Рішення № 48264068, 06.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2015Справа №910/11836/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»

про стягнення 513 344, 08 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Крутій С.В.;

від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд» (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі - відповідач) про стягнення 513 344, 08 грн., з яких: 437 290, 99 грн. - основний борг, 76 053, 09 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару за договором поставки № 12442К від 07.03.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.06.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

06.07.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки в силу положень п.п. 5.18 та 10.3 договору, починаючи з 07.02.2015 р. (закінчення 21-денного строку на вивезення товару, що заявлено 16.01.2015 р.) покупцем зупинено виконання оплат, так як строк виконання зобов'язань призупинено в силу відповідних положень за договором.

Також, 06.07.2015 р. представник відповідача подав клопотання про витребування доказів, в яких просить суд:

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд» акт звіряння взаємних розрахунків по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО»;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд» надіслати копію такого акту звіряння відповідачу.

Ухвалою суду від 06.07.2015 р. зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» у строк до 05.08.2015 р. звірити взаємні розрахунки за договором поставки № 1244К від 07.03.2014 р. та надати суду докази виконання вимог суду. У судовому засіданні оголошено перерву до 06.08.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

03.08.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав додаткові пояснення по справі в обґрунтування позовних вимог.

06.08.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача також подав додаткові пояснення по справі, у яких просив суд розгляд справи проводити без участі представника відповідача, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06.08.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО» укладено договір поставки №12442К, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується поставити та передати у власність відповідача товар на підставі замовлення останнього та у відповідності до специфікації, а відповідач зобов'язується прийняти поставлений товар та оплатити його вартість у порядку і на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі.

Відповідно до п. 2.2. договору, підтвердженням приймання товару є підписання сторонами накладної та іншої обов'язкової визначеної чинним законодавством України, товарно-супровідної документації на товар.

Згідно п. 5.11. договору, у разі відповідності поставки товару умовам цього договору відповідач підписує видаткову накладну та товарно-транспортну накладні на поставлений товар. Дата, зазначена відповідачем у видатковій накладній, є датою поставки партії товару.

Пунктом 8.1.1. договору встановлено, що відповідач оплачує поставлений позивачем товар по закінченню 70 календарних днів з дати поставки товару позивачем.

Відповідно до п. 10.1. договору, у разі порушення стороною договору строків виконання грошового зобов'язання, передбаченого цим договором, винна сторона зобов'язана сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення виконання, нараховану на суму грошового зобов'язання, за кожний день прострочення.

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, позивачем на підставі договору поставки було поставлено відповідачеві товар на суму 488 762,46 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № 140913-000004 від 13.09.2014 р.;

- № 141001-000122 від 01.10.2014 р.;

- № 141001-000123 від 01.10.2014 р.;

- № 141001-000124 від 01.10.2014 р.;

- № 141003-000086 від 03.10.2014 р.;

- № 141010-000019 від 10.10.2014 р.;

- № 141010-000020 від 10.10.2014 р.:

- № 141010-000021 від 10.10.2014 р.;

- № 141010-000022 від 10.10.2014 р., які підписані та скріплені печатками сторін.

Однак, відповідач лише частково оплатив вартість поставленого товару на суму 51 471,47 грн., внаслідок чого за останнім утворилася заборгованість у розмірі 437 290,99 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати поставленого товару за договором поставки №12442К від 07.03.2014 р., у зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість у розмірі 437 290,99 грн. Крім того, позивачем нараховано відповідачеві пеню у розмірі 76 053,09 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору поставки №12442К від 07.03.2014 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором поставки.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положенням ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, поставив відповідачеві товар на суму 488 762,46 грн., а відповідач оплати за поставлений товар в повному обсязі не здійснив, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання, відповідно заборгував позивачеві 437 290,99 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування своєї вини у невиконанні зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару згідно з договору поставки, факт наявності заборгованості позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 437 290,99 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у межах даної справи позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 76 053,09 грн.

Так, частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність проведення розрахунку пені та встановлено, що останній відповідає вимогам законодавства, а тому судом визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 76 053,09 грн.

Витрати по оплаті судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (03039, м. Київ, пр.-т. Науки, буд. 8, код ЄДРПОУ - 32104254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд» (07541, Київська обл., м. Березань, вул. Комсомольська, буд. 15-А, код ЄДРПОУ - 32119145) 437 290 (чотириста тридцять сім тисяч двісті дев'яносто) грн. 99 коп. - основного боргу, 76 053 (сімдесят шість тисяч п'ятдесят три) грн. 09 коп. - пені та 10 266 (десять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 88 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 12.08.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.