Ухвала суду № 48250642, 06.08.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 522/1022/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Ільченко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Градовського Ю.М.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

позивача - ОСОБА_1;

представника ГУ МВС України в Одеській області - Ільченка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги Головного управління МВС України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління МВС України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувшись у січні 2015 року до суду першої інстанції з позовом до Головного управління МВС України в Одеській області(надалі - ГУМВС України в Одеській області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі - ГУПФУ в Одеській області) просив наступне.

Так, адресуючи свої вимоги до Головного управління МВС України в Одеській області позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність даного суб'єкта владних повноважень щодо ненадання на адресу ГУПФУ в Одеській області належних довідок для проведення перерахунку пенсії з 01 січня 2008 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (надалі - Постанова КМУ № 45) та постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Постанова КМУ № 355) з відображення в них, крім інших виплат, доплати за роботу в жовтні 2005 року в понаднормовий час у кількості 148 годин, доплати за роботу в жовтні 2005 року в нічний час у кількості 72 години, розрахованих відповідно до розміру посадового окладу та зобов'язати їх надати.

Адресуючи свої позовні вимоги до ГУПФУ в Одеській області ОСОБА_1 просив:

- зобов'язати здійснити йому перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років з 01 січня 2008 року відповідно до Постанови КМУ № 45 із урахуванням доплати за роботу в жовтні 2005 року в понаднормовий час у кількості 148 годин, доплати за роботу в жовтні 2005 року в нічний час у кількості 72 годин, розрахованих відповідно до нових умов оплати праці працівників міліції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - Постанова КМУ № 1294);

- зобов'язати здійснити йому перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років з 01 квітня 2012 року відповідно до постанови Постанова КМУ № 355 із урахуванням доплати за роботу в жовтні 2005 року в понаднормовий час у кількості 148 годин, доплати за роботу в жовтні 2005 року в нічний час у кількості 72 годин, розрахованих відповідно до нових умов оплати праці працівників міліції згідно із Постановою КМУ № 1294;

В обґрунтування позову зазначено про порушення суб'єктами владних повноважень законодавства про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби до категорії яких він відноситься.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.

В апеляційних скаргах ГУПФУ в Одеській області та ГУМВС України в Одеській області ставлять питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просять винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт, в особі ГУПФУ в Одеській області, підтримуючи доводи апеляційної скарги просить розглядати справу без його участі.

Апелянт, в особі ГУМВС України в Одеській області, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив їх задовольнити.

ОСОБА_1 проти апеляційних скарг заперечив та просив рішення суду залишити без змін.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, на наступних підставах.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 у період з 18 листопада 1991 року по 30 жовтня 2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького складу УМВС України в Одеській області, яке в подальшому було реорганізоване в Головне управління МВС України в Одеській області.

За період проходження служби за роботу у понаднормовий час він отримував оплату в подвійному розмірі та за роботу у нічний час у розмірі 35% посадового окладу.

Згідно наказу УМВС України в Одеській області №476 о/с від 19 жовтня 2006 року із змінами внесеними наказом УМВС України в Одеській області №5 о/с від 06 січня 2006 року майор міліції ОСОБА_1, начальник чергової частини Теплодарського МВ УМВС України в Одеській області звільнений у запас Збройних сил за п.64 «в» (через обмежений стан здоров'я) з 30 жовтня 2005 року.

Після звільнення з ОВС позивачу була призначена пенсія за вислугу років у відповідності до вимог ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, що діяла на дату звільнення позивача з ОВС із розрахунку грошового забезпечення за жовтень 2005 року.

Позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугу років у ГУПФУ в Одеській області, пенсійна справа №20530.

Згідно з постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року у справі №2-а-1322/10/1570 (№22а-536/2007), яка набрала законної сили 29 листопада 2012 року позивачу донараховано до грошового забезпечення та виплачено за період роботи в Теплодарському МВ УМВС України в Одеській області з 01 вересня 2002 року по 30 жовтня 2005 року доплати за роботу в понаднормовий час у кількості 3345 годин та нічний час у кількості 2192 години, в т.ч. за жовтень 2005 року 148 годин понаднормового часу та 72 години нічного часу.

На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року у справі №2а-3574/08/1570, яке набрало законної сили 13 листопада 2013 року відповідачами в межах своєї компетенції з урахуванням доплат за жовтень 2005 року за роботу в понаднормовий час у кількості 148 годин та нічний час у кількості 72 години позивачу було донараховано до розміру пенсії за вислугу років зазначені доплати за період із дати її призначення до 01 січня 2008 року, тобто до запровадження Постановою КМУ №1294 нових розмірів посадових окладів грошового забезпечення.

Відповідно до оновленого грошового атестату №21, виданого 11 січня 2014 року Біляївським РВ ГУМВС в Одеській області на виконання зазначеного рішення суду до складових грошового забезпечення позивача за жовтень 2005 року було включені, в т.ч. і доплати за роботу в понаднормовий час у кількості 148 годин та нічний час і кількості 72 години.

Проте, починаючи з 01 січня 2008 року при перерахунку позивачу пенсії за вислугу років у зв'язку із запровадженням нових розмірів посадових окладів відповідно до Постанови КМУ №1294, а також до Постанови КМУ №45 зазначені доплати відповідачами не враховувалися.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції в обґрунтування своєї позиції послався на судові рішення, якими встановлено право позивача на вищезазначені доплати та встановлений обов'язок суб'єктів владних повноважень враховувати суми цих доплат в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Також, суд першої інстанції вирішуючи спір по суті, встановив з боку відповідачів порушення законодавчих норм, які регулюють питання пенсійного забезпечення позивача, як колишнього військовослужбовця.

Згідно з вимогами ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України, у зв'язку з наступним.

Відповідно до положень статті 23-1 Закону України «Про міліцію», пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

- окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- окладу за військове або спеціальне звання;

- процентної надбавки за вислугу років;

- додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі. Середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 календарні місяці і за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 календарні місяці служби підряд (перед зверненням за пенсією) чи за 60 календарних місяців служби підряд (протягом всієї служби) відповідно на 24 і 60.

Доплата за роботу у нічний час була передбачена Указом Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» від 04 жовтня 1996 року № 926/96.

Вказаний Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України від 18 грудня 2007 року № 1234/2007 з 1 січня 2008 року.

Натомість, пунктом 1 Постанови КМУ №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Цією ж постановою Кабінету Міністрів України затверджено додаткові види грошового забезпечення, в перелік яких входить доплата за службу в нічний час.

Так, відповідно до додатка № 26 до зазначеної вище постанови надбавка за службу у нічний час віднесена до додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом МВС України від 31 грудня 2007 року за № 499 було затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до складу грошового забезпечення, в пункті 3.7. якої, врегульоване питання щодо компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні.

Так, відповідно до зазначеної Інструкції до складу грошового забезпечення, крім інших видів входять, зокрема: компенсація за службу в понаднормовий час не більше 4 годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік, за яку надання відгулів не допускається, і службу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, яка може компенсуватися за згодою працівників шляхом надання іншого дня відпочинку або в грошовій формі, облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин, підставою для залучення до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: «а» письмові накази керівників органів внутрішніх справ; «б» графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ.

Службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів, підрозділів установ і навчальних закладів внутрішніх справ службових обов'язків у період з 22:00 до 06:00.

Пунктом 2.6. зазначеної Інструкції встановлено, що додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ нараховуються згідно з додатком 22.

У додатку за №22 встановлено, що доплата за службу в нічний час нараховується в розмірі 35% посадового окладу.

Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також мають зараховуватись при нарахуванні пенсії, проте лише тим особам, котрі отримали їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.

Постановою Кабінету Міністрів України, від 14 вересня 1991 року, № 197 «Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні» встановлено, що при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять за договорами від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян, до несення служби понад установлений законодавством робочий час оплата їхньої праці за цей час провадиться у розмірах, передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

Із системного аналізу викладених норм права слідує висновок, що доплата за службу в нічний час та доплата за службу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні входить до переліку додаткових видів грошового забезпечення за умови, якщо виконання службових обов'язків пов'язане зі службою на постійній основі, і така доплата до посадового окладу була встановлена та виплачувалась під час служби.

Матеріали справи свідчать, що судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено, що за специфікою посади, яку займав позивач (начальник чергової частини міського відділу ОВС), він за період служби отримував оплату за роботу у понаднормовий час з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням у подвійному розмірі та за роботу у нічний час у розмірі 35% посадового окладу.

Ці всі виплати були відображені у грошовому атестаті позивача, за яким він отримував виплати з 31 жовтня 2005 року по 01 січня 2008 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якого у довідці зазначаються найменування, сума і розмір у відсотках усіх щомісячних (які мають постійний характер) додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія, що встановлені Кабінетом Міністрів України за відповідною посадою на момент перерахунку пенсії.

Згідно цього Порядку, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Верховний Суд України вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні статті 43 Закону № 2262-XII та положень постанови № 1294 в постановах від 24 червня, 30 вересня та 11 листопада 2014 року, 20 січня 2015 року (справи №№ 21-232а14, 21-306а14, 21-449а14, 21-418а14 відповідно) висловив свою правову позицію, яка полягає в тому, що аналіз норм матеріального права дає підстави вважати, що неврахування відповідачем доплати за службу в нічний час при призначенні пенсії позивачу є неправомірним, оскільки позивач отримував щомісячно таку доплату за службу, а, отже, вона мала постійний характер та підлягала врахуванню при призначенні пенсії за вислугу років.

Згідно з абз.2 ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Доводи апеляційної скарги - ГУПФУ в Одеській області щодо пропуску позивачем строку звернення до суду не можуть бути прийнятими судом апеляційної інстанції, оскільки оцінку зазначеному питанню надав суд касаційної інстанції, який погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій щодо позивача, вважав, що підставою для поновлення строку звернення до суду було існування іншого судового спору щодо визначення розміру та складових грошового забезпечення (а.с.45 об.).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано поновив позивачу строк звернення до суду, поділяючи його доводи про те, що без визначення у судовому порядку права позивача на складові грошового забезпечення, неможливо було б вирішити спір про перерахунок пенсії з урахуванням зазначених складових.

Доводи того ж самого апелянта про закриття провадження у даній справі за підставами, викладеними у ч.4 ст.157 КАС України у зв'язку з тим, що є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами, не відповідають фактичним обставинам справи, тому, що в даному провадженні існує інший спір, який виник у зв'язку з запровадженням нових умов оплати працівників внутрішніх справ.

Також є такими, що не засновані на нормах законодавства доводи апеляційної скарги ГУМВС України в Одеській області, що спірні доплати повинні враховуватися при перерахунку пенсії працівнику органів внутрішніх справ у середніх розмірах, а не в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України на момент перерахунку пенсії.

Зазначене твердження апелянта суперечить п.5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який встановлює, що для перерахунку пенсії враховуються щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок.

Відповідно до вимог ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління МВС України в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління МВС України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Ю.М. Градовський