Ухвала суду № 48262491, 10.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/1021/13-ц Провадження № 22-ц/795/1235/2013 Головуючий у I інстанції Цибенко І. В. Доповідач - Шевченко В. М.Категорія цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі:ОСОБА_4за участю:представника відповідача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційної скаргою ОСОБА_6 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства"Фідокомбанк"(Публічного акціонерного товариства Ерсте Банк), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7, про визнання недійсним кредитного договору,

в с т а н о в и в:

Рішенням Новозаводського районного суду від 26 березня 2013 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_6 до ПАТ «ЕрстеБанк» про визнання кредитного договору недійсним відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Новозаводського районного суду від 26 березня 2013 року.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що договір укладений одним із подружжя, створює обовязок для другого з подружжя лише в тому разі, якщо договір укладено в інтересах сімї, а майно за цим договором використовується в інтересах сімї. ОСОБА_6 зазначає, що не надавав згоди на укладення кредитного договору, тому наявні підстави для визнання данного кредитного договору недійсним.

Апеллянт вказує, що відповідно до ч. 2 ст.65 СК України, дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її чи його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібної побутової угоди. Кредитний договір, який було укладено 17 вересня 2008 року ОСОБА_7 з ВАТ «Ерсте Банк» на придбання трьох кімнатної квартири в м. Чернігові по вул. Красносільського.21кв.6, не відноситься до дрібно - побутової угоди, і тому на укладення данного кредитного договору потрібна була згода чоловіка, яка ним-позивачем не надавалась.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до наданих до апеляційного суду документів (Статуту, довідки з ЄДРПО України), згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 29 квітня 2013 року, Банк перейменовано на ПАТ Фідокомбанк, який є правонаступником щодо прав і зобовязань ВАТ „Ерсте Банк, ПАТ Ерсте Банк.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 17 вересня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ерсте Банк», та ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 014/1349/2/23091( кредит на інвестування в житлове будівництво шляхом участі в ФФБ), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 60 450 доларів США зі строком користування до 16 вересня 2033 року, зі сплатою 13,5 відсотків річних.(а.с.4).

Згідно з договором поруки №014/1349/2/23091/2 від 17 вересня 2008 року, ОСОБА_6 уклавши зазначений договір є поручителем, і згідно п.1.2. зазначеного договору зобовязується перед кредитором ( ОСОБА_1 „Ерсте Банком), у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником (ОСОБА_7С.), зобовязань, що випливають з укладеного між Кредитором та Позичальником кредитного договору № 014/1349/2/23091 від 17.09. 2008 року Відповідно до п.1.4. даного договору Поручитель ознайомлений з умовами Кредитного договору, жодних заперечень, а також непорозумінь його положень не має. (ас.51).

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.10.2012 року, яке набрало чинності, стягнута солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_6 ОСОБА_8 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором № 014/1349/2/23091 від 17.09.2008 року в розмірі 73 000, 76 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.08.2012 року еквівалентно 583 495, 08 грн.(а.с. 42-44).

На підставі оцінки фактичних обставин справи та визначення їх правового характеру, змісту правової норми ст.65 СК України, на яку посилається позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд вважає неправильним твердження апелянта щодо необхідності отримання при укладенні дружиною позивача ОСОБА_7, 17 вересня 2008 року кредитного договору з Банком, його позивача згоди як другого з подружжя. Оскільки, виходячи з розяснень викладених в п.25 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року№5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин, положення статті 65 Сімейного кодексу України щодо порядку розпорядження майном, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного з подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів.

Оскільки предметом кредитного договору №014/1349/2/23091 від 17 вересня 2008 року є отримання ОСОБА_7, коштів (кредиту), із її зобовязанням повернути зазначені кошти Банку, на умовах визначених кредитним договором, а не розпорядження спільними коштами подружжя, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, про відсутність підстав для надання письмової згоди позивача, на укладення зазначеного кредитного договору його дружиною - ОСОБА_7

Крім того, оцінивши у відповідності із правилами ст.212 ЦПК України докази, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, про безпідставність тверджень позивача про те, що він не знав про укладення 17.09. 2008 року кредитного договору № 014/1349/2/23091 його дружиною ОСОБА_7 Навпаки, наявними належними доказами стверджено, що позивач надав згоду на укладення зазначеного кредитного договору ОСОБА_7

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції, встановивши правильно фактичні обставини, які мають значення для справи та доведені належними доказами, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_6 про визнання недійсним кредитного договору №014/1349/2/23091 від 17.09.2008 року..

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, підстави для скасування рішення суду відсутні, і тому апеляційну скаргу необхідно відхилити а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 -відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили

Головуючий:Судді: