Постанова № 48246587, 10.08.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 р.Справа №804/7829/15 17 год. 35 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю представників: позивача відповідача ОСОБА_3 Соловей О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дні про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Соловей Оксани Олександрівни від 2 червня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №47588808.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року позовну заяву ОСОБА_5 залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

15 липня 2015 року ОСОБА_5 надано до суду квитанцію №11793501-1 від 15 липня 2015 року про сплату судового збору у розмірі 73,08 грн., у зв'язку із чим 17 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач як поручитель надав у заставу майно, однак, державний виконавець поряд із накладенням арешту на заставне майно встановив заборону відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику у межах суми боргу, фактично здійснивши подвійне забезпечення виконання боргу.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що має місце нарахування виконавчого збору, крім того, боржник має нести витрати по примусовій реалізації заставного майна, для чого винесено постанову, поряд з цим, складення постанови здійснюється в автоматичному режимі, отже й державний виконавець не може самостійно змінити формулювання тексту постанови в цій частині.

До участі у справі судом залучено як другого відповідача Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні представники сторін підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви ПАТ «АБ «Радабанк» від 18.05.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Соловей Оксаною Олександрівною відкрито виконавче провадження ВП№47588808 про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса №1290 від 20.04.2015 року про:

- звернення стягнення на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель CLS350, тип 13 легковий-купе-В, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_3, колір - біла перлина, місце розташування: АДРЕСА_1, який належить згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого 11 грудня 2007 року РЕВ 2-го MB ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області, на праві власності громадянину України ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- зазначений транспортний засіб на підставі договору застави №33.13/11Г/РМ-5/0, посвідченого 17 лютого 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Євгеном Володимировичем за реєстром №553, переданий в заставу ПАТ «АК Радабанк», строк платежу за яким настав:

- з 30.09.2014 року у повному обсязі за кредитним договором №2514/ЮКР/0 від 24.04.2014 року (з додатковими договорами);

- з 05.12.2014 року у повному обсязі за договором овердрафту №7813/14170 від 10.06.2013 року;

- за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного вище транспортного засобу, пропоную задовольнити вимоги ПАТ «АК Радабанк»:

1) у розмірі 398450834 грн. заборгованості за кредитом згідно кредитного договору №2514/ЮКР/0 від 24 квітня 2014 року, укладеного з ПП «Агро-ФТ», ідентифікаційний код 32887857, в тому числі :

- прострочена заборгованість по кредиту 3000000 грн. за період з 24.04.2014 року по 30.09.2014 року;

- прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам 330821,91 грн. за період з 01.11.2014 року по 15.04.2015 року;

- пеня за несвоєчасне погашення відсотків 33220,68 грн. за період з 01.11.2014 року 15.04.2015 року;

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту 620465,75 грн. за період з 30.09.2014 року по 15.04.2015 року;

2) у розмірі 20000 грн., відшкодування витрат по вчиненню виконавчого напису;

- всього 4004508,34 грн., за заявою стягувача 3984508,34 грн.

Боржником по виконавчому провадженню визначений ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Строк на добровільне виконання виконавчого напису встановлено до 28.05.2015 року.

Постановами державного виконавця від 29.05.2015 року вирішено стягнути з боржника витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 12,72 грн. та виконавчий збір у розмірі 398450,83 грн.

02.06.2015 року у виконавчому провадженні ВП№47588808 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Соловей Оксаною Олександрівною винесено оскаржувану постанову, якою:

1) накладено арешт на автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель CLS350, тип ТЗ легковий-купе-В, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_3, колір біла перлина, який належить боржнику ОСОБА_7, у межах суми звернення стягнення 3984508,34 грн.;

2) заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_7, дата народження 18.05.1970 року, адреса 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Лазаряна 9/57, рнокпп НОМЕР_2 лише в межах суми боргу. Арешт накласти з моменту надходження постанови.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд виходить із норм статті 54 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя.

Тобто, розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми;

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

При цьому, розподіл грошових сум у черговості, зазначеній вище, здійснюється по мірі їх стягнення.

З огляду на викладений порядок розподілу стягнутих сум, суд вважає помилковими доводи державного виконавця про те, що виконавчий збір та інші витрати мають бути сплачені боржником у виконавчому провадженні понад суму стягнення за виконавчим написом та за рахунок іншого майна боржника.

Тільки після погашення вказаних витрат залишок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, використовується для задоволення вимог заставодержателя.

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону.

Таким чином, доводи позивача про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів забороною відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику в межах суми боргу, є обґрунтованими.

Поряд з цим, суд не вбачає підстав для визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця в цілому, оскільки в іншій частині вказане рішення винесене у повній відповідності чинному законодавству та направлено на реалізацію повноважень державного виконавця.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_5 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Соловей Оксани Олександрівни від 2 червня 2015 року у ВП №47588808 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині пункту другого, яким заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_5, лише в межах суми боргу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 4 серпня 2015 року.

Суддя І.О. Верба