Ухвала суду № 48250354, 04.08.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 р.Справа № 816/1685/15

Головуючий 1 інстанції: Довгопол М.В.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Калиновський В.А., Суддя Філатов Ю.М.

при секретарі Тітова А.В.

за участю:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р. по справі № 816/1685/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське зерно»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Українське зерно», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0000082202 від 08.05.15 р. про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 11151,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2787,75 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.15 р. по справі № 816/1685/15 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.15 р. по справі № 816/1685/15 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавств з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є, перш за все, акт № 738/16-01-22-02/30044094 від 14.02.15 р. (т. 1 а.с. 22-41) документальної позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Карма-А» за лютий 2014 р., ТОВ «ТІР ПАРТС ГРУП» за серпень 2014 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження зобов'язань по ПДВ за лютий 2014 р. на суму 598038,0 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Карма-А»; за серпень 2014 р. на суму 11151,0 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «ТІР ПАРТС ГРУП». На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000092308 від 03.03.15 р. про збільшення грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 609189,0 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 304594,5 грн. (т. 1 а.с. 42).

За результатами оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення рішенням ГУ Міндоходів у Полтавській області № 1847/10/16-31-10-04-11 від 27.04.15 р. вказане податкове повідомлення-рішення було скасовано в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 2787,75 грн., при цьому було враховано рішення ДПІ у м. Полтаві № 6834/10/16-01-22-02-24 від 10.04.15 р. щодо погодження застосування податкового компромісу ТОВ «Українське зерно» по податковому повідомленню-рішенню № 0000092308 від 03.03.15 р. в частині податкових зобов'язань, визначених по взаємовідносинах з ТОВ «Карма-А» за лютий 2014 р. в сумі 598038,0 грн. (т. 1 а.с. 57-62).

З урахуванням вказаного рішення відповідачем було прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000082202 від 08.05.15 р., яке є предметом даного позову.

Як свідчать залучені до матеріалів справи документи, виявлені порушення відповідач пов'язує з тим, що в наданих на перевірку видаткових накладних, отриманих від ТОВ «ТІР ПАРТС ГРУП», відсутні розшифровка підпису (не вказана посада та прізвище) посадової особи отримувача товару, не зазначені номери та дати довіреностей, за якими отримувався товар, не надавалися документи (сертифікати якості, відповідності тощо), які б свідчили про походження матеріалів, як передбачено наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.05 р.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції навів зміст п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201, п. 44.1 ст. 44 ПК України, ст. 1, ч. 1 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і вказав на те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Для з'ясування фактичних обставин судом першої інстанції був досліджений укладений позивачем з ТОВ «ТІР ПАРТС ГРУП» договір поставки № 4/2014 від 11.01.14 р. (т. 1 а.с. 65-66), предметом якого є поставка запасних частин до транспортних засобів, мастильних матеріалів, додаткового обладнання. На підтвердження проведених операцій позивачем були надані до матеріалів справи видаткові накладні на поставку запасних частин до транспортних засобів (лінія кабельна, радіатор кондиціонера MAN, шланг кабіни, циліндр, трубка кондиціонера, педаль газу, набір кілець, осушувач кондиціонера MAN, чохол сидіння комплект MAN, редуктор) на загальну суму 66905,0 грн., в т.ч. ПДВ - 11150,84 грн., та податкові накладні (т. 1 а.с. 67-88), наявність яких на час проведення перевірки відповідач не заперечував. Оплата за придбані товари проведена на підстав платіжних доручень (т. 1 а.с. 125 - 136).

Як вказано в постанові суду першої інстанції, отримані позивачем від контрагента, який є платником ПДВ, податкові накладні були оформлені належним чином і використані при формуванні податкового кредиту за серпень 2014 р.

Вказаним договором сторони передбачили, що поставка здійснюється на умовах ЕХW за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева, 4Б або на умовах FСА (що погоджується додатково). Фактично товари транспортувалися на адресу позивача з використанням послуг перевізника - ТОВ «Гюнсел», який листом № 251 від 16.06.15 р. підтвердив факт надання послуг ТОВ «ТІР ПАРТС ГРУП» у серпні 2014 р. з перевезення вантажів, одержувачем яких було ТОВ «Українське зерно» (т. 2 а.с. 66). При цьому товар від постачальника був отриманий уповноваженими особами позивача за довіреностями, відображеними у журналі реєстрації довіреностей за серпень 2014 р., витяг з якого наявний у матеріалах справи (т. 1 а.с. 137 - 144), а до місця зберігання транспортування здійснювалося власним транспортом позивача, на підтвердження чого надані подорожні листи службового легкового автомобіля за серпень 2014 р. /т. 2 а.с. 3-22/.

Зважаючи на те, що залучені до матеріалів справи документи первинного бухгалтерського обліку (копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, договір оренди транспортного засобу від 01.10.09 р., акт приймання-передачі автомобіля в оренду від 01.10.09 р., відомості видачі запасних частин та матеріалів, акти списання запчастин, накази про визнання активом об'єкта основних засобів та введення в експлуатацію, акти введення в експлуатацію основних засобів (т. 1 а.с. 156-169, 179-210, 224-250) свідчать про те, що придбані ТМЦ придбавалися у ТОВ «ТІР ПАРТС ГРУП» з метою використання у своїй господарській діяльності для ремонту власних та орендованих транспортних засобів, що відображено у бухгалтерському обліку, про що свідчать журнали-ордери та відомості по рахунку 20.7 «Запасні частини» (т. 1 а.с. 146 - 155), рахунку 11.2 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» (т. 2 а.с. 1), суд першої інстанції дійшов висновку про те, що господарські операції позивача з вказаним контрагентом мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, а тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за серпень 2014 р. на суму 11150,84 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах ПК України.

Крім того суд першої інстанції визнав безпідставними посилання відповідача, як підставу для висновку про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту, на те, що видаткові накладні ТОВ «ТІР ПАРТС ГРУП» складені з порушенням встановленого порядку, оскільки в них відсутня розшифровка підпису посадової особи, що отримала товар, номер та дата довіреності, за якою отримувався товар, з тих підстав, що в Журналі реєстрації довіреностей підприємства за серпень 2014 р. вказано, що довіреності на отримання товару від ТОВ «ТІР ПАРТС ГРУП» видавалися менеджерам з логістики ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а тому відсутність розшифровки підпису посадової особи, що отримала товар, на видаткових накладних не позбавляє документи юридичної значимості. Окремі недоліки в оформленні документів за наявності інших первинних документів, якими підтверджується факт реального придбання платником податків товарів/послуг, не можуть розглядатися як підстава для висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій.

Також суд першої інстанції вказав на те, що доводи відповідача про неможливість підтвердження факту отримання матеріалів позивачем від ТОВ «ТІР ПАРТС ГРУП» з огляду на відсутність документів, що підтверджують перевезення їх до гаражів, розташованих за адресою: Полтавська область, Диканський район, с. Чернечий Яр, вул. Садова, 4, є необґрунтованими, оскільки судом встановлено, що товар отримувався за місцезнаходженням перевізника ТОВ «Гюнсел», і в подальшому доставлявся до гаражів, тобто документи щодо перевезення запчастин до гаражів мають значення для з'ясування факту використання товарів у господарській діяльності, а не факту отримання товарів. При цьому недоліки документального оформлення перевезень власних ТМЦ підприємства з одного місця до іншого не можуть бути підставою для висновку про не підтвердження факту отримання та використання товару у господарській діяльності, який засвідчено іншими документами бухгалтерського обліку, а ТНН та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиними та безумовними документами, що підтверджують факт придбання ТМЦ матеріальних цінностей при наявності видаткових та податкових накладних.

Стосовно посилань відповідача на відсутність документів, які б свідчили про походження товару (сертифікати відповідності, паспорти тощо), суд першої інстанції зазначив, що придбаний позивачем товар не належить до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.05 р., а відсутність технічної документації (паспортів тощо), зберігання якої не передбачено правилами бухгалтерського обліку, не може свідчити про безтоварність господарської операції.

Колегія суддів вважає необхідним вказати на те, що стверджуючи про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «ТІР ПАРТС ГРУП» (визначення поняття «безтоварної операції» чинне законодавство не містить), відповідач тим самими вважає цей правочин таким, що не направлений на реальне настання правових наслідків, тобто нікчемними. Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчиненого позивачем правочину як фіктивного або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності.

За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладеної угоди, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладеного позивачем правочину, а тим більш, його нікчемності відповідачем не надано. Отже доводи, якими відповідач вмотивував правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, не є переконливими, а відображені в акті перевірки висновки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам правових норм.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000082202 від 08.05.15 р., винесене на підставі висновків акту перевірки № 738/16-01-22-02/30044094 від 14.02.15 р., є необґрунтованим, тобто прийнятим без урахування усіх обставин, які мали значення для прийняття такого рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.15 р. по справі № 816/1685/15 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р. по справі № 816/1685/15 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р. по справі № 816/1685/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське зерно» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 07.08.2015 року.