права керування, а також стягнути судовий збір згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір.

Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді позбавлення права керування строком на 2 ( два ) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 36 ( тридцять шість ) гривень 54 копійки судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області ( МФО803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_8