Ухвала суду № 48258883, 11.08.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/4742/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Князєв В. Б.Номер провадження 22-ц/788/1473/15 Суддя-доповідач - Семеній Л. І. Категорія - 59

УХВАЛА

11 серпня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Ільченко О. Ю. , Кононенко О. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 липня 2015 року

у справі за скаргою ОСОБА_3 про визнання дій начальника відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Пятниці Сергія Миколайовича щодо винесення постанови про зняття арешту з нерухомого майна неправомірними,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 липня 2015 року скарга ОСОБА_3 залишена без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_3 оскаржив її в апеляційному порядку та, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить її скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення скарги.

Вказує, що про зняття арешту з нерухомого майна дізнався під час судового розгляду справи 06 липня 2012 року, проте оскаржити її в судовому порядку він не мав можливості, оскільки копія відповідної постанови йому не надсилалася. Вважає, що строк позовної давності у даному випадку не може відраховуватися з 06 липня 2012 року, оскільки про порушення своїх прав йому стало відомо через наслідки зняття арешту, якими є неможливість виконання рішення суду та про які він дізнався у травні 2015 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції перебував виконавчий лист № 2-2570/09, виданий 13.07.2009 року Ковпаківським районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 боргу за договором позики 8967,65 доларів США, а також 719,73 грн. і 165 грн. судових витрат.

16.06.2011 року на підставі постанови державного виконавця накладено арешт на майно боржника.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.12.2011 року замінено сторону виконавчого провадження з ОСОБА_5, який помер, на його спадкоємців ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, проте при апеляційному перегляді 29.01.2013 року цю ухвалу скасовано.

24.04.2012 року під час проведення перевірки законності виконавчого провадження начальником відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції скасовані постанови про заміну сторони виконавчого провадження від 11.01.2012 року та про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження від 16.06.2011 року.

Зазначеною постановою також було роз'яснено і порядок її оскарження - в десятиденний строк з дня її прийняття до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про проведення або результати перевірки законності виконавчого провадження може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її прийняття у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1, ч.ч. 3, 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

ОСОБА_3 вказана постанова до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня (Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) не оскаржувалася, а до суду з відповідною скаргою стягувач звернувся 19 травня 2015 року.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання поновлення пропущеного ОСОБА_3 10-денного строку на оскарження постанови начальника відділу виконавчої служби, дійшов обґрунтованого висновку, що названі скаржником причини не є поважними, з чим колегія суддів повністю погоджується.

Матеріали справи не містять доказів отримання стягувачем оскаржуваної постанови від 24.04.2012 року, як і не містять доказів її направлення сторонам виконавчого провадження.

Проте, неодноразово звертаючись до відділу державної виконавчої служби із заявами про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, з якими ОСОБА_3 особисто знайомився 06.08.2012 року, 05.11.2012 року та 18.03.2013 року, скаржник не міг не знати про порушення своїх прав оскаржуваною постановою, яка в цих матеріалах виконавчого провадження міститься.

Крім того, заявник в поданій 19.05.2015 року скарзі у даній справі вказує, що про зняття арешту з нерухомого майна він дізнався 06.07.2012 року у судовому засіданні, після чого звернувся до державної виконавчої служби, де йому було роз'яснено, що арешт знятий на підставі постанови начальника державної виконавчої служби від 24.04.2012 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 був обізнаним про прийняття начальником державної виконавчої служби постанови від 24.04.2012 року з дня ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження - 06.08.2012 року, проте передбаченим правом на її оскарження у визначений законом 10-денний строк не скористався.

Враховуючи те, що скаржником пропущено встановлений ч. 1 ст. 385 ЦПК десятиденний строк та доказів на підтвердження наявності поважних причин його пропуску, а саме наявності обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, не надано, суд першої інстанції вірно виходив з вимог ч.2 ст.72 ЦПК України та дійшов правильного висновку про залишення скарги ОСОБА_3 без розгляду.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що про порушення своїх прав він дізнався у травні 2015 року доказами не підтверджені та спростовуються викладеними вище обставинами.

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду також не спростовують.

Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -