Рішення № 48263159, 24.06.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.2015 Справа № 905/100/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д.,

при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Приватного підприємства «Вагова компанія «МІКА», м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Приватного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 22 916,00 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Откидач Є.Ю. - представник за довіреністю б/н від 05.06.2015р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство «Вагова компанія «МІКА», м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Приватного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 21 825,00 грн., 3% річних у розмірі 1 091,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу №15/1544 від 27.10.2011р.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії: договору купівлі-продажу №15/1544 від 27.10.2011р., разом зі специфікацією до нього, видаткову накладну №РН-364 від 12.03.2012р., рахунок-фактуру №СФ-000364 від 27.10.2011р., акт приймання-передачі від 16.03.2012р. та вимоги про сплату заборгованості.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 530, 623, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 4, 12, 15, 49, 54, 65 Господарського процесуального кодексу України.

08.06.2015 до канцелярії суду (вх. №1260/15) від позивача на виконання вимог суду надійшли витребувані ухвалою суду документи які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.06.2015р. було відкладено розгляд справи №905/1801/15 на 24.06.2015р.

У судовому засіданні 24.06.2015р. позивач підтримав позовні вимоги у повному обсягу та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач у судове засідання 24.06.2015р. без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження та розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті «Судова влада України» - Господарський суд Донецької області.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази у їх сукупності в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №15/1544 від 27.10.2011р. (далі - Договір) відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати в установлені строки продукцію у власність покупця, а Покупець зобов'язується у відповідності до умов цього договору прийняти цю продукцію та сплатити її (п. 1.1 договору).

За умовами п. 1.2. договору найменування, кількість, номенклатура продукції, її ціна, строки поставки вказується в специфікаціях до даного Договору, яка є його невід'ємною частиною (далі-Специфікації).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна продукції вказується у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Загальна вартість договору складає 72 750,00грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 12 125,00грн.) і включає в себе виготовлення і доставку продукції (п. 2.2 договору).

Згідно п.п. 5.1, 5.2 договору строк поставки товару вказується у відповідній специфікації. Датою поставки продукції вважається дата її вручення покупцю з додатком пакету документів, вказаних в п. 6.2 даного договору.

Відповідно до специфікації сторони погодили наступні умови оплати:

- 50% передоплата протягом 10 банківських днів з дня підписання договору і отримання рахунку покупцем що становить - 36 375,00грн.;

- 20% оплата на протязі 10 банківських днів з дати письмового повідомлення продавцем о готовності продукції до відвантаження що становить - 14 550,00грн.;

- 30% оплата на протязі 10 банківських днів з моменту поставки продукції на склад покупця що становить - 21 825,00грн.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 13.2 договору).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

У відповідності до вищевказаної специфікації, на виконання умов договору, по акту приймання-передачі б/н від 16.03.2012р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала продукцію на загальну суму 72 750,00грн., що підтверджується довіреністю №573 від 12.03.2012р. та актом приймання-передачі продукції який підписаний уповноваженими особами сторін по договору. Розглянувши акт приймання-передачі судом встановлено, що вказаний асортимент продукції повністю співпадає з предметом зазначеним у договорі, а також найменуванням вказаним у специфікації. В самому акті є посилання на договір №15/1544 від 27.10.2011р.

Отже матеріалами справи підтверджено фактичну передачу продавцем продукції покупцю.

На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку, що поставка продукції згідно представленого позивачем акту приймання-передачі від 16.03.2012р. відбулася в межах договору купівлі-продажу №15/1544 від 27.10.2011р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладені договори купівлі-продажу і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Укладені договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст.ст. 55, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності з ст. 599 ЦК України та ст.ст. 202, 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 21 825,00грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було здійснено лише часткову оплату продукції на суму 50 925,00грн.

Таким чином на момент звернення позивачем до суду за відповідачем наявна заборгованість у сумі 21 825,00грн. відповідно до договору купівлі-продажу №15/1544 від 27.10.2011р., що підтверджується матеріалами справи.

Встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відповідно вказаної статті Закону позивачем заявлена вимога, щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 091,00грн.

Розглянувши представлений у матеріали справи розрахунок судом встановлено, що він арифметично не вірний.

Згідно арифметичного підрахунку вимог щодо 3% річних здійсненого судом, встановлено, що розмір 3% річних за період з 27.03.2012р. по 03.03.2015р. відносно заборгованості 21825,00 грн. складає суму у розмірі 1922,99 грн. (21825,00х3х1072:365:100=1922,99грн.)

Враховуючи те, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 091,00грн., господарський суд задовольняє та стягує з відповідача 3%

річних у сумі 1 091,00грн.

Враховуючи, що сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 22 916,00грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства «Вагова компанія «МІКА», м.Дніпропетровськ до Приватного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 22 916,00грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, б. 6, код ЄДРПОУ 00210602, МФО 334464) на користь Приватного підприємства «Вагова компанія «МІКА» (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, б. 21, код ЄДРПОУ 19097947, МФО 320984) заборгованість у розмірі 21 825грн., 3% річних у розмірі 1 091,00грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 24.06.2015р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2015р.

Суддя Л.Д. Подколзіна