Рішення № 48264037, 23.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2015Справа №910/14283/15

За позовомПриватного підприємства «Торгівельний Будинок Аркада» до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» простягнення 46376,93 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаПоходенко А.В. - представник від відповідачаВасиленко Н.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Торгівельний Будинок Аркада» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» 46376,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем в рахунок оплати послуг за Договором №99 від 27.11.2014 було сплачено відповідачу 220594,72 грн, однак, загальна вартість послуг, які фактично надані відповідачем становить 173956,94 грн. За таких обставин, на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача суму коштів у розмірі 46376,93 грн, що становить собою різницю між загальною сумою сплачених позивачем коштів та загальною вартістю наданих відповідачем послуг (з урахуванням повернутих останнім грошових коштів у розмірі 260,85 грн).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/14283/15 та призначено розгляду справи на 01.07.2015.

В судовому засіданні 01.07.2015 оголошувалась перерва до 23.07.2015.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов підтримав.

Відповідач проти позову заперечує. У поданому суду відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що відповідачем у відповідності до п. 5.11 Договору було змінено вартість наданих послуг у зв'язку із підвищенням цін на електроносії, а тому підстави для повернення вказаної позивачем суми коштів відсутні.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2014 між Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (зерновий склад) та Приватним підприємством «Торгівельний Будинок Аркада» (поклажодавець) укладено договір складського зберігання №99 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого поклажодавець зобов'язується передати, а зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання зерно пшениці врожаю 2014 року (зерно) та надавати додаткові послуги, відповідно до додатку 1, що є невід'ємною частиною даного договору та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором складського зберігання.

Відповідно до ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

27.11.2014 Приватним підприємством «Торгівельний Будинок Аркада» було передано Публічному акціонерному товариству «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на зберігання пшеницю м'яку 6 класу урожаю 2014 року у кількості 1282200 кг, що підтверджується складською квитанцією на зерно №652 від 27.11.2014.

Відповідно до п. 5.1 Договору розмір плати за зберігання зерна і надання додаткових послуг визначається за діючими тарифами, які затверджені зерновим складом та є невід'ємною частиною цього Договору (додаток №1 до Договору).

В Додатку № 1 сторони погодили перелік та вартість послуг зернового складу.

Додатковою угодою від 13.01.2015 Додаток 1 до Договору викладено в новій редакції та встановлено наступну вартість послуг:

- приймання з автотранспорту - 16 грн/тонна;

- приймання з залізничного транспорту - 19,20 грн/тонна;

- зберігання за місяць - 22,00 грн/тонна;

- відвантаження на залізничний транспорт у робочі дні Зернового складу - 28,00 грн/тонна;

- відвантаження на залізничний транспорт у вихідні, святкові та неробочі дні Зернового складу - 35,00 грн/тонна;

- відвантаження на автотранспорт у робочі дні Зернового складу - 22 грн/тонна;

- відвантаження на автотранспорт у вихідні, святкові та неробочі дні Зернового складу - 30,00 грн/тонна.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що позивачем в рахунок оплати послуг за Договором було сплачено відповідачу 220594,72 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №333 від 28.11.2014, №15 від 16.01.2015, №53 від 06.02.2015, №92 від 05.03.2015, №209 від 06.04.2015, №218 від 07.04.2015, №255 від 15.04.2015, №282 від 22.04.2015, №304 від 29.04.2015.

При цьому, за період з 27.11.2014 по березень 2015 року були складені та підписані сторонами наступні акти здачі-приймання робіт (надання послуг):

- №ОУ-0000936 (зберігання пшениці за листопад 2014) на суму 3761,12 грн;

- №ОУ-0001000 (зберігання пшениці за грудень 2014) на суму 28208,40 грн;

- №ОУ-0000023 (зберігання пшениці за січень 2015) на суму 28208,40 грн;

- №ОУ-0000081 (зберігання пшениці за лютий 2015) на суму 28208,40 грн;

- №ОУ-0000160 (зберігання пшениці за березень 2015) на суму 28208,40 грн.

03.04.2015 Приватне підприємство «Торгівельний Будинок Аркада» надіслало на адресу філії ПАТ «ДПЗКУ» «Львівський КХП» лист вих.№66 від 03.04.2015, яким позивач просив відвантажити в термін з 06.04.2015 по 25.04.2015 зерно - пшеницю м'яку 6 класу урожаю 2014 року у кількості 1282200 кг відповідно до складської квитанції на зерно №652 від 27.11.2014, що зберігається на зерновому складі за адресою: 79019, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 88, на підставі договору складського зберігання від 27.11.2014 №99, а також повідомив, що експедитором є ТОВ «Компанія Грано СВ».

17.04.2015, 21.04.2015, 22.04.2015, 24.04.2015 та 28.04.2015 відповідач здійснив відвантаження всього обсягу переданого на зберігання зерна - у кількості 1273300 кг.

