Ухвала суду № 48264020, 10.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10.08.2015

Справа № 910/20397/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна»

до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

про стягнення 1050000 доларів США

за заявою Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна»

про вжиття заходів до забезпечення позову

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

07.08.2015 позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» 1050000 доларів США згідно депозитного договору №23-5/2-А від 10.10.2002.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2015 порушено провадження у справі №910/20397/15, розгляд справи призначений на 27.08.2015 11:30 год.

Позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в межах грошової суми в розмірі 1050000 доларів США або еквівалентної суми в національній валюті України, які знаходяться на всіх рахунках Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», відкритих ним в банківських установах, в тому числі й територіальних управліннях Національного банку України.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що листом від 03.08.2015 року №23-06/5277 відповідачем відмовлено у поверненні вкладу позивачу саме 28.07.2015 за депозитним договором №23-5/2-А від 10.10.2002 на вимогу останнього, що викладена у листі від 27.07.2015 за вих. № 05-21/1418. Таким чином, на думку позивача, відповідач ухиляється від виконання свого зобов’язання після пред’явлення до нього вимоги, що є підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Дослідивши подану заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду за заявою сторони або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 № 16 (далі за текстом – Постанова від 26.12.2011) судам роз'яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 Постанови від 26.12.2011 визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Пунктом 7.1 Постанови від 26.12.2011 роз'яснено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

При цьому, обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є стягнення з відповідача депозиту у сумі 1050000 доларів США за депозитним договором №23-5/2-А від 10.10.2002.

Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не містить мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд може дійти висновку щодо розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову та імовірність утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в межах грошової суми в розмірі 1050000 доларів США або еквівалентної суми в національній валюті України, які знаходяться на всіх рахунках Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», відкритих ним в банківських установах, в тому числі й територіальних управліннямх Національного банку України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 65, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» про вжиття заходів до забезпечення позову – відмовити.

Суддя В.О. Демидов