Рішення № 48263443, 03.08.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/36/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2015 Справа № 908/1621/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Мойсеєнко Т.В., судді: Азізбекян Т.А., Ніколаєнко Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агропромкомплект, м. Дніпропетровськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничі машини Дружківський машинобудівний завод, м. Дружківка, Донецька область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Перший Український ОСОБА_1, м. Київ,

про стягнення 227555,48 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 257 від 23.03.2015 р.;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агропромкомплект до Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничі машини Дружківський машинобудівний завод з позовом про стягнення за договором №11/13-ДрМЗ від 02.09.2013р. заборгованості у розмірі 198248,88 грн., інфляційних нарахувань 19870,54 грн., 3% річних від простроченої суми 1449,08 грн., 7986,98 грн. відсотків за користування грошима, усього 227555,48 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.03.2015р. відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову, прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/36/15 та призначено розгляд справи на 16.04.2015р.

Ухвалою суду від 16.04.2015 р. на підставі клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору, та враховуючи подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 28.05.2015 р. та відкладено розгляд справи на 19.05.2015 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Запорізької області від 15.05.2015 р. № 01-04/147/15 на підставі ст. 4-6 ГПК України, враховуючи категорію та складність справи, необхідність повного та всебічного встановлення обставин справи, невиконання сторонами вимог суду в повному обсязі справу № 908/1621/15-г передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Мойсеєнко Т.В., судді Кагітіна Л.П., Ніколаєнко Р.А.

Ухвалою від 15.05.2015 р. колегія суддів прийняла справу до свого провадження та призначила розгляд справи на 17.06.2015 р.

Ухвалою від 17.06.2015 р. зупинено провадження в даній справі до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 05.05.2015 р. у справі №908/1621/15-г про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви та повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою донецького апеляційного господарського суду від 02.06.2015р. у справі №908/1621/15-г апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничі машини Дружківський машинобудівний завод повернуто заявникові без розгляду.

01.07.2015р. до господарського суду Запорізької області надійшли матеріали справи №908/1621/15-г.

Розпорядженням №01-04/277/15 від 07.07.2015р., у звязку з відпусткою судді Кагітіної Л.П., справу №908/1621/15-г призначено до розгляду у складі колегії: головуючий суддя Мойсеєнко Т.В., судді: Азізбекян Т.А, ОСОБА_3

Ухвалою суду від 07.07.2015 р. колегія суддів у новому складі прийняла справу до свого провадження, поновила провадження у справі та призначила розгляд справи на 03.08.2015 р.

В судовому засіданні 03.08.2015 р. був присутній представник позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Також надав для приєднання до матеріалів справи докази направлення тертій особі у справі позовної заяви з додатками та докази відправлення відповідачу копії ухвали суду від 07.07.2015 р. в даній справі з актом звірки взаємних розрахунків.

Відповідач не направив у судове засідання свого представника. Надіслав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника з урахуванням поданого раніше відзиву у справі. У відзиві на позов відповідач вказав, що частково не згоден з позовними вимогами, оскільки вважає неправомірним нарахування позивачем відсотків за користування грошовими коштами в сумі 7986,98 грн. Зауважив, що між сторонами не існує письмової угоди про можливість застосування відповідальності за порушення зобовязання та погодження розміру штрафних санкцій.

Залучена судом третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Перший Український ОСОБА_1 у відзиві на позов відзначила, що відступлення прав вимоги від позивача до ПАТ «ПУМБ» відбулось не за всім договором № 11/13-ДрМЗ, а лише за видатковими накладними, зазначеними у реєстрах за номерами 1, 2, 3, 4. Відповідно до вказаних реєстрів вимоги за накладними, на підставі яких заявлено позов у даній справі, позивачем не відступались ПАТ «ПУМБ». Просить розглянути справу без участі представника ПАТ «ПУМБ».

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача та третьої особи.

В судовому засіданні 03.08.3015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

02.09.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агропромкомплект (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гірничі машини Дружківський машинобудівний завод (покупець, відповідач) укладено договір № 11/13-ДрМЗ з протоколом розбіжностей від 02.09.2013 р. в редакції постачальника.

Відповідно до п. 1.1 цього договору постачальник зобовязується передати в обумовлені цим договором строки покупцю продукцію та/або товар (далі товар), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену суму.

Кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є складовими і невідємними частинами цього договору (п. 1.2 договору).

У п. 3.1 договору сторони відзначили, що під «узгодженою партією товару» за даним договором сторони розуміють кількість і асортимент товару, зазначені у конкретній узгодженій та підписаній сторонами специфікації на поставку партії товару.

Згідно з п. 3.2 договору базисні умови поставки узгодженої партії товару DDP відповідно до правил Інкотермс 2000, якщо інше не обумовлено у відповідних специфікаціях до договору. Місце пункту призначення, конкретні умови і терміни поставки по кожній партії товару узгоджуються сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору, які є невідємною його частиною.

Згідно з п. 3.3 договору в редакції протоколу розбіжностей постачальник зобовязаний повідомити покупця про готовність товару до відвантаження не пізніше двох днів до дня відвантаження. Разом з товаром постачальник зобовязаний надати покупцю (його уповноваженому представнику) наступні документи: рахунки-фактури на товар (оригінал); видаткові накладні (оригінал); товарно-транспортну накладну (оригінал); документи, вказані в п. 2.1 цього договору, що підтверджують якість товару; сертифікат відповідності (копія) (якщо товар підлягає обовязковій сертифікації); інші документи, обумовлені сторонами у відповідній специфікації на поставку товару.

Постачальник зобовязаний в день виникнення податкових зобовязань передати покупцеві податкову накладну, оформлену відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, на всю суму податкових зобовязань.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що зобовязання постачальника з поставки партії товару вважаються виконаними датою приймання покупцем за відповідною накладною партії товару та надання постачальником покупцю всіх належним чином оформлених документів згідно з п. 3.3 договору.

У п. 4.1 договору сторони погодили, що ціна товару за одиницю та за позиціями вказана в специфікаціях до договору. Загальна сума цього договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є складовими і невідємними частинами цього договору.

Порядок оплати: 60 календарних днів з дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації партії товару (п. 4.3 договору).

За умовами п. 8.2 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014 р., а в частині виконання зобовязань до повного і належного виконання зобовязань.

Таким чином, на момент розгляду даної справи умови договору є чинними в частині виконання зобовязань сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони підписали специфікації на поставку товару (пластина, свердло): № 5 від 10.09.2014 р. на загальну суму 128833,32 грн. з ПДВ та №6 від 18.09.2014 р. на загальну суму 69415,56 грн. з ПДВ. Строк поставки відповідно до специфікацій: 60 календарних днів від дати підписання специфікації. Базисні умови поставки: СРТ (пункт поставки: м. Дружківка, Донецька область) у відповідності до правил Інкотермс 2000.

На виконання договору відповідно до специфікації № 5 від 10.09.2014 р. позивач поставив відповідачу товар за накладними:

№ 120901А/с3/01 від 12.09.2014 р. на суму 2262,96 грн.;

№ 260907А/с3/01 від 26.09.2014 р. на суму 85897,44 грн.;

№ 201009А/с3/01 від 20.10.2014 р. на суму 40672,92 грн.

Також за специфікацією № 6 від 18.09.2014 р. позивач поставив відповідачу товар за накладною № 201008А/с3/01 від 20.10.2014 р. на суму 69415,56 грн.

Загалом поставлено товару на суму 198248,88 грн.

Товар отримано в повному обсязі без зауважень представником відповідача ОСОБА_4 на підставі довіреностей № 1681 від 12.09.2014 р., № 1738 від 25.09.2014 р., № 1800 від 13.10.2014 р. Відповідач факту прийняття товару не заперечує.

За отриманий товар відповідач не розрахувався, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення за договором №11/13-ДрМЗ від 02.09.2013р. заборгованості у розмірі 198248,88 грн., інфляційних нарахувань 19870,54 грн., 3% річних від простроченої суми 1449,08 грн., 7986,98 грн. відсотків за користування грошима, усього 227555,48 грн.

Судом встановлено, що за договором факторингу з регресом № Ф-DNI-37 від 22.07.2014р. позивач відступив Публічному акціонерному товариству «Перший Український ОСОБА_1» права вимоги за договором від 02.09.2013 р. №11/13-ДрМЗ, однак відступлення прав вимоги від позивача до ПАТ «ПУМБ» відбулось не за всім договором №11/13-ДрМЗ, а лише за видатковими накладними, зазначеними у реєстрах за номерами 1, 2, 3, 4. Відповідно до вказаних реєстрів вимоги за накладними, на підставі яких заявлено позов у даній справі, позивачем не відступались ПАТ «ПУМБ».