В подальшому, відповідачем було надіслано позивачу наступні акти наданих послуг:

- №ОУ-0000219 (зберігання пшениці з 01.04.2015 по 13.04.2015 за тарифом 25,00 грн за 1 тонну на суму 13890,50 грн);

- №ОУ-0000194 (відвантаження на залізничний транспорт за тарифом 33,00 грн за 1 тонну на суму 10879,44 грн, зберігання пшениці з 14.04.2015 по 21.04.2015 за тарифом 25,00 грн за 1 тонну, на суму 7723,34 грн);

- №ОУ-0000194 (подача вагона для відвантаження за тарифом 1350,00 грн за 1 послугу, на суму 13500,00 грн; послуга зважування вагона залізничною вагою за тарифом 300,00 грн за 1 послугу, на суму 6000,00 грн);

- №ОУ-0000220 (подача одного вагона для відвантаження зерна за тарифом 1350,00 грн за 1 послугу, на суму 6750,00 грн; зважування вагона тензометричною вагою 150 тонн за тарифом 300,00 грн за 1 послугу, на суму 3000,00 грн).

У відповідності до п. 5.7 Договору у разі незгоди підписати акт приймання-передачі наданих послуг поклажодавець у триденний термін з дня отримання акту приймання-передачі наданих послуг надсилає зерновому складу свої обґрунтовані заперечення.

30.04.2015 позивачем було надіслано на адресу відповідача лист вих.№86 від 30.04.2015, яким позивач повідомив про наявність заперечень щодо підписання актів здачі-приймання та просив повернути зайво сплачені кошти у розмірі 46637,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем неправомірно в односторонньому порядку збільшено тарифи за надані послуги, починаючи з 01.04.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 Договору зерновий склад має право змінити вартість послуг, визначених у розділі 5 цього Договору, при повідомленні поклажодавця письмово за 10 календарних днів до таких змін.

Пунктом 5.11 Договору встановлено, що у разі зміни тарифів на енергетичні, матеріальні та інші ресурси зерновий склад залишає за собою право змінювати вартість наданих послуг в односторонньому порядку. При цьому, зерновий склад зобов'язаний попередити поклажодавця про зміну тарифів письмово не пізніше ніж за 10 календарних днів до таких змін.

Отже, за умовами Договору зерновий склад в односторонньому порядку має право змінити вартість послуг, однак про таку зміну останній має повідомити поклажодавця не пізніше ніж за 10 календарних днів до таких змін.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що повідомлення про зміну тарифів було надіслано позивачу 26.03.2015 на електронну адресу позивача у вигляді додаткової угоди до договору, а тому, на думку відповідача, ним було дотримано вимоги п. 5.11 Договору.

Однак, доводи відповідача про дотримання ним передбаченого п. 5.11 Договору порядку повідомлення про зміну вартості послуг судом відхиляються з огляду на таке.

По-перше, оскільки нову вартість послуг відповідач почав застосовувати з 01.04.2015, то останній зобов'язаний був повідомити про це поклажодавця не пізніше 22.03.2015 (за 10 календарних днів до змін тарифів), а не 26.03.2015 (як це було зроблено відповідачем, за його твердженням).

По-друге, умовами договору не передбачено можливості ведення листування між сторонами шляхом електронної переписки, зокрема, в Договорі відсутні електронні адреси сторін.

Отже, відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту належного у встановлений Договором строк повідомлення позивача про зміну вартості відповідних послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем в рахунок оплати послуг за Договором було сплачено відповідачу 220594,72 грн. В свою чергу, фактично відповідачем було надано послуги, вартість яких (з огляду на встановлені Додатком 1 до Договору в редакції Додаткової угоди від 13.01.2015 тарифи) становить 173956,94 грн. Сума коштів у розмірі 260,85 грн була повернута відповідачем на користь позивача, що сторонами не заперечується.

Таким чином, різниця між загальною сумою сплачених позивачем коштів та загальною вартістю наданих відповідачем послуг (з урахуванням повернутих останнім грошових коштів у розмірі 260,85 грн) становить 46376,93 грн.

Пунктом 12.1 Договору встановлено, що договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту підписання та скріплення його печатками обох сторін і діє до 31.05.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Тобто, зазначені положення законодавства передбачають обов'язок особи повернути відповідне майно в тому числі, у разі коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Правовою підставою для оплати відповідачем суми коштів у розмірі 46376,93 грн була наявність Договору №99 від 27.11.2014.

Однак, у зв'язку із припиненням з 31.05.2015 дії Договору як правової підстави для сплати позивачем коштів у розмірі 46376,93 грн та внаслідок того, що послуг на зазначену суму відповідачем надано не було, то відповідно правова підстава для оплати суми коштів у розмірі 46376,93 грн відпала.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 46376,93 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м.Київ, вулиця Саксаганського, будинок 1, ідентифікаційний код 37243279) на користь Приватного підприємства «Торгівельний будинок Аркада» (61038, Харківська обл., місто Харків, шосе Салтівське, будинок 67-а, ідентифікаційний код 32548751) 46376 (сорок шість тисяч триста сімдесят шість) грн 93 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.08.2015

Суддя Ю.М. Смирнова