Ухвала суду № 48250270, 03.08.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2015 р.Справа № 818/1890/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

Представника відповідача - Кожемятко М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р. по справі № 818/1890/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб"

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», в якому просив суд стягнути борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за травень 2015 року в сумі 11 540, 61 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач до 01.01.2015 р. перебував на обліку в управлінні як платник фіксованого сільськогосподарського податку, тому був звільнений від обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. 01.01.2015 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Тому підстав для подальшого звільнення відповідача від відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788), до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) немає.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків загальнообов'язкове держави пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/68663 (далі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій. призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (п. 6.8 р. 6 Інструкції). Однак, відповідачем у встановлений законодавством строк сума відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за травень 2015 року сплачена не була.

Представник відповідача свою позицію обґрунтовує тим, що як вбачається з наказів, особи, що мають право на пільгову пенсію, займали на підприємстві посади або доярки, або тракториста-машиніста, таким чином підпадав під дію пунктів "в" і "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". З огляду на це, не можуть бути задоволені позовні вимоги позивача по стягненню витрат на виплату пільгових пенсій за списком № 2, адже зазначені посади до списку № 2 не включено. Водночас, частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Отже, згідно п. 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати виключно Пенсійного фонду України, а зовсім не витрати Державного бюджету України, як в даній справі. Більше того, зазначений розділ взагалі передбачає відшкодування витрат на сплату пільгових пенсій тільки для осіб, що працюють на роботах із шкідливими та важкими умовами праці згідно з списками 1 та 2, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Відшкодування витрат відносно доярок та трактористів-машиністів Інструкцією не передбачене.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності представника позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі Сумської області як платник внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 14, 15, 16).

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" до 01.01.2015 р. перебувало на обліку в управлінні, як платник фіксованого сільськогосподарського податку.

Згідно із повідомленням від 06.05.2015 р. №3537/02-07 та розрахунками (а.с. 10,12,13) сума місячних витрат по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2015 року становить у загальному розмірі 10203,80 грн.

Проте, відповідачем вказана сума сплачена не була, що підтверджується розрахунком, довідкою та карткою особового рахунку відповідача (а.с. 7,8,9).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що пільг по сплаті пільгових пенсій підприємство не має, пільгові пенсії призначені його колишнім працівникам фінансуються на загальних підставах, тобто за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які підлягають відшкодуванню підприємством.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п. п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пп. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Абзацом 3 п.1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена ставка на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 % від обєкта оподаткування визначеного аб. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (36-2003-п) та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці повинні вносити до Пенсійного фонду України що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку: чоловіками після досягнення 50 років; жінкам після досягнення 45 років. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 закону України, на 01 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам, на 01 рік 04 місяці жінкам.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, мають здійснюватись відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. б - з ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів вваж є хибними посилання апелянта на норми абз. 5 п. 2 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що з 01.01.2005 р. виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, а тому не є витратами Пенсійного фонду, з огляду на наступне.

Зміни до вищезазначеної норми були внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку" (далі - Закон № 2613-ІV), цим же Законом було доповнено абз.4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" словами "крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку".

Законом № 2613-ІV визначено сферу його регулювання і стосується він лише внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення, що регламентують роботу працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку.

Отже, фінансування пільгових пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України стосувалося лише колишніх працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку, за рахунок чого вони і були звільнені від обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, закріпленого у ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Як вбачається з матеріалів справи, колишнім працівникам товариства призначені та виплачуються Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі пенсії за віком, на пільгових умовах, відповідно до пп. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій.

Зайнятість вищезазначених пенсіонерів у відповідача на роботах з особливо важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок відповідача по кожному з цих пенсіонерів.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до п.п. 6.1. п.6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у таких розмірах: для підприємств, установ й організації, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання - 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. "б", "є", "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які надсилаються підприємствам до 20-го січня, та щомісячно до 25- го числа підприємства вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, що призначені в минулих роках.

Пунктом 6.10 Інструкції передбачено, що в разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідних листів позивача до розрахунків за травень 2015 року включно та копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

За таких обставин колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на те, що пенсія повинна виплачуватись за рахунок Державного бюджету України, а тому не підлягає відшкодуванню товариством на користь позивача.

Верховним судом України було висловлено правову позицію у даній категорії справ, а саме: встановлено, що обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", покладається на відповідача (в постановах від 19.03.2013 по справах № 21-59а13, № 21-60а13).

Слід зауважити, що відповідач до 01.01.2015 був платником фіксованого сільськогосподарського податку і, відповідно, був звільнений від обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Водночас, з 01.01.2015 набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до ПК України, зокрема з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок та установлено, що його платники є платниками єдиного податку четвертої групи. Також слід зазначити, що для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено. Відповідно, з 01.01.2015 у вищезазначених платників виникає обов'язок відшкодування понесених пенсійним фондом витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Тому відсутні підстави для звільнення відповідача від відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до підпунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із повідомленням від 06.05.2015 р. №3537/02-07 та розрахунками (а.с. 10,12,13) сума місячних витрат по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2015 року становить у загальному розмірі 10203,80 грн.

Проте, відповідачем вказана сума сплачена не була, що підтверджується розрахунком, довідкою та карткою особового рахунку відповідача (а.с. 7,8,9).

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за травень 2015 року в сумі 10203,80 грн.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року по справі № 818/1890/15 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р. по справі № 818/1890/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 10.08.2015 р.