Правовідносини сторін у справі врегульовано договором поставки від 02.09.2013 р. №11/13-ДрМЗ.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 4.3 договору відповідач мав оплатити отриманий товар протягом 60 календарних днів з дати поставки партії товару, тобто по накладній від 12.09.2014 р. на суму 2262,96 грн. товар мав бути оплачений до 16.11.2014 р., по накладній від 30.09.2014 р. на суму 85897,44 грн. до 29.11.2014 р., по накладній від 22.10.2014 р. на суму 69415,56 грн., по накладній від на суму 40672,92 грн. до 21.12.2014 р.

В порушення умов п. 4.3 договору відповідач не оплатив отриманий товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 198248,88 грн.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості. Факту отримання товару та наявність заборгованості відповідач не заперечує.

За таких обставин суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 198248,88 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період з 17.11.2014 р. по 10.03.2015 р. позивач нарахував на суму заборгованості 3% річних в загальному розмірі 1449,08 грн. Суд перевірив розрахунок 3% річних та визнав позовні вимоги про їх стягнення законними та обґрунтованими. У звязку з цим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 1449,08 грн.

Також позивачем нараховані інфляційні втрати на суму боргу за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року в загальній сумі 19870,54 грн.

За розрахунком суду сума інфляційних втрат є меншою, а саме:

- від суми боргу 2262,96 грн. інфляційні втрати за грудень 2014 року лютий 2015 року складають 267,50 грн.;

- від суми боргу 85897,44 грн. інфляційні втрати за грудень 2014 року лютий 2015 року складають 10154,13 грн.;

- від суми боргу 69415,56 грн. інфляційні втрати за січень - лютий 2015 року складають 5944,96 грн.;

- від суми боргу 40672,92 грн. за січень - лютий 2015 року інфляційні втрати складають 3483,35 грн., загалом розраховані судом інфляційні втрати складають 19849,94 грн. В цій сумі позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню. У стягненні 20,60 грн. інфляційних втрат суд відмовляє.

Крім того, позивач предявив до стягнення відсотки за користування чужими грошовими коштами на підставі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України в загальній сумі 7986,98 грн.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встанволено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Дана норма знаходиться в главі 26 Господарського кодексу України «Штрафні та оперативно-господарські санкції» та регулює відповідальність за порушення грошових зобовязань, а не проценти за користування чужими грошовими коштами, які за своєю правовою природою є платою за користування чужими коштами та відносяться до зобовязань.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами передбачено статтею 536 Цивільного кодексу України, яка знаходиться в главі 48 Цивільного кодексу України «Виконання зобовязання» та визначає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. У п. 6.2 постанови пленуму Вищого господарського кодексу України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розяснено, що підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України).

В даному випадку договором між сторонами не передбачено сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Правових підстав нарахування даних процентів згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України як штрафних санкцій також немає, оскільки в договорі сторони не передбачили застосування до покупця відповідальності за прострочення оплати товару (не встановили її вид та розмір).

За таких обставин суд відмовляє у стягненні з відповідача процентів згідно з ч. 6 ст.231 Господарського кодексу України в сумі 7986,98 грн.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Відповідно до вимог 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничі машини Дружківський машинобудівний завод (вул. Леніна, 7, м. Дружківка, Донецька область, 84205, код ЄДРПОУ 37696092, п/р № 26005013005496 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агропромкомплект (вул. Героїв Сталінграду, 31-А, м. Дніпропетровськ, 49055, код ЄДРПОУ 33339135, п/р 26007050301874 у ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299) основний борг у сумі 198248,28 грн. (сто девяносто вісім тисяч двісті сорок вісім грн. 28 коп.), інфляційні втрати в сумі 19849,94 грн. (девятнадцять тисяч вісімсот сорок девять грн. 94 коп.), 3% річних в сумі 1449,08 грн. (одна тисяча чотириста сорок девять грн. 08 коп.) та витрати на сплату судового збору в сумі 4390,95 грн. (чотири тисячі триста девяносто грн. 95 коп.).

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Головуючий Т.В.Мойсеєнко

Судді Т.А.Азізбекян

ОСОБА_3

Повне рішення оформлено та підписано

згідно із вимогами ст. 84 ГПУ України 10.08.2015 р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.