ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2015 р. Справа № 804/4721/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Борисенко П.О., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ в сумі 11122 грн. 32 коп.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач в порушення вимог ст. 18 Закону України «Про міліцію» добровільно не відшкодував витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України, у зв'язку з чим Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ просить в судовому порядку відшкодувати заборгованість у вказаному розмірі.
Позивач та третя особа надали заяви про розгляд справи за їх відсутності у порядку письмового провадження. Третя особа надала письмові пояснення, згідно яких підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у сул рве засідання не з'явився, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, заперечень проти позову не надав.
У відповідності до ч. 2 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України з 03.08.2013 року по 12.11.2014 року.
Згідно з наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 03.08.2013 року № 224 відповідач був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до ДДУВС, йому було присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції».
Згідно з наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 12.11.2014 року № 249 відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п. 64 «ж» (за власним бажанням) відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про міліцію», порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Частиною 4 ст. 18 Закону України «Про міліцію» передбачено, що підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається.
З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2013 року між відповідачем, ДДУВС та ГУМВС України в Дніпропетровській області був укладений договір про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ України.
Згідно ч. 6 ст. 18 Закону України «Про міліцію», особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 р. № 313, визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах у разі звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.
Пунктами 2 та 3 вказаного Порядку встановлено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 не відпрацював трирічний термін в органах внутрішніх справ після закінчення навчання за державним замовленням в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ і був звільнений за власним бажанням, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ.
Крім того, у п. 2.3.6 договору про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ України від 03.08.2013 року зазначено, що у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, встановленими п. 3 цього договору відповідач повинен відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Згідно довідок-розрахунків витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ загальна сума таких витрат становить 11122 грн. 32 коп.
Відповідач в добровільному порядку вищевказану суми витрат не відшкодував.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем надано достатніх доказів, які свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 122, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до державного бюджету (на рахунок: р/р 31250202117468 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 08571446) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у сумі 11122,32 грн. (одинадцять тисяч сто двадцять дві гривні тридцять дві копійки)
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 22.07.2015р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита
Судове рішення № 48246506, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 22.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/4721/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